Мойсей (поема)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мойсей
Автор Іван Франко
Мова українська

Q:  Цей твір у Вікіцитатах
S:  Цей твір у  Вікіджерелах
let Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу

«Мойсе́й» — поема українського письменника Івана Франка 1905 року. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесі наполегливого шукання «обітованої землі», про майбутні сили мас, здатних висунути зі свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги.

Історія написання[ред. | ред. код]

У 1904 р. Франко побував у Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело — скульптура Мойсей. Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми.

Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 р. Пролог був написаний аж тоді, коли поему зверстали. А ідейним поштовхом до написання прологу були революційні події 1905 р. в Росії та в Україні. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення українському народові. Письменника особливо хвилювало питання взаємин широких мас з тими політичними силами, які могли б очолити їхні виступи.

Жанр[ред. | ред. код]

За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії.

Тема поеми[ред. | ред. код]

На матеріалі біблійного сюжету показати конфлікт вождя з народом. «Основною темою я зробив смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ся поема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Ідея твору[ред. | ред. код]

Засудження зради національних інтересів та проголошення ідей служіння рідному народові.

Сюжет[ред. | ред. код]

В основу поеми Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної їм землі в Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтує і забуває про Божі заповіді та обіцянки. Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри: Єгошуа продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі. Наприкінці поеми Франко висловлює надію, що українців, так само як євреїв Мойсей, поведе новий молодий лідер.

Проблематика[ред. | ред. код]

  1. стосунки народу та вождя;
  2. зневіра в собі;
  3. сутність справжнього лідера;
  4. конфлікт поколінь, рабської свідомості;
  5. невміння згуртуватися → відсутність власної державності.

Франко проводить паралелі між євреями, які 40 років шукають землю обітовану, та українцями, які протягом своєї історії не можуть сформувати незалежну державу.

Особливості написання[ред. | ред. код]

Вступ написано терцинами, які вперше застосував Данте в своїй «Божественній комедії». Перший рядок в терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи.

Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.

Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв.

Адаптація[ред. | ред. код]

«Мойсей» — драматична ораторія для хору, оркестру та солістів композитора Мирослава Волинського.

«Мойсей» — опера Мирослава Скорика на дві дії, лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика. Прем'єра — 23 червня 2001 року (Львівський національний академічний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької).

Характеристика[ред. | ред. код]

Тарас Франко[ред. | ред. код]

«Три є головні стовпи поетичної творчості І.Франка: „Лис Микита“ — розумна голова, „Зів'яле листя“ — песимізм молодечого віку по зазнаній невдачі, і „Мойсей“ — „та прийде час“… І важко сказати, котрий з цих творів найбільший. „Зів'яле листя“ — найориґінальніше, „Мойсей“ — без сумніву найвеличніший, але ж „Лис Микита“ — найпопулярніший і щодо свого значіння найважніший» .[1]

Прижиттєві видання[ред. | ред. код]

  • 1905 р. Перше видання. Іван Франко. Мойсей. Поема. Львів. Накладом автора, 1905, 102 с. В журн. «Літературно-науковий вісник» за липень місяць опубліковано «Притчу про терен» з підзаголовком: "Уривок із поеми «Мойсей» — п'ятий розділ поеми без першої строфи.[2]
  • 1913 р. Друге видання. Іван Франко. Мойсей. Поема. Друге видання з передмовою. Львів 1913, 63 с. У передмові Франко дає ключ до розуміння свого твору, розкриває джерела, якими він користувався при написанні поеми. На основі цієї передмови письменник зробив варіанти передмов до польського та російського перекладів твору.[2]
  • 1916 р. Третє видання. Іван Франко. Мойсей. Поема. 3-тє видання. К., 1916, 56 с. Третє видання поеми спотворене царською цензурою. Франко не брав участі у підготовці цього видання.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Франко, Тарас (1937). “Лис Микита”. Критичний розбір поеми Івана Франка (укр.) . Львів. с. 95.
  2. а б в Іван Франко – Мойсей. www.i-franko.name. Процитовано 29 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]