Мідзуаге
Мідзуаге (яп. 水揚げ) — обряд дорослішання гейші та юдзьо, супроводжувався у повій (юдзе) виставленням невинності на продаж[1]. Існують джерела, які стверджують, що невинності позбавлялися і деякі гейші[2].
Походження назви[ред. | ред. код]
«Мідзу» означає «вода», а «аге» — «підняти» або «помістити», походження терміна — або жаргон рибалок (перший улов риби), або метафора антології Манйосю, де дів називали «ще не спущеним на воду човном». Крім того, розваги із повіями та гейшами називалися яп. 水商売 (мідзу се: бай) — «водяний бізнес». Швидше за все, термін є поєднанням всіх цих смислів[3].
Значення[ред. | ред. код]
Метою мідзуаге було, по-перше, познайомити ученицю (майко або камурі) з клієнтурою, і, по-друге, зібрати суму грошей з її данна яп. 旦那 — покровителя, спонсора. Ці гроші ставали стартовою сумою для початку кар'єри як гейші, а також відкладалися на проведення церемонії ерікае, переходу зі статусу майко в гейші[4]. При цьому гейша може і не мати з данна ніяких сексуальних відносин. Для мідзуаге вибирався багатий та літній клієнт, який повинен був ніжно провести дівчину в світ сексуальних відносин; після мідзуаге він не мав з нею ніяких стосунків[5].
Після мідзуаге починаюча гейша або юдзе носить нову зачіску, відповідну її новому статусу, у гейш це зачіска офуку з шовковою стрічкою, приколотою до основи пучка волосся на потилиці.
Сучасність[ред. | ред. код]
Сучасними гейшами продаж цноти не практикується, а ритуал дорослішання став схожий на церемонію повноліття та супроводжується лише зміною зачіски[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Интервью гейши Ивасаки Минэко бостонскому отделению газеты «Феникс». Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 26 березня 2015.
- ↑ Seigle, Cecilia Segawa (1993). Yoshiwara: the glittering world of the Japanese courtesan. [Honolulu]: University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1488-6.page 179 [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Liza Dalby, 2000, с. 325, з. 325.
- ↑ Lesley Downer. Geisha: The Secret History of a Vanishing World. (London: Headline Book Publishing, 2000) Pages 256—266.
- ↑ Liza Dalby, 2000, с. 114, з. 114.
- ↑ Mineko Iwasaki. Geisha, A Life. (New York: Washington Square Press, 2002)Page 206—210.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лайза Кріфілд Делбі. Geisha. — Vintage, 2000. — С. 165.
|
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
