Михаїл I (митрополит Київський)
| Михаїл І | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 988 — 992 | ||
| Церква: | Константинопольська православна церква | |
| Попередник: | Настас Корсунянин | |
| Наступник: | Леонтій | |
| Діяльність: | митрополит | |
| Народження: | 10 століття | |
| Смерть: | ймовірно сер. Х ст. Київ, Київська Русь | |
| Похований: | Києво-Печерська лавра | |
Михаї́л І — легендарний митрополит Київський (988—992), який охрестив Русь за правління князя Володимира. Традиційно вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату, проте історичність самої особи сумнівна[1]. Невідомий у першоджерелах X–XI століття. Вперше побіжно згадується в так званому «Церковному статуті Володимира», пам'ятці XII–XIII століття[1]. На основі цієї згадки постала православна література, що рясніла міфами про життя Михаїла.
У пізній церковній літературі його походження визначається по-різному: ассирієць, болгарин, серб. Щодо періоду діяльності святителя, то тут думки теж розбігаються. Одні історики кажуть, що він жив у IX столітті, коли Константинопольську патріаршу кафедру очолював Фотій, інші відносять період правління митрополита Михаїла до часів Хрещення Русі, тобто X століття.
Нетлінні мощі митрополита Київського Михаїла деякий час перебували в печерах Києво-Печерської лаври, а потім були перенесені у Велику Печерську церкву — Свято-Успенський собор.
Історичність особи Михаїла, так само як і факт обіймання ним митрополії ставиться істориками під сумнів[1][2]. Вперше він згадується в так званому «Церковному статуті Володимира» XII–XIII століття, як сучасник великого київського князя Володомира та константинопольського патріарха Фотія:[1].
|
Се аз, князь великий Василей, нарицаемый Володимер, сын Святославль, унук Игорев, блаженный Ольги, усприал есмь крещение святое от греческих царей Константина и Василья и Фотея патриарха, узях перваго митрополита Михаила на Киев и на всю Русь, иже крести всю землю Рускую[3] | 
|
Ця згадка є міфом, оскільки час життя Фотія і Володимира різниться на шістдесят років. На думку А. В. Поппе її поява є результатом домислів упорядників «статуту», які помилково ототожнили Михаїла Синкелла, автора скороченого символу віри, із «першим руським митрополитом»[1][2].
На думку М. Ю. Брайчевського, який висунув гіпотезу «Аскольдового хрещення Русі», Михайло був сучасником Фотія, духовною особою, яку патріарх призначив у супровід новонаверненим русам. Проте і в цьому випадку нема підстав вважати Михаїла митрополитом[1].
- ↑ а б в г д е Жарких, 2012, с. 5.
- ↑ а б Поппэ, 1988, с. 191-206.
- ↑ Церковный устав св. князя Владимира. I. Список краткой редакции [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 2. М., 1995. .
- Закревский Н. В. Описание Киева. Москва, 1868, Т. 2, с. 502—506.
- Поппэ А. В. Митрополиты Киевские и всея Руси (988—1305 гг.) // Щапов Я. Н. Государство и церковь Древней Руси X—XIII вв. Москва: Наука, 1989. С. 191—206.
- Жарких М. Фальшиві київські мощі «святої Варвари» або Михайлівські легенди в історії Києва. Нариси київського мракобісія 16–21 ст. [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] — К., 2012. — 46 с.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |