Мулик-Луцик Юрій Олексійович
Мулик-Луцик Юрій (псевдоніми — Скаржевський, Олексіїв, Назар Полин та ін.; 31.12.1913—12.06.1991) — славіст, філософ, історик. Дійсний член Української вільної академії наук. Народився в с. Татаринці Кременецього повіту Волинської губернії (нині село Лановецького району Тернопільської області). Початкову школу закінчив у с. Матвіївка, гімназію — у м. Кременець. 1933—36 вивчав право й суспільні науки у Віленському університеті (нині Вільнюський університет), 1936—37 — слов’янську філологію у Львівському, 1937—39 – Варшавському університетах. 1939 в останньому отримав ступінь магістра за працю «Західні впливи в українській церковній драмі». Мулик-Луцик належав до найближчих студентів професора Р.Смаль-Стоцького. Був одним із 4-х студентів, відзначених найвищими нагородами міністра освіти 2-ї Речіпосполитої. У Варшаві, крім славістики, до початку Другої світової війни встиг закінчити 3 роки слов’янської етнографії. Належав до української студентської корпорації «Запоріжжя» та до членів редакції науково-популярного «Волинського альманаху». Влітку 1939 працював на Поліссі, де збирав матеріали для роману з життя поліщуків. Початок II світової війни застав його у Варшаві. Як кадет Варшавського полку Академічної легії Мулик-Луцик був мобілізований до оборони міста. Брав участь в організації українського шкільництва на Холмщині. 1943 виїхав з Волині до Львова, звідти — до Варшави, згодом — до Чехословаччини, під кінець війни — у Мюнхен (Німеччина). 1948 в Українському вільному університеті під керівництвом доктора Ю.Шевельова захистив докторську дисертацію на тему: «Психотранспозиція в синтаксі». Тоді ж був запрошений на посаду лектора до Української богословської педагогічної академії в Мюнхені, де став автором нового предмета «Психологія мови в службі релігійного культу». З грудня 1948 — у Канаді. Спочатку брався за будь-яку роботу. 1950 був запрошений викладати в колегії св. Андрея у Вінніпезі (Канада). Брав участь в організації УВАН в Канаді, допомагав Я.Рудницькому в організації відділу славістики у Манітобському університеті. Один з організаторів товариства «Волинь», Інституту дослідів Волині, науковий редактор їхніх видань. Редактор часописів «Вісник», «Віра і культура», «Канадійський фармер», «Український голос» та ін.
Автор низки праць, у тому числі «Духовний портрет Ольги Кобилянської», «Старо-церковно-слов’янська мова як мова релігійного культу», «До методології назвознавства», «Психологічна й антропологічна характеристика Волинян», «Тернистий шлях українського народу». Головна праця — «Історія Української греко-православної церкви в Канаді» (т. 1—4, Вінніпег, 1984—89, у співавторстві із С.Савчуком). За його редакцією і доповненням був виданий «Етимологічний словник української мови» І.Огієнка (т. 1—3, Вінніпег, 1979, 1982, 1988).
Помер у м. Вінніпег.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- О. О. Ковальчук, Т. В. Марусик. Мулик-Луцик Юрій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 126. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- * І. Дуда, Б. Мельничук, Г. Чернихівський Мулик-Луцик Юрій Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578. — ISBN 966-528-199-2.
- Куліш Н. С., Арістова А. В. Мулик-Луцик, Юрій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мулик-Луцик,_Юрій
Посилання[ред. | ред. код]
- Мулик-Луцик Юрій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія