Мона Салін
| Мона Салін | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
9 березня 1957[1][2] (67 років) Соллефтео, Вестерноррланд, Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | політична діячка |
| Alma mater | Södra Latind |
| Знання мов | шведська[3] |
| Посада | Leader of the Oppositiond, лідер партіїd, віце прем'єр міністр Швеціїd, Міністр у справах рівності статей, Minister for Enterprised, Minister for Housingd, Minister for Energyd, Міністр інтеграціїd, Minister of Democracyd, Minister of Sportsd, міністр працевлаштування Швеціїd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[4], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[5], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[6], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[7], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, Member of the Committee on the Labour Marketd і Q31202663?[8][9] |
| Партія | Соціал-демократична партія Швеції |
| Батько | Hans Anderssond |
| Брати, сестри | Jan Anderssond |
| У шлюбі з | Bo Sahlind |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0756362 |
Мона Інгеборг Салін (Андерссон) (швед. Mona Ingeborg Sahlin (Andersson); нар. 9 березня 1957, Соллефтео, Вестерноррланд, Швеція) — шведська політична діячка, голова Соціал-демократичної партії Швеції у 2007—2011 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї Ханса Андерссона — колишнього радника прем'єр-міністра Інгвара Карлссона та голови місцевого відділення СДРПШ поблизу Стокгольма.
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1964 році заснувала шведський «Клуб Барбі» (Barbieklubben).
У 1973 році вступила до Молодіжної соціал-демократичної ліги.
Член Риксдагу у 1982—1996 і 2002—2011 роках від Стокгольмського округу.
Займала різні посади в кабінетах соціал-демократів у 1990-ті і 2000-ні роки: міністр праці (1990—1991 роки), міністр гендерної рівності та віцепрем'єр (1994—1996 роки).
У 1995 році звинувачена у використанні в особистих цілях кредитної картки, яка була видана їй урядом для службових потреб, і пішла у відставку.
Повернулася в політику в 1998 році. Міністр без портфеля в уряді Йорана Перссона (1998), міністр промисловості, праці та комунікацій (1998—2002 роки), міністр юстиції (2002—2004 роки), міністр сталого розвитку (2004—2006 роки).
Поступившись у 2006 році владі «Альянсу за Швецію», набравши 34,99 % голосів виборців, Йоран Перссон подав у відставку. На партійному конгресі 17 березня 2007 року Мона Салін була одноголосно обрана наступницею колишнього прем'єр-міністра Швеції Йорана Перссона на посаді голови Соціал-демократичної партії Швеції. Пішла з цієї посади після поразки партії на парламентських виборах 2010 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Riksdagens protokoll 1986/87:1 — 1986.
- ↑ Riksdagens protokoll 1988/89:47 — 1988.
- ↑ Riksdagens snabbprotokoll 1994/95:7 Tisdagen den 11 oktober — 1994.
- ↑ Riksdagens snabbprotokoll 2002/03:6 Tisdagen den 15 oktober — 2002.
- ↑ https://archive.is/20150901210315/http://www.samordnarenmotextremism.se/om-oss/
- ↑ https://www.regeringen.se/pressmeddelanden/2016/05/mona-sahlin-lamnar-sitt-uppdrag-som-nationell-samordnare-mot-valdsbejakande-extremism/
Посилання[ред. | ред. код]
- Profile: Mona Sahlin [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 9 березня
- Народились 1957
- Уродженці Соллефтео (комуна)
- Члени Соціал-демократичної партії Швеції
- Депутати Риксдагу
- Шведські жінки-політики
- Жінки-політики XX століття
- Жінки-політики XXI століття
- Міністри зайнятості Швеції
- Міністри навколишнього середовища Швеції
- Міністри інтеграції і гендерної рівності Швеції
- Перші віцепрем'єр-міністри Швеції
- Шведські феміністки