Мільярдери мимоволі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мільярдери мимоволі
The Accidental Billionaires
He Accidental Billionaires.jpeg
Жанр роман
Автор Бен Мезріч
Мова англійська мова
Написано 2009
Опубліковано 2009
Видавництво Doubleday
Окреме видання The Accidental Billionaires[d]

"Мільярдери мимоволі: як створювався Facebook, історія про секс, гроші, геніальності і зраду" (англ. The Accidental Billionaires: The Founding of Facebook, A Tale of Sex, Money, Genius, and Betrayal) — роман Бена Мезріча про творців соціальної мережі Facebook — Марка Цукерберга та Едуардо Саверіна.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ідея створення книги, як стверджує сам автор, виникла, коли на його веб-сайт для пошти фанатів прийшов лист від студента старших курсів Гарварда, який стверджував, що знайомий з творцем мережі Facebook, про якого ніхто не знає. Таким чином, у «Bar 10» у готелі Вестін, Бостон, Мезріч познайомився з Едуардо Саверіном, однокласником Марка Цукерберга по Гарварду. Джерелом більшої частини матеріалів для книги став саме Едуардо Саверін і його розповіді про те, як створювалася ця мережа і як потім він усе втратив. Мезріч також стверджує, що книга заснована на інтерв'ю з іншими людьми, пов'язаними з цією справою і на різних документах, здебільшого на судових позовах між Цукербергом і Саверіном і Цукербергом та братами Кемероном і Тайлером Вінклвосс (англ. Cameron and Tyler Winklevoss)[1]. Це інші товариші по навчанню Цукерберга, які стверджували, що Марк викрав їхню ідею створення унікальної закритої мережі. У результаті близнюки виграли справу і за офіційними даними отримали компенсацію в 65 мільйонів доларів[2]. З Марком Цукенбергом Мезріч ніколи не спілкувався, попри всі спроби домогтися зустрічі для того, щоб прокоментувати історію, розказану Саверіном. Також автор зізнається, чи розмовляв він коли-небудь з Шоном Паркером, співзасновником потокового музичного сервісу Napster і співзасновником Facebook.

Сюжет[ред. | ред. код]

Засновники соціальної мережі Facebook Едуардо Саверін та Марк Цукерберг були малопримітними студентами Гарварду, спочатку не користувалися особливим успіхом у дівчат на кампусі цього престижного університету. Комп'ютерний геній Марк одного разу проявився у всій своїй могутності, коли йому вдалося зламати університетський сервер, щоб створити базу даних всіх студенток, з можливістю оцінювати дівчат за певною шкалою. У результаті Марк ледь не був відрахований з Гарварду. Але виявилося, що тоді він стояв біля витоків найбільшої у світі соціальної мережі, яка через кілька років вже коштувала мільярди доларів. Подальша розповідь наповнена історіями про хитромудрих інвесторів, карколомних жінок та інші смутки і радощі засновників Facebook. Один з парадоксів полягав у тому, що, поки соціальна мережа з'єднувала десятки мільйонів людей в усьому світі, вона в той же час з непереборною силою роз'єднувала двох своїх творців, кидаючи все нові виклики їх міцній студентській дружбі.

Екранізація[ред. | ред. код]

У 2010 році книга була екранізована режисером Девідом Фінчером, виконавчим продюсером фільму став Кевін Спейсі (йому також була відведена епізодична роль одного з професорів Марка у Гарварді), а одним з сценаристів став сам Бен Мезріч.

«Соціальна мережа» була номінована на премію «Золотий глобус» у 6 номінаціях (на одну номінацію менше, ніж головний конкурент, історична стрічка «Промова короля»). Перемогла в номінаціях «найкращий драматичний фільм», «найкраща режисура», «найкращий сценарій» та «найкраща музика». Номінована на премію «Оскар» 2011 року у 8 номінаціях.

Критика[ред. | ред. код]

Мезріча вже критикували за створення вигаданих персонажів для твору «Будинок догори дном», у передмові автор виправдовує свої методи написання книг. За його словами, нова робота — це серйозний твір, у якому відтворені всі реальні діалоги і сцени. Деякі можуть називати книгу художньою літературою, але видавничий дім «Doubleday» сміливо позиціонує її як документальний твір. В інтерв'ю для веб-сайту Fortune.com Мезріч повідомляв: «У книзі є місця, де я роблю правильні домисли».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]