Перейти до вмісту

Міагра блискучопера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Міагра блискучопера
Блискучопера міагра (самець)
Блискучопера міагра (самець)
Блискучопера міагра (самиця)
Блискучопера міагра (самиця)
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Монархові (Monarchidae)
Рід:Міагра (Myiagra)
Вид:Міагра блискучопера
Біноміальна назва
Myiagra alecto
(Temminck, 1827)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Drymophila alecto
Monarcha alecto
Piezorhynchus alecto
Piezorhynchus nitidus
Посилання
Вікісховище:Myiagra alecto
Віківиди:Myiagra alecto
ITIS:561283
МСОП:22707409
NCBI:338447

Міа́гра блискучопера[2] (Myiagra alecto) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає в Австралії, Індонезії та Папуа Новій Гвінеї.

Самиця в гнізді

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[3]

  • M. a. alecto (Temminck, 1827) — північні і центральні Молуккські острови;
  • M. a. longirostris (Mathews, 1928) — Танімбарські острови;
  • M. a. rufolateralis (Gray, GR, 1858) — острови Ару;
  • M. a. chalybeocephala (Lesson, R & Garnot, 1828) — острівці на захід від Нової Гвінеї, Нова Гвінея, острови Бісмарка;
  • M. a. lucida Gray, GR, 1858 — острівці на схід від Нової Гвінеї, острови Д'Антркасто і Луїзіади;
  • M. a. manumudari (Rothschild & Hartert, E, 1915) — острів Манам[en];
  • M. a. melvillensis (Mathews, 1912) — північно-західна і північна Австралія;
  • M. a. wardelli (Mathews, 1911) — південь Нової Гвінеї, північно-східна і східна Австралія.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Блискучопері міагри живуть в тропічних і мангрових лісах, в прибережних заростях поблизу озер і річок, на болотах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Myiagra alecto. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Monarchs. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.