Перейти до вмісту

Моховик зелений

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Моховик зелений

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Agaricomycetes
Порядок:Boletales
Родина:Болетові (Boletaceae)
Рід:Моховик (Xerocomus)
Вид:Моховик зелений
Біноміальна назва
Xerocomus subtomentosus
(L.) Quél. (1888)
Синоніми
Boletus subtomentosus
Посилання
Вікісховище:Xerocomus subtomentosus
EOL:39997205
MB:121483
IF:121483

Моховик зелений (Boletus subtomentosus L. ex Fr. Xerocomus subtomentosus (L. ex FY.) Quél.)

Місцеві назви — сухогриб повстистий. З родини болетових — Boletaceae.

Шапка 3-10 см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта, з підгорнутим пізніше опущеним краєм, сірувато- або оливкувато-жовтувато-коричнювата, бурувата, суха, матова, тонкоповстиста; з віком майже гола, іноді в центрі тріщинувата. Шкірка не знімається. Пори жовті, з віком зеленкувато-жовті або коричнюваті, кутасті, з нерівними краями, від дотику у вологу погоду трохи синіють. Спори жовтуваті, 12-14 Х 5-5,5 мкм. Ніжка 5-10(12) Х 1-2(3) см, щільна, жовта, іржаво-коричнювата, гола або зернисто-волокниста, іноді з невиразною темною сіточкою. М'якуш у шапці білий, білуватий, у ніжці жовтуватий, під шкіркою червонуватий, при розрізуванні на повітрі не змінює кольору або іноді на короткий час трохи синіє, з приємним смаком і запахом.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений в Євразії, Північній Америці та Австралії. В Україні поширений всюди. Росте у хвойних і листяних лісах. Збирають у червні — листопаді.

Використання

[ред. | ред. код]

Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать.

Склад моховика зеленого у відсотках[1]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
ВодаСуха
речовина
БілкиЖириМанітолЦукорКлітковинаЕкстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 89,8310,1735,382,3610,940,4841,233,785,83
Шапинка 88,3211,6839,855,8212,921,1428,293,408,58

Народні назви

[ред. | ред. код]

Підмошник, під'яєшник, губа козяча, сітник, заячий боровик, решіточка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 82—83.
  • Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.