Мразниця (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мразниця (в народі також зване як Мражниця) – колишнє старовинне село, яке тепер складає частину сучасного міста Борислав. Знаходиться у південній частині сучасного міста. Свою назву воно, напевно, отримало від назви «мражниця», що в народному говорі означало «болото в лісі». Назва подібна до назви ріки у Хорватії - Мрежниці.

Ретранслятор на г. Городище

Про древню історію цих поселень свідчать деякі топонімічні назви, а також ряд археологічних пам'ятників і історичних документів. Так, одна з гір на південно-західній околиці Борислава досі називається «Городище» (646 м), що вказує на існування тут в давнину укріпленого поселення. Таке ж поселення - городище існувало і в іншій частині міста - Мразниці[1]. В акті від 1525 року про розмежування сіл Тустановичі і Губичі гора, що розділяла їх, названа «Сторожньою». Це свідчить про її оборонне значення в минулому.

Борислав, Тустановичі, Мразниця і Котів (Губичі були королівським володінням) належали приватним землевласникам - дрібномаєтним українським шляхтичам Пустомитівським та Попелям.

Це село, як і Губичі (село теж ввійшло до складу міста Борислав), було не велике, про що свідчить статистика обліку австрійських землеволодінь за 1787 рік.

До кінця існування Речі Посполитої, в 70-х рр.. XVIII ст. Борислав і Мразниця були власністю брацлавського підчашника (помічник, замісник чашника) Я. Копистінского, якому належало також сусіднє село Попелі. Господарем Тустановичів був граф М. Остророг.

У 1772 році західноукраїнські землі захопила Австрія. Австрійські власті провели в 1787 році перепис землеволодінь. У Бориславі тоді налічувалося селянських дворів 55, 4 млини, 2 корчми і церква; в Мразниці - 26 дворів і 2 корчми, в Тустановичах - 131 двір, млини 2, 3 корчми і церква; в с.Губичі - 25 дворів, корчма і церква, в бані-Котовській - 81 двір і 2 корчми[2].

20 травня 1930 року році Мражниця, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Губичі були приєднані до міста Борислав.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ратич О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. К., 1957, с. 78
  2. ЦГИА УССР во Львове, ф. 19, оп. 14, д. 188, 242, 267. 268.
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borysławia w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem. (пол.)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]