Романишин Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михайло Романишин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романишин Михайло Миколайович
Народження 16 серпня 1933(1933-08-16)
Великий Березний
Смерть 12 жовтня 1999(1999-10-12) (66 років)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Навчання Ужгородське училище прикладного мистецтва,
Київський художній інститут
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України
Партія КПРС
Нагороди
народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Миха́йло Микола́йович Романи́шин (* 16 серпня 1933(19330816), Великий Березний — 12 жовтня 1999, Київ) — український художник, член Спілки художників України1965 року)[1], Заслужений діяч мистецтв УРСР1976 року), Народний художник України1991 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1933 року у селищі Великий Березний на Закарпатті. В 1953 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, де навчався у А. Ерделі, Й. Бокшая та Ф. Манайла. В 1960 році Київський художній інститут, де його викладачами були К. Трохименко і Г. Меліхов. Член КПРС з 1971 року[2]. З кінця 1980-х років очолював Національний художній музей України.[3]

Могила Михайла Романишина

Помер 12 жовтня 1999 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість[ред. | ред. код]

Твори:

  • «Лісоруб» (1964);
  • «Вівчар» (1968–1969);
  • «Ранок», «Господарі» (1967);
  • «Джерело» (1970–1971);
  • «Леся пори перших пісень» (1971);
  • «Свято праці» (1975) та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт художньої галереї Карпат Арт
  2. Романишин Михайло Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
  3. Співець Карпатських гір [Архівовано 2015-09-27 у Wayback Machine.]. // Хрещатик. — 15 жовтня 2003 року, середа № 152 (2359).

Література[ред. | ред. код]