Момі (1944)
| «Момі» | ||
|---|---|---|
| 樅 | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескортні міноносці типу «Мацу» | |
| Держава прапора |  Японія
| |
| Належність | 
| |
| Корабельня | верф ВМФ у Йокосуці | |
| Закладено | 1 лютого 1944 | |
| Спущено на воду | 16 червня 1944 | |
| Введено в експлуатацію | 3 вересня 1944 | |
| На службі | 1944—1945 | |
| Загибель | 5 січня 1945 потоплений у Південнокитайському морі | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1260 | |
| Довжина | 100,0 м | |
| Ширина | 9,4 м | |
| Осадка | 3,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 парові котли | |
| Потужність | 19 000 к.с. (14 МВт) | |
| Швидкість | 27,8 вузла | |
| Дальність плавання | 3500 миль (6500 км) на швидкості 18 вузлів | |
| Екіпаж | 211 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармати Тип 89 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати (4 торпеди)
36 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат | |
«Момі» (Momi, яп. 樅) — ескортний міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
Історія створення[ред. | ред. код]
Корабель, який став дев'ятим серед ескортних міноносців типу «Мацу», заклали 1 лютого 1944 року на верфі флоту в Йокосуці. Спущений на воду 16 червня, став до ладу 3 вересня того ж року.
Історія служби[ред. | ред. код]
25 жовтня 1944-го «Момі» разом зі ще 3 ескортними есмінцями вийшли з Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для супроводу легкого авіаносця «Рюхо» та ескортного авіаносця «Кайо», які доставляли матеріальні припаси авіації на острів Формоза. 27—30 жовтня загін побував у Кіруні (зараз Цзілун), а 2 листопада повернувся в Японію та прибув до Куре.[1][2]
З 15 листопада 1944-го «Момі» включили до 52-ї дивізії ескадрених міноносців.
17 грудня 1944-го «Момі» вийшов з Куре, щоб разом зі ще одним ескортним есмінцем «Хінокі» та есмінцем «Сігуре» супроводити авіаносець «Унрю», який прямував з транспортною місією до Маніли. Втім, вже 19 грудня підводний човен потопив «Унрю», після чого «Момі» взяв участь у порятунку вцілілих, а потім прибув до Такао (зараз Гаосюн на Тайвані).
22–28 грудня 1944-го «Момі» та «Хінокі» пройшли за маршрутом Такао — Маніла — бухта Камрань (узбережжя Центрального В'єтнаму) — Кап-Сен-Жак (зараз Вунгтау на півдні В'єтнаму). У період з 31 грудня 1944 по 4 січня 1945 року вони супроводили транспорт «Ікутагава-Мару» з Кап-Сен-Жак до Маніли, а 5 січня повели його назад. Втім, 6 січня загін зустрівся з кораблями союзників, які охороняли сили вторгнення до затоки Лінгайєн (північніше від Маніли). Американський есмінець USS Bennion та австралійські фрегат Gascoyne і шлюп Warrego відокремились і спробували наздогнати японський загін, який змінив курс. Хоча це в підсумку не вдалось, проте над полем бою з'явились торпедоносці, які потопили «Момі» разом з усім екіпажем[3] («Хінокі» теж поцілила торпеда, проте він зміг повернутись до Маніли, тоді як «Ікутагава-Мару» самостійно пройшов до Індокитаю, де, втім, уже 12 січня загинув під час рейду авіаносного угруповання[4]).
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Imperial Flattops. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
- ↑ Imperial Flattops. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
- ↑ Long Lancers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
- ↑ Ex-Italian Merchants in Japanese Service. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||