Лановецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лановецький район
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6123800000
Утворений: 1939
Населення: 29 531 (01.05.2017)
Площа: 632 км²
Густота: 46.726265822785 осіб/км²
Тел. код: +380-3549
Поштові індекси: 47400—47462
Населені пункти та ради
Районний центр: Ланівці
Міські ради: 1
Сільські ради: 26
Міста: 1
Села: 52
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 47400, Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Незалежності, 19, 2-12-78
Веб-сторінка: Лановецька РДА
Голова РДА: Сірант Юліан Іванович[1]
Голова ради: Блажейчук Олександр Павлович

Commons-logo.svg Лановецький район у Вікісховищі

Ланове́цький райо́н — адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Утворений 17 січня 1940 з ґмін Ланівці, Білозірка і Вишгородок Кременецького повіту. Площа 632 км². Населення — 29,5 тис. осіб (2017): з них 99 % — українці, 0,8 % — росіяни, 0,1 % — білоруси, 0,1 % — інші національності.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі є місто Ланівці (райцентр, залізнична станція) та 52 села.

Географія[ред.ред. код]

Територія району — в межах Подільської височини (максимальна висота 362 м, побл. с. Шили), а також Лановецького природного району. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, має нахил на північ і північний схід. Пд. і пд.-зх. частини розташовані у Західно-Українській провінції лісостепової зони.

Найбільша річка — Горинь (притока р. Прип'ять, басейн Дніпра) з притокою Жирак (притоки: Свинорийка, Буглівка, Жердь). Річки району мають пн.-сх. і пн. напрямки. Русла слабовиражені, береги пологі, заплави заболочені.

У районі 37 ставків, загальна площа — 980 га. Найбільші водосховища — Борсуківське (пл. 4,26 км²) і Передмірське (обидва на р. Горинь).

До 1920-х лісовий масив поблизу села Пахиня займав 1200 га, нині залишки пралісу простяглися вздовж залізниці в напрямку Ланівців.

Ґрунти — глибокі малоґумусові чорноземи (67,4 % площі району), опідзолеі, темно-сірі опідзолені (27,1 %), решта — лучні, болотні та ясно-сірі лісові.

У Лановецькому районі є запаси торф'яні болота, придатного для санаторно-курортного лікування.

Історія[ред.ред. код]

Територія Лановецького району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.). Наприкінці 10 ст. належала до Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинської держави.

25 квітня 1512 побл. с. Лопушне 25-тис. орда кримського хана Менглі-Гірея зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана Великого Князівства Литовського Костянтина Острозького. Населення багато разів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокрема 1601, 1618, 1675, 1697, брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (16481657).

Після Андрусівського перемир'я (1667) Лановеччина — під впливом Польщі, від 1793 належало до Російської імперії.

Перебував у складі УНР (після більшовицького жовтневого перевороту 7 листопада 1917 року як автономна республіка у складі Російської республіки, від 22 січня 1918 року, після українсько-радянської війни, проголошена незалежна держава).

Від лютого до листопада 1918 — австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію української, польської або радянської влади. Від вересня 1920 до вересня 1939 року територія майбутнього району належала до Польщі (Кременецький повіт Волинського воєводства). Від вересня 1939 до липня 1941 — УРСР, до березня 1944 — німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села Молотків та Осники.

До 1939 року на Лановеччині діяли «Просвіта» (відновлена у 1990), «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.

Масову насильницьку колективізацію сільського господарства радянська влада «проводила» 1940, 1946—1949.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лановецького району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 76,22% (проголосували 17 729 із 23 261 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 49,57% (8 788 виборців); Юлія Тимошенко - 20,75% (3 679 виборців), Олег Ляшко - 12,50% (2 216 виборців), Анатолій Гриценко - 9,13% (1 618 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,77%.[2]

Сільське господарство[ред.ред. код]

Нині у сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур і цукрових буряків.

Основна галузь тваринництва — м'ясо-молочне скотарство. Площа сільсько-господарських угідь — 48,5 тис. га. Сільсько-господарську продукцію виробляють 42 підприємства й 18 фермерських господарств.

Найбільші приватні сільсько-господарські підприємства (ПСП):

  • „Агрофірма «Білозірська»“ (с. Білозірка),
  • „Агрофірма «Горинь»“ (с. Борсуки),
  • ім. Т. Шевченка (с. Буглів).

На Лановеччині у 1988 була створена перша в Тернопільській області ферма «Айова» — сільськогосподарське підприємство на орендованій землі (420 га). Організатор — І. Гусар. 1992 ферму відвідав голова ВР України Іван Плющ. Про неї у США зняли документальний фільм[3].

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У районі — 40 ЗОШ, музична школа, ДЮСШ, ПТУ; 47 медичних закладів, у тому числі 2 лікарні, поліклініка, 38 ФАП, 6 амбулаторій, 8 аптек; 12 Будинків культури, 25 клубів, кінотеатр, музей, 45 бібліотек, 53 православні храми.

