Милорадович Григорій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Милорадович Григорій Олександрович
Miloradovitch Grigorij Alexandrovitch.jpg
Народився 24 вересня 1839(1839-09-24)
Чернігів, Російська імперія
Помер 13 серпня 1905(1905-08-13) (65 років)
Чернігів, Російська імперія
Національність українець
Діяльність історик, сенатор, генеалог
Alma mater Пажеський корпус
Галузь історія, генеалогія, краєзнавство
Рід Милорадовичі
Батько Милорадович Олександр Григорович
Нагороди
Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня Орден Святої Анни орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни III ступеня Золота зброя «За хоробрість» Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира орден Святого Станіслава

CMNS: Милорадович Григорій Олександрович у Вікісховищі

Граф Милорадóвич Григóрій Олексáндрович (* 24 вересня 1839, Чернігівщина — † 13 серпня 1905, Чернігів) — український громадський діяч, історик і генеалог.

Також генерал-лейтенант Російської імператорської армії.

Біографія[ред. | ред. код]

Старший син дійсного статського радника Олександра Григоровича Милорадовича та Софії Григорівни, уродженої Туманської.

У 1853—1857 роках навчався у Пажеському корпусі. Тоді ж почав цікавитися історією та публікувати свої перші студії у «Черниговских губернский ведомостях».

Учасник російсько-турецької війни 1877—1878 років.

Помер 13 серпня 1905 р. від паралічу серця, похований у родинному склепі на території Троїцько-Іллінського монастиря м. Чернігів.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Організатор і перший голова Чернігівської губернської вченої архівної комісії.

Автор багатьох праць з історії Лівобережної України, української генеалогії, геральдики, історичної бібліографії.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Сказание о роде дворян и графов Милорадовичей» (Київ, 1871 — 84; Санкт-Петербург, 1894),
  • «Материалы для истории пажеского корпуса» (Київ, 1876),
  • «Вятка и ее достопримечательности» (Вятка, 1874),
  • «Анекдоты — черты из жизни графа Милорадовича» (Санкт-Петербург, 1886),
  • «Василий Иванович Туманский» (Чернігів, 1858),
  • «Иностранные сочинения о Малороссии» (Чернігів, 1859),
  • «Указание биографических сведений о замечательных людях Малороссии» (Чернігів, 1859),
  • «Князь Сергий Павлович Голицын» (Чернігів, 1888),
  • «Аркадий Васильевич Кочубей» (Санкт-Петербург, 1878),
  • «Малороссийское дворянство» (Чернігів, 1890).

Видав вірші свого діда — Василя Туманського, з цінними бібліографічними даними і «Материалы для истории южной Руси» (Чернігів, 1858 і 1890).

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]