Мисочка Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мисочка Віктор Олександрович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 30 квітня 1975(1975-04-30)
Дібрівка, Васильківський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 9 жовтня 2022(2022-10-09) (47 років)
Соледар, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Олекса́ндрович Ми́сочка (нар. 30 квітня 1975, Дібрівка — 2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

В 1990 році закінчив Михайлівську неповну середню школу. Продовжив навчання в Синельниківському ПТУ № 38, здобувши професію водія електронавантажувача III розряду.

З жовтня 1994 року проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України.

Потім — повернувся до рідного села, де працював в КСП ім. Котовського.

5 березня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації в особливий період та  направлений на фронт в лави військової частини А 1302, служив номером обслуги третього механізованого відділення другого механізованого взводу восьмої механізованої роти третього механізованого батальйону солдатом.

Захищав Батьківщину до останнього подиху та загинув 9 жовтня 2022 року під час виконання бойових завдань по захисту України поблизу населеного пункту Соледар Донецької області. Вдома на Віктора не дочекалися близькі й рідні люди.

Віктор Мисочка був мужнім воїном та справжнім патріотом України.[ненейтрально]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку Указом Президента України № 162/2023 від 17 березня 2023 року Мисочка Віктор Олександрович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]