Мольорх малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мольорх малий
Molorchus minor Linnaeus, 1758
Molorchus minor Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Мольорх (Molorchus Fabricius, 1792)
Вид: Мольорх малий (M. minor)
Molorchus minor
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Molorchus minor
EOL: 3400149
NCBI: 1323400

Мольо́рх мали́й (лат. Molorchus minor, Linnaeus, 1758 = Necydalis ceramboides DeGeer, 1775 = Necydalis dimidiatus Fabricius, 1775 = Necydalis minor Linnaeus, 1758) — жук з родини вусачів.

M. minor є видом європейсько-сибірської групи, яка входить до європейсько-сибірського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює гірські райони Європи та Західний Сибір. В Українських Карпатах M. minor – звичайний часто масовий вид. зустрічається переважно у гірській місцевості, а в передгір’ях дуже спорадично у місцях зростання смереки та ялиці.

Імаго відвідують квіти гадючника, арункусу та деяких інших видів. Відносна чисельність цього виду іноді становить понад 10% від чисельності усіх видів вусачів. Літ триває із першої декади червня до кінця липня. Личинки заселяють корені, які не накриті ґрунтом, гілки смереки і рідше ялиці та сосни.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Голова з поперечним лобом. Очі сильно виїмчасті, віддалені від основ щелеп. Щоки добре розвинені. Вусики тонкі, їхній 1-й членик потовщений. У самок вусики дванадцяти членикові, а їхня довжина, майже, така ж як і довжина тіла; у самців вусики – 11-членикові, значно довші за тіло. Надкрила вкорочені, крила лежать відкрито вздовж черевця. Накрила бурого кольору з косою білою плямою на кожному. Відросток передньогрудей дуже вузький. Відросток середньогрудей до вершини звужений. Ноги тонкі. Стегна тоненькі, сильно булавоподібні. Тіло вузьке, плоске. Довжина тіла коливається від 6 до 16 мм.

Личинка характеризується втягнутою в передньогруди головою, поперечним епістомом і губою, зморшкуватим пронотумом. Мандибули короткі, на вершині зморшкувато вирізані. Спинні мозолі черевця слабовипуклі, матові. Ноги відсутні.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Життєвий цикл триває 1-2 роки.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  4. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  5. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  6. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  7. Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
  8. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  9. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  10. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
  11. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
  12. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.cerambyx.uochb.cz/minor.htm [Архівовано 4 вересня 2012 у WebCite]