Мінускул
Мінускул | |
Протилежне | велика буква[1] і велика буква |
---|---|
Мінускул у Вікісховищі |
Мінускульне письмо — це алфавітне письмо, яке характеризується наявністю чотирьох уявних рівнобіжних ліній: середньої пари ліній, в які вписується корпус літери, і двох зовнішніх, що визначають межі витягування штрихів літери або опущення їх у вигляді петель, гачків тощо. За формою — це малі літери.
Грецьке мінускульне письмо прийшло на заміну офіційному письму в IX–X століттях, використовувалося до утворення сучасної форми грецьких букв. Цим письмом записаний цілий клас грецьких рукописів «мінускул нового завіту» і значна частина лекціонарій.
Сучасні великі літери |
Унціал | Курсив | Мінускул | Лігатури мінускула |
Сучасні малі літери |
---|---|---|---|---|---|
Α | α | ||||
Β | β | ||||
Γ | γ | ||||
Δ | δ | ||||
Ε | ε | ||||
Ζ | ζ | ||||
Η | η | ||||
Θ | θ | ||||
Ι | ι | ||||
Κ | κ | ||||
Λ | λ | ||||
Μ | μ | ||||
Ν | ν | ||||
Ξ | ξ | ||||
Ο | ο | ||||
Π | π | ||||
Ρ | ρ | ||||
Σ | σ | ||||
Τ | τ | ||||
Υ | υ | ||||
Φ | φ | ||||
Χ | χ | ||||
Ψ | ψ | ||||
Ω | ω |
- Мінускул // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 325. — ISBN 978-966-439-921-7.
Це незавершена стаття про шрифти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |