Міністерство юстиції Республіки Білорусь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міністерство юстиції Республіки Білорусь (Мін'юст Білорусі) — відомство уряду Білорусі, уповноважене здійснювати регуляторну діяльність в сфері діловодства. Міністр юстиції призначається і знімається з посади президентом.

Склад[ред. | ред. код]

  • Центральний апарат — 2 головні управління, 11 управлінь, по одному департаменті та відділі[1];
  • управління юстиції областей та м. Мінська;
  • нотаріальні контори та архіви;
  • Республіканський трудовий арбітраж.

Завдання[ред. | ред. код]

  • регулювання колективних робочих спорів, архівної справи та діловодства;
  • участь у правовому забезпеченні законодавчої діяльності президента, Національного зборів і уряду;
  • правова оцінка постанов Національного банку, Академії наук, відомств уряду, Рад та виконавчих комітетів областей та м. Мінськ;
  • узгодження правових оцінок і перевірка правомірності обласними установами юстиції постанов місцевих Рад і виконавчих комітетів;
  • налагодження отримання, зберігання і розповсюдження судами та підпорядкованими установами повних, достовірних та своєчасних юридичних відомостей;
  • управління та нагляд за нотаріусами;
  • управління та нагляд за обліком актів цивільного стану;
  • облік та нагляд за дотриманням установчих документів політичних партій, професійних спілок, громадських об'єднань, міжнародних фондів, Білоруської торгово-промислової палати, Білоруської нотаріальної палати та міжнародних третейських судів;
  • узгодження і нагляд за обліком і касацією підприємств, неторгових установ та індивідуальних підприємців;
  • ведення єдиного обліку юридичних осіб і індивідуальних підприємців;
  • забезпечення і перенавчання працівників обласних, міських і районних судів, а також Білоруського військового і та міжгарнізонного судів;
  • Нагляд за дослідженнями в області криміналістики, документознавства, архівознавства, археографії та судової експертизи.
  • Регулювання юридичних послуг.

Повноваження[ред. | ред. код]

  • запит в установах відомостей по діловодству;
  • створення з числа державних фахівців завдань для розробки законодавства, постанов уряду та міжнародних договорів;
  • передача повноважень підлеглим установам;
  • встановлення прямих зв'язків з відповідними установами інших держав та міжнародними організаціями;
  • схвалення наказів про касацію допущених Національним банком, Академією наук, відомствами уряду, Радами та виконавчими комітетами областей та Мінську порушень порядку підготовки, затвердження, обліку та оцінки законодавства;
  • подача пропозицій в уряд про касацію постанов його відомств, президенту про призупинення постанов місцевих Рад або касацію постанов місцевих органів виконавчої влади, Рад Республіки про касацію постанов місцевих Рад;
  • подача в уряд пропозицій про звільнення підлеглих йому чиновників за невиконання відомчих наказів;
  • створення, перетворення і скасування підпорядкованих установ;
  • перевірка установ з діловодства та архівної справи[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Будова цэнтральнага апарату (ru). Міністэрства юстыцыі Рэспублікі Беларусь. 10.09.2010. Архів оригіналу за 11.07.2015. Процитовано 09.11.2016. 
  2. Пастанова Рады міністраў Рэспублікі Беларусь ад 31 кастрычніка 2001 г. № 1605. pravo.by (ru). Нацыянальны прававы інтэрнэт-партал Рэспублікі Беларусь. 10.09.2010. [недоступне посилання з липень 2019]