Самобор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самобор
Samobor
Самобор
Основні дані
45°48′03″ пн. ш. 15°42′39″ сх. д. / 45.801094444443997133° пн. ш. 15.71104722222199968° сх. д. / 45.801094444443997133; 15.71104722222199968Координати: 45°48′03″ пн. ш. 15°42′39″ сх. д. / 45.801094444443997133° пн. ш. 15.71104722222199968° сх. д. / 45.801094444443997133; 15.71104722222199968
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Загреб
Статус міста 1242р. вільне королівське місто
Населення 15 956 (2011)
Агломерація 37 633
Площа 250 км²
Густота населення 144 осіб/км²
Поштові індекси 10430
Телефонний код  385 01
Часовий пояс UTC+1
Номери автомобілів HR
Висота НРМ 158,31 м
Поділ міста 78 поселень
Міста-побратими Старий Град
Параб'яго
День міста 26 липня
Міська влада
Веб-сторінка www.samobor.hr
Мер міста Крешо Беляк
Самобор. Карта розташування: Хорватія
Самобор
Самобор
Самобор (Хорватія)

CMNS: Самобор на Вікісховищі

Самобор (хорв. Samobor) — місто в Хорватії, в Загребській жупанії. Статус міста з 1242 року. Покровителькою міста вважається Св.Анна.

Місто — один із головних центрів скляної промисловості Хорватії; зі стародавності славився виробництвом виробів із кришталю. Одне з найстаріших і найпопулярніших екскурсійних місць у Хорватії.

Географія[ред. | ред. код]

Самобор розташований на східному схилі Самоборської гори. Знаходиться за 10 кілометрів на захід від столиці країни Загреба і за 5 кілометрів на схід від кордону зі Словенією. Пов'язаний зі столицею країни автомобільним шосе. Місто розташоване в долині Сави (сама річка протікає за 5 км на північ) біля підніжжя відрогів гірського хребта Жумберак.

  • Найвища точка: гора Равніце 860 м (в хорв. Novo Selo Žumberačko)
  • Найнижча точка: 127 м (хорв. Medsave)
  • Висота площі короля Томіслава: 158,31 м над рівнем моря.

Клімат[ред. | ред. код]

Погодна статистика за період з 1980 до 2000року:

  • Найвища зареєстрована температура: 37 °C (липень 1983 і серпень 1993)
  • Найнижча зареєстрована температура: -25,6 °C (січень 1985)
  • Середньорічна кількість опадів: 1078,6 мм/м² (89,88 мм/м² в місяць)
  • Найдощовитий день - в жовтні 1993 (84,2 мм/м²)
  • Найбільша кількість снігу за один місяць: у березні 1986.
  • Середньорічна кількість сонячних днів: 52,8 днів
  • Середньорічні похмурі дні: 113,3 днів

Середня річна температура становить 10,38°C, середня максимальна – 24,63°C, а середня мінімальна – -6,30°C. Середня річна кількість опадів – 991 мм.[1][2]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,96 8,00 12,39 16,78 21,62 24,63 23,77 23,14 19,28 14,19 8,33 4,56
Середня температура, °C −0,18 1,89 6,27 10,65 15,49 18,50 20,23 19,60 15,73 10,66 4,79 1,00
Середній мінімум, °C −6,3 −4,26 0,13 4,51 9,37 12,37 16,68 16,04 12,17 7,12 1,23 −2,54
Норма опадів, мм 52 52 68 73 84 110 93 96 98 97 97 71
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.59 1.70 2.12 2.09 1.90 1.80 1.70 1.50 1.50 1.50 1.60 1.60
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4090 6841 10382 14811 18913 20742 21679 18770 13882 8541 4501 3294
Джерело: [1][2]

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 37 633 осіб[3], 3 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 15 956 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Міські поселення[ред. | ред. код]

Крім міста Самобор, до громади також входять:

Управління[ред. | ред. код]

У місті Самобор міська рада складається з 25 членів ради. Мером у 2011 році був К. Беляк.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Самобор існує як вільне королівське місто з 1242. За документом дарування короля Бели IV Самобор отримує статус королівського ринку. Місто мало автономію і незалежність від феодалів та незалежну внутрішню адміністрацію та судову систему.

З 1809-го до 1813 року територія увійшла до складу Наполеонових іллірійських провінцій і французьких володінь.

Церква Св.Михаїла

Економіка[ред. | ред. код]

Протягом усієї своєї історії основним видом діяльності місцевого населення є ремісництво. Населення займається виготовленням калію, який є важливою сировиною для скляної та хімічної продукції.

Самобор. Головна площа

Станом на 17 жовтня 2004 в місті Самобор було зареєстровано 1112 торгів (на основі даних Міністерства економіки Республіки Білорусь); 2001-й рік (за даними «Стратегія міста Самобора») діяло 567 торговельних компаній, а 712 суб'єктів підприємницької діяльності були зайняті в сільському господарстві.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • руїни замку Самобор
  • Церква св.Анастасії XVII ст.
  • Церква святого Михаїла XVI - XVII століття
  • Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, францисканський монастир, XVIII ст.
  • Особняк Фердо Лівадіча XVII ст.[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  2. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  3. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018. 
  4. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018. 
  5. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 21 червня 2018. 
  6. http://www.bravo-la.com/images/Samoborpostcrd2.JPG

Посилання[ред. | ред. код]