Мікко Ойнонен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікко Ойнонен

Народження 30 червня 1883(1883-06-30)[1][2][…]
Пієлісярвіd, Фінляндія[3]
Смерть 30 грудня 1956(1956-12-30)[1][3] (73 роки)
  Гельсінкі, Фінляндія
Країна  Фінляндія
 Російська імперія
 СРСР
Навчання Академія Жуліана
Діяльність художник
Роки творчості 1903[1]1956[1]1956[1]
Роботи в колекції Фінська національна галерея і Державний музей мистецтв

Мікко Ойнонен (фін. Mikko Oskar Oinonen; 30 червня 1883, Пієлісярві — 30 грудня 1956, Гельсінкі) — фінський художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 червня 1883 в Пієлісярві в сім'ї фермера Юго Ойнонена (фін. Juho Oinonen) і Ловіїси Невалайнен (фін. Loviisa Nevalainen).

У 1903 навчався живопису в Школі мистецтва і дизайну Університету Аалто (Aalto University School of Art and Design), а в 19051907 — у фінській Академії образотворчих мистецтв в Гельсінкі.

З 1908 по 1910 навчався в Академії Жуліана в Парижі, де в 1914 познайомився з Магнусом Енкелем.

У 19301936 викладав в Академії образотворчих мистецтв в Гельсінкі і в 19371938 роках у Відкритій школі мистецтв.

У літню пору мешкав у будинку колишньої дачі С. А. Косякова в Ушково на Карельському перешийку[4].

У 1953 отримав звання професора. Дружина — Елли Ірена Ойнонен (фін. Elli Irene Oinonen, до шлюбу Карллсон (швед. Karllson).

Помер 30 грудня 1956 в Гельсінкі.

Оцінки творчості[ред. | ред. код]

Значна частина робіт написана на Карельському перешийку у зв'язку з чим сучасники називали його — «живописець річкового перешийку»[5].

Роботи художника є у всіх музеях Північних країн, зокрема в Британському музеї в Лондоні[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д RKDartists
  2. Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. а б в Register of the Artists' Association of Finland
  4. Ester Kähönen: Entinen Terijoki — kylämuistoja 1982
  5. Здание б. дачи С. А. Косякова в Ушково. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 26 грудня 2020.
  6. История поселка Тюрисевя — Ушково. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2010.

Посилання[ред. | ред. код]