Перейти до вмісту

Цудзумі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цудзумі
Оцудзумі і коцудзумі
Класифікаціяударний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса211.24
Подібні інструментичангу
CMNS: Цудзумі у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Підготовка цудзумі і гра
(Музикант школи Окура Танабэ Кёсукэ)
https://www.youtube.com/watch?v=keFc89JfpcU
https://www.youtube.com/watch?v=wZjlwwfH7e4

Цудзумі (яп. ) — японський ударний музичний інструмент, малий барабан. Його використовують як акомпанемент у театрах но і кабукі та у народних піснях.

Належить до сімейства сіме-дайко (яп. 締め太鼓) — барабанів, які настроюються шнуром. Його корпус роблять у формі пісочного годинника з двома мембранами, через обод від однієї мембрани до іншої пропускають шнур (яп. 調緒, сірабео), яким можна регулювати її натяг[1]. Корпус інструменту зазвичай виготовляють з деревини вишні і вкривають лаком. Мембрани виготовляють з кінської шкіри[2]. Музикант може змінювати висоту звуку прямо під час вистави, змінюючи натяг шнура.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Слово «цудзумі» у вузькому сенсі означає найменший з таких барабанів, коцудзумі (яп. 小鼓, буквально «малий цудзумі»), який при виступі тримають на правому плечі і грають правою рукою, крім нього існує також оцудзумі (яп. 大鼓, о:цудзуми, великий цудзумі) (інша назва — окава (яп. 大革, о:кава, «велика шкіра»)), на якому грають правою рукою, поставивши на ліве коліно[1][2][3]. Крім того, у гагаку використовують два «нумерованих» цудзумі — «перший цудзумі» (яп. 一鼓, ікко, довжина 36 см, діаметр обода 24 см) і «третій цудзумі» (яп. 三の鼓, сан-но цудзумі, довжина 45 см, діаметр обода 42 см)[3].

Оцудзумі видає два типи звуку: «тен» (сильніший) і «цу» (слабший); коцудзумі — чотири[4]:

  • ті — тихий удар безіменним пальцем по краю мембрани, шнур натягнутий;
  • та — гучний удар середнім і безіменним пальцями, шнур максимально натягнутий;
  • пу — тихий удар вказівним пальцем в центр, шнур розслаблений,
  • по — сірабео натягують, після чого в середину мембрани вдаряють всіма пальцями з силою, а потім натягають шнур знову.

Удари комбінуються у фрази, всього їх близько 200 для кожного барабана[5]. Крім того, виконавці видають оклики (яп. 掛け声, какегое), що вказують на зміну темпу і динаміки виконання, а також вони координують всіх музикантів[2].

Складові частини

[ред. | ред. код]

Цудзумі має такі складові частини:

  • корпус (яп. , то:),
  • зовнішня мембрана (яп. 表革, омотегава),
  • внутрішня мембрана (яп. 裏革, урагава),
  • шнур (яп. 調緒, сірабео).

За інструментом складно доглядати, бо він вимагає нагріву для найкращої якості звуку. Перед виступом музикант повинен нагріти мембрану, причому коцудзумі потрібна підвищена, а оцудзумі — знижена вологість[2][6]. Виконавець на коцудзумі перед грою прикріплює на задню мембрану смужки васі, змочені слиною, і дихає на них під час виступу[1][2][6]. В середині п'єси но виконавцеві на оцудзумі зазвичай приносять заново підігрітий інструмент[2][6].

Історія

[ред. | ред. код]

Барабан у формі пісочного годинника потрапив до Японії з Індії через Китай і Корею[3]. Точна етимологія слова «цудзумі» невідома, висувається гіпотеза про походження від індійського барабана дундубхі (гінді दुन्दुभि)[3].

Найдавніші збережені цудзумі були, ймовірно, привезені з Кореї у XVII столітті для гігаку, вони зберігаються в скарбниці Сьосоїн. Судячи з усього, спочатку техніка гри нагадувала корейську при грі на чангу: в правій руці барабанщик тримав барабанну паличку, а ліва залишалася порожньою[3].

Обидва різновиди цудзумі прибули на Рюкю разом з музикою театру но, отримавши назви «велике тіло» (яп. ウフドウ, уфудо:) і «мале тіло» (яп. クドウ, кудо:)[7].

Використання

[ред. | ред. код]

Цудзумі використовують для акомпанування музиці у театрах но і кабукі, у народних піснях міньйо (яп. 民謡). У театрі но малий і великий цудзумі входять до складу оркестру «хаясі» разом з барабаном більшого розміру і флейтою[2]. У кабукі зазвичай використовують як мінімум один оцудзумі і до чотирьох коцудзумі. Останні часто задають ритм для сямісенів[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Malm, 1958, с. 89.
  2. а б в г д е ж и Kishibe.
  3. а б в г д Hughes, 2015.
  4. Malm, 1958, с. 89—90.
  5. Malm, 1958, с. 91.
  6. а б в Garland, 2001, с. 587.
  7. Chijin, 2015.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]