Самобор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самобор
Samobor
Самобор
Основні дані

45°48′06″ пн. ш. 15°43′49″ сх. д. / 45.80167° пн. ш. 15.73028° сх. д. / 45.80167; 15.73028Координати: 45°48′06″ пн. ш. 15°43′49″ сх. д. / 45.80167° пн. ш. 15.73028° сх. д. / 45.80167; 15.73028

Країна Хорватія Хорватія
Регіон Загреб
Статус міста 1242р. вільне королівське місто
Населення 15 147 (2001)
Площа міста 250 км²
Густота населення 144 осіб/км²
Поштові індекси 10430
Телефонний код 385 01
Поділ міста 78 поселень
День міста 26 день липня
Міська влада
Веб-сторінка www.samobor.hr
Мер міста Креш Біляк
Самобор (Хорватія)
Самобор
Самобор

Commons-logo.svg Самобор у Вікісховищі

Самобор (хорв. Samobor) - місто в Хорватії, в Загребській жупанії. Статус міста з 1242 року. Покровителькою міста вважається Св.Анна.

Місто - один з головних центрів скляної промисловості Хорватії; з стародавності славився виробництвом виробів з кришталю. Одне з найстаріших і найпопулярніших екскурсійних місць в Хорватії.

Географія[ред.ред. код]

Самобор розташований на східному схилі Самоборської гори. Знаходиться за 10 кілометрів на захід від столиці країни Загреба і за 5 кілометрів на схід від кордону зі Словенією. Пов'язаний із столицею країни автомобільним шосе. Місто розташоване в долині Сави (сама річка протікає 5 кілометрами північніше) біля підніжжя відрогів гірського хребта Жумберак.

  • Найвища точка: гора Равніце 860 м (в хорв. Novo Selo Žumberačko)
  • Найнижча точка: 127 м (хорв. Medsave)
  • Висота площі короля Томіслава: 158,31 м над рівнем моря.

Клімат[ред.ред. код]

Погодна статистика за період з 1980 до 2000року:

  • Середня температура: 10,9 °C
  • Самий холодний місяць: січень (в середньому 0,2°С)
  • Найтепліший місяць: липень (в середньому 21,1°С)
  • Найвища зареєстрована температура: 37 °C (липень 1983 і серпень 1993)
  • Найнижча зареєстрована температура: -25,6 °C (січень 1985)
  • Середньорічна кількість опадів: 1078,6 мм/м² (89,88 мм/м² в місяць)
  • Найдощовитий день - в жовтні 1993 (84,2 мм/м²)
  • Найбільша кількість снігу за один місяць: у березні 1986.
  • Середньорічна кількість сонячних днів: 52,8 днів
  • Середньорічні похмурі дні: 113,3 днів

Населення[ред.ред. код]

У Самоборі проживає близько 36 000 жителів, з ​​яких 16 тисяч проживають в самому Самоборі, а 20 000 живуть у прилеглих районах, які підпадають під локальну самоуправу Самобора.

За даними перепису 2001 року. рік, Самоборе було 36206 жителів (джерело: Центральне статистичне бюро). Середня щільність населення становила 144 осіб на км².

Міські поселення[ред.ред. код]

Будівля міської ради
Вид на площу короля Томіслава

Місто складається з 78 сіл:

Берер (Beder), Бобовіца (Bobovica), Браслов'є (Braslovje), Братель'ї (Bratelji), Брегана (Bregana), (Бреганіца) Breganica, Brezovac Žumberački, (Будіньяк) Budinjak, Bukovje Podvrško, Celine Samoborske, Cerje Samoborsko, Cerovica, Dane, Dolec Podokićki, Domaslovec, Draganje Selo, Dragonoš, Drežnik Podokićki, Dubrava Samoborska, Falašćak, Farkaševec Samoborski, Galgovo, Golubići, Gornja Vas, Gradna, Grdanjci, Gregurić Breg, Hrastina Samoborska, Jarušje, Javorek, Kladje, Klake, Klokočevec Samoborski, Konšćica, Kostanjevec Podvrški, Kotari, Kravljak, Lug Samoborski, Mala Jazbina, Mala Rakovica, Mali Lipovec, Manja Vas, Medsave, Molvice, Noršić Selo, Novo Selo Žumberačko, Osredek Žumberački, Osunja, Otruševec, Pavučnjak, Petkov Breg, Podgrađe Podokićko, Podvrh, Poklek, Prekrižje Plešivičko,[1] Rakov Potok, Rude, Samobor, Samoborski Otok, Savršćak, Selce Žumberačko, Sječevac, Slani Dol, Slapnica, Slavagora, Smerovišće, Stojdraga, Sveti Martin pod Okićem, Šimraki, Šipački Breg, Tisovac Žumberački, Velika Jazbina, Velika Rakovica, Veliki Lipovec, Višnjevec Podvrški, Vratnik Samoborski, Vrbovec Samoborski i Vrhovčak.

Церква Св.Анни

Управління[ред.ред. код]

У місті Самобор міська рада складається з 25 членів ради. Мером в наш час[Коли?] працює К.Біляк.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Самобор існує як вільне королівське місто з 1242 по документі дарування короля Бели IV Самобор отримує статус королівського ринку. Місто мало автономію і незалежність від феодалів та незалежну внутрішню адміністрацію та судову систему.

З 1809-го до 1813 року територія увійшла до складу Наполеонових іллірійських провінцій і французького панування.

Церква Св.Михаїла

Економіка[ред.ред. код]

Протягом усієї своєї історії, основним видом діяльності місцевого населення є ремісництво. Населення займається виготовленням калію, який є важливою сировиною для скляної та хімічної продукції.

Самобор. Головна площа

Станом на сімнадцяте жовтня 2004 в місті Самобор було зареєстровано 1112 торги (на основі даних Міністерства економіки Республіки Білорусь); 2001-й рік (за даними Стратегія міста Самоборе) діяло 567 торгових компаній, а 712 суб'єктів підприємницької діяльності були зайняті сільському господарстві.

Відомі люди[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • руїни замку Самобор
  • Церква св.Анастасії XVII ст.
  • Церква святого Михаїла XVI - XVII століття
  • Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, францисканський монастир, XVIII ст.
  • Особняк Фердо Лівадіча XVII ст.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Хорватія Це незавершена стаття з географії Хорватії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]