Президент Республіки Білорусь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Президент Республіки Білорусь
біл. Прэзідэнт Рэспублікі Беларусь
рос. Президент Республики Беларусь
Flag of the President of Belarus.svg
Резиденція Палац Незалежності
Місце Мінськ
Призначає Вибирається на прямих всенародних виборах
(де-юре)
Термін каденції П'ять років,
кількість термінів необмежена
Попередник Голова Верховної Ради Республіки Білорусь
Створення 20 липня 1994
Перший на посаді Лукашенко Олександр Григорович
Вебсайт http://www.president.gov.by/
Official coat of arms of the Republic of Belarus (v).svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Білорусі
 
Категорія КатегоріяІнші країни
Резиденція Президента Республіки Білорусь.
Палац Незалежності — Резиденція Президента Республіки Білорусь

Президент Республіки Білорусь є Главою держави, гарантом Конституції Республіки Білорусь, права і свободи людини й громадянина. Він представляє Республіку Білорусь у відносинах з іншими державами й міжнародними організаціями.

Президентом може бути обраний громадянин Республіки Білорусь за народженням, не молодший 35 років, що володіє виборчим правом і постійно проживає у Республіці Білорусь не менш десяти років безпосередньо перед виборами.

Історія[ред. | ред. код]

Перші вибори президента Білорусі відбулися 20 липня 1994 року. У них брали участь 6 кандидатів. У першому турі трійка лідерів набрала: Олександр Лукашенко — 44,82 %, В'ячеслав Кебіч — 17,32 %, Зенон Позняк — 12,82 %. У другому турі з результатом близько 80 відсотків переміг Олександр Лукашенко.

24 листопада 1996 у Білорусі був проведений референдум, на який виносились поправки, що розширюють повноваження виконавчої влади й президента, і деякі інші питання. За прийняття поправок висловилося 70,45 % виборців. Також після прийняття нового варіанту конституції, а по суті нової конституції, термін повноважень президента Республіки Білорусь почав рахуватися спочатку. Таким чином Лукашенко отримав ще 2 роки правління. Через це вибори які мали відбутися у 1999 році відбулись у 2001 році.

9 вересня 2001 відбулися чергові вибори президента, переможцем у яких знову став Лукашенко, набравши 75,62 % голосів.

17 жовтня 2004 провели референдум про внесення поправок у Конституцію, що знімали з Лукашенка обмеження балатуватися більше двох термінів. 77,3 % виборців підтримали ці зміни. Зміни до закону «Про президента Республіки Білорусь», що виключають обмеження балатуватися для Лукашенка у два строки, Рада Республіки схвалила тільки 5 жовтня 2006[1] Таким чином, на момент проведення президентських виборів 2006 року в Білорусі діяли Конституція, що не містить обмежень на кількість президентських строків для Лукашенка, і закон про Президента, у статті 8 якого йшлося: Строк повноважень Президента — п'ять років. Одна й та сама особа може бути Президентом не більше двох строків. Однак, відповідно до статті 137 Конституції у випадку протиріч, вона має пріоритет перед законами, указами тощо.

19 березня 2006 відбулися чергові вибори Президента Республіки Білорусь. Перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, як і на наступних виборах 2010 року.

Всі вибори й референдуми після виборів 1994 року традиційно оголошувались і на даний момент оголошуються представниками опозиції й спостерігачами від західних країн проведеними із грубими порушеннями, а їхні результати — сфальсифікованими. Одночасно спостерігачі від країн СНД традиційно заявляли і заявляють, що вибори пройшли без істотних порушень.

Статус, права й обов'язки Президента[ред. | ред. код]

Статус, права й обов'язки Президента визначаються Конституцією Білорусі:

Стаття 81:

  • Президент обирається на п'ять років безпосередньо народом Республіки Білорусь на основі загального, вільного, рівного й прямого виборчого права при таємному голосуванні.
  • Кандидати на посаду Президента висуваються громадянами Республіки Білорусь за наявності щонайменше 100 тисяч підписів виборців.
  • Вибори Президента призначаються Палатою представників