Інгвар Карлссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інгвар Карлссон
Ingvar Carlsson
Інгвар Карлссон

Прем'єр-міністр Швеції
13 березня 1986 (7 жовтня 1994) — 4 жовтня 1991 (22 березня 1996)
Попередник: Улоф Пальме (Карл Більдт)
Спадкоємець: Карл Більдт (Ханс Йоран Перссон)
(коментра до титулу)
 
Партія: Соціал-демократична
Освіта: Лундський університет,
Північно-західний університет
Народження: 9 листопада 1934(1934-11-09) (83 роки)
Бурос, лен Ельвсборг, Швеція
Віросповідання: лютеранин
Автограф: Ingvar Carlssons namnteckning cropped.JPG
Нагороди:
орден Хреста землі Марії
Сайт: особи)

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Інгвар Карлссон (швед. Ingvar Carlsson; нар. 9 листопада 1934, Бурос, лен Ельвсборг, Швеція) — шведський політик, колишній прем'єр-міністр Швеції (з 1986 р. до 1991 р. і з 1994 р. до 1996 р.), лідер Соціал-демократичної партії Швеції (з 1986 р. до 1996 р.)[2]. На початку 1990-х рр. завдяки його зусиллям у Швеції було утворено «самий жіночий» уряд світу, до складу якого увійшли 11 представниць слабкої статі з 22 міністрів[3].

Життєпис[ред.ред. код]

У 1965 р. після завершення навчання у Північно-західному університеті в штаті Іллінойс у США він був обраний у члени Риксдагу Швеції. В тому ж році він став лідером шведської соціал-демократичної ліги молоді.

Після вищих студій отримав диплом у царині економіки та академічну ступінь з політології в Університеті Лунда. В Лунді він познайомився Улофом Пальме, котрий пізніше став послідовником Таге Фрітьофа Ерландера (швед. Tage Fritiof Erlander). Кар'єра Інгвара Карлссона була сформована політичним насліддям Улофа Пальме, з котрим він співпрацював, але деякі розглядають його політичну діяльність як продовження політичного насліддя саме Таге Фрітьофа Ерландера.

З 1965 року до 1996 року був членом Риксдагу. Де представляв виборчий округ Стокгольму (до 1970 р. у нижній палаті).

З 1969 року до 1973 року він служив міністром освіти Швеції, міністром житлового будівництва в 1973 р., та знову у 1974—1976 роках; і як міністр охорони навколишнього середовища з 1985 р. до 1986 року[4][5].

Він служив на посаді заступника прем'єр-міністра з 1982 р. до 1986 року, вступив на посаду прем'єр-міністра Швеції по вбивстві діючого прем'єр-міністра Улофа Пальме в 1986 році. Разом з міністром фінансів К'єле Улофом Фельдтом (швед. Kjell-Olof Feldt), уряд Швеції разом з ним звернув дефіцит бюджету на 90 мільярдів шведських крон позитивного сальдо у декілька сотень мільярдів шведських крон, що призвело до більших інвестицій й рекордно низького рівня безробіття. Як прем'єр-міністр провів всеосяжну реформу податкової системи. Коли економіка Швеції почала погіршуватися на початку 1990-х років він разом з кабінетом міністрів подав у відставку після невдалої спроби реалізувати питому вагу запланованих економічних реформ. Його партія соціал-демократів програла вибори у 1991 році, але він повернувся до влади після виборів у 1994 році.

Після трьох років буржуазного уряду та перемоги на виборах у 1994 році виборах він знову сформував уряд. Його уряд з міністром фінансів Йораном Перссоном поклав акцент на очищення шведської фінансової системи. Урядування ним було жорстким, але ефективним, за що його піддавали різкій критиці з боку профспілок і членів його партії за повернення до минулої політики та збільшення податків.

У 1995 р. він був одним із співголів Комісії з питань глобального управління, питань міжнародного розвитку, міжнародної безпеки, глобалізації й глобального управління.

У 2003 р. він був головою розслідування подій політичного протесту 2001 р. у м. Гетеборг. Про що він звітував урядові 14 січня 2003 р.. Він стає головою незалежної комісії ООН у Руанді. Також він став головою Фондового Центру Бергмана.

Особисте життя[ред.ред. код]

Інгвар Карлссон є сином Улофа Карлссона та Іди Юганссон. Одружений він з 1957 р. з бібліотекаркою Інгрід Карлссон (Меландер), котра народилася в 1934 р., від якої він став батьком двох доньок.

Інгвар Карлссон є великим прихильником футбольних команд Ельфсборга та Вулверхемптона.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Sveriges regeringar under 100 år (Swedish). regeringen.se. Процитовано 28 January 2010.  (швед.)
  3. Всеобщая история Европы и американского континента: Швеция (рос.)
  4. «Ingvar Carlsson» (Swedish). Nationalencyklopedin. http://ne.se/ingvar-carlsson. Процитовано 28 January 2010.  (швед.)
  5. Ingvar Carlsson (Norwegian). Store norske leksikon. Процитовано 28 January 2010.  (норв.)

Література[ред.ред. код]

політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.