Монастир святого Антонія Великого

Монастир святого Антонія Великого

Монастир Святого Антонія Великого, 2006
28°55′26″ пн. ш. 32°21′00″ сх. д.
Розташування	Червоне Море  Єгипет
Конфесія	православ'я
Єпархія	Коптська православна церква
Тип монастиря	Чоловічий монастир
Засновник	Святий Антоній
Заснування	III століття
Стан	діючий
Монастир святого Антонія Великого у Вікісховищі

Гробниця Святого Антонія на території монастиря

Монастир святого Антонія Великого — найдавніший у світі монастир, розташований в єгипетській провінції Червоне Море, в Східній пустелі, приблизно за 300 кілометрів від Каїра і в декількох десятках кілометрах від моря. Він займає близько 10 гектарів. Висота стін монастиря сягає 12 метрів. Всередині розташовується сім церков, у тому числі одна стародавня святого Антонія, де покоїться його прах. Вважається, що саме в цих місцях в скельному гроті, вище нинішнього монастиря, вів аскетичне самотнє життя і помер святий Антоній Великий.

Оточений мальовничими горами монастир вважається одним з найкрасивіших в Єгипті. Всередині нього збереглися середньовічні розписи, а в печерах — настінні малюнки.

Статут монастиря дозволяє дати нічліг на одну ніч та їжу гостям, які мають у відповідь допомогти ченцям грішми та харчами.

Святий Антоній Великий

Преподобний Антоній, батько чернецтва, що отримав від церкви найменування Великий, народився в 251 році в Середньому Єгипті, неподалік від міста Бені-Суейф, в родині заможних християн.

Коли Антонію виповнилося 18 років, батьки його померли. І незабаром, підкоряючись божественному баченню, юнак ухвалив рішення, яке не тільки круто змінило його життя, але й здобуло йому згодом безсмертну славу: він роздав майже весь свій маєток біднякам, залишивши лише невелику частину сестрі, і пішов у пустелю.

Так Антоній став першим християнським відлюдником-ченцем. Але саме пустельне життя з'явилося в Єгипті ще до нашої ери.

Спочатку Антоній жив у печері неподалік від Бені-Суейф, на березі Нілу. Двадцять років провів у повній самоті. Лише двічі на рік самітнику приносили припаси. З часом про нього пішла поголоска, люди стали стікатися до печери. Тоді Антоній перебрався на інший берег річки, подалі від житла.

Але й тут від гостей не було відбою. Відлюдник був не лише вправним проповідником, але й займався лікуванням, і народ з найближчих селищ ішов до нього за зціленням духовним і фізичним.

Деякі із прибульців вирішили оселитися поруч із ним. Так до початку IV століття склалася перша християнська чернеча громада. У 312 році вона перемістилася далеко в пустелю — туди, де й стоїть понині монастир.

Частина сподвижників Антонія побудувала собі нехитрі житла, інші розмістилися в прилеглих печерах. Найбільшу простору печеру, осторонь від джерел води і набагато вище їх, зайняв Антоній. Щоб потрапити в печеру Антонія, треба проробити від монастиря неабиякий шлях. Спочатку з кілометр пройти уздовж скель, а потім піднятися по сходах, що налічує 1150 сходинок.

Монастир

Після смерті Антонія, який прожив згідно з літописами 105 років, навколо печери, де він провів вісімдесят років, був збудований монастир-фортеця, що носить його ім'я.

Після кончини святого місце його самоти стало збирати численних паломників з Сирії, Ефіопії, Єгипту та інших країн, які шукали тут розради і зцілення. В 15-му столітті монастир був покинутий, ченці знову повернулися в його стіни в 17-му столітті. Оскільки монастир розташований у віддаленому від доріг місці, він не піддавався руйнуванням і діяв багато століть.

Сучасність

Навесні 2005 року монастир святого Антонія був закритий на реставрацію. Деякі приміщення в ньому були в аварійному стані, і перебувати там було небезпечно для життя. Реставраторам знадобилося встановлювати нові опори, міняти стелі і покриття для підлоги деяких приміщень. Була створена нова система водопостачання та електрики.

Монастир, в якому зберігаються більше тисячі стародавніх рукописів, був обладнаний спеціальною сигналізацією.

Всього реставрація об'єкта, яка йшла п'ять років, обійшлася державній скарбниці в 14,5 мільйонів доларів. 4 лютого 2010 монастир був знову відкритий для відвідувачів.

Посилання

• Монастырь святого Антония Великого в Египте. Справка [Архівовано 4 березня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела

• Ed., Bolman, Elizabeth. 2002. Monastic visions: wall paintings in the Monastery of St. Antony at the Red Sea. Cairo, Egypt: American Research Center in Egypt.
• Meinardus, Otto Friedrich August. 1989. Monks and Monasteries of the Egyptian Deserts. Cairo, Egypt: The American University in Cairo Press.
• Evetts, B.T.A. (Trans.) Abu Salih the Armenian. 2002. The Churches and Monasteries of Egypt and Some Neighboring Countries. Gorgias Press.
• Dalrymple, William. 1998. From the holy mountain: A journey among the Christians of the middle east. New York: H. Holt.
• Dunn, Marilyn. 2000. The emergence of monasticism: From the desert fathers to the early Middle Ages. Oxford, UK; Malden, Mass.: Blackwell Publishers.
• Gabra, Gawdat, Hany N. Takla, Saint Mark Foundation., and Saint Shenouda the Archimandrite Coptic Society. 2008. Christianity and monasticism in upper Egypt.
• McClellan, Michael W., and Otto Friedrich August Meinardus. 1998. Monasticism in Egypt: Images and words of the desert fathers. Cairo, Egypt: American University in Cairo Press.