Звання «народний» удостоєні 14 колективів самодіяльної творчості, зокрема, хорова капела «Волинь», хори сіл Борсуки та Якимівці, обрядово-фольклорно-етнографічний ансамбль РБК.

У р-ні — філія Терноп. обл. ФСТ «Колос» (с. Білозірка), 22 футбольні команди. Зареєстровано 21 політичну партію, 7 громадських організацій.

Функціонують відділи «Приватбанку», «Ощадбанку», банку «Аваль», банку «Хрещатик».

Пам'ятки[ред.ред. код]

Архітектурні пам'ятники:

  • церкви св. Юрія (16 ст., с. Бережанка), Казанської Матері Божої (1724, дерев., с. Нападівка), Різдва Пресвятої Богородиці (1750, дерев., с. Ванжулів), св. Миколая (1759, дерев., с. Печірна), Різдва Пресвятої Богородиці (1784, дерев., с. Кутиска), св. Юрія (1784, дерев., с. Молотків), Воскресенська (1850, с. Ло-пушне), Троїцька (серед. 18 ст., дерев., реконструйована 1871, с. Татаринці), Різдва Пресв. Богородиці (1843, с. Вишгородок), св. Іоана Богослова (1874, с. Жуківці);
  • інші культурні споруди — меморіальний комплекс жертвам фашизму (1985, с. Молотків), меморіальний знак (1982, скульп. Р. Бі-лик), на місці поховання розстріляних євреїв — 1942, урочище «Лазьонка» побл. м. Ланівці, пам'ятник із написом «Невідомим борцям за віру, нарід і волю» на козацькій могилі побл. с. Бережанка (1-а пол. 20 ст., реконстр. 1989), пам'ятний знак (1992, с. Печірна) на давній ділянці так званого «Козацького шляху», пам'ятник на могилі командира УПА І. Климишина (1992, с. Верещаки), меморіальна таблиця на приміщенні школи ім. Я. Горошка (1999, с. Борщівка) та ін.

Список усіх дерев'яних церков[ред.ред. код]

Назва села Патрон церкви Рік побудови
Борщівка Різдва Пресвятої Богородиці 1894
Буглів Святого Михаїла 1892
Ванжулів Різдва Пресвятої Богородиці 1750
Великі Кусківці Архангела Михаїла 18181933
Верещаки Казанської ікони Божої Матері 1867
Влащинці Святого Архістратига Михаїла 1789
Грибова Святого Архістратига Михаїла 1762
Гриньки Святого Димитрія 1866
Загірці Різдва Пресвятої Богородиці 1876
Іванківці Святої Покрови 1741
Козачки Святого Димитрія 1876
Люлинці Святого Михаїла 1892
Мала Білка Різдва Пресвятої Богородиці 1778
Малі Кусківці Святої Параскеви 1907
Молотків Святого Юрія 1784
Нападівка Казанської ікони Матері Божої 1742
Оришківці Воздвиження Чесного Хреста 19 століття
Печірна Святого Миколая 1759, реставрована 1868
Снігурівка Успіння Пресвятої Богородиці 1927
Татаринці Пресвятої Трійці середина 18 століття
Чайчинці Воздвиження Чесного Хреста 18 століття
Шушківці Успіння Пресвятої Богородиці 1912
Юськівці Святого Вознесіння 1620 (1760 перевезена з Кременця)

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

Археологічні пам'ятки (залишки): 2 поселення доби пізнього палеоліту, курганні поховання доби ранньої бронзи, поселення черняхів. культури (3-5 ст.), селища періоду Київської Русі (12-13 ст.) поблизу сіл Буглів і Печірна, 3-х поселень черняхівської культури (34 ст.) поблизу села Борсуки та 1 посел. побл. с. Загірці, поселення і могильник черняхівської культури (36 ст.) поблизу села Якимівці, давньоруські городища (11-13 ст.) поблизу сіл Борщів й Пахиня та ін.

На околиці с. Нападівка знайдено золоті прикраси часів Київської Русі, в с. Молотків — скарб зі 172 сріб. середньовічних монет (1858).

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Померли[ред.ред. код]

Перебували[ред.ред. код]

Творчість літераторів та митців Лановеччини, життєписи видатних людей цього краю висвітлено у літературно-мистецькому альманасі «Лан: Ланівеччина творча» (Тернопіль, 2001).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Розпорядження Президента України № 496/2015-рп від 28 квітня 2015 року «Про призначення Ю. Головатюка головою Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області».
  2. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-02-15. 
  3. Б. Волинський. «Айова» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

Література[ред.ред. код]

Шумський район Хмельницька область
(Білогірський район)
Збаразький район Gray compass rose.svg Хмельницька область
(Теофіпольський район)
Підволочиський район Хмельницька область
(Волочиський район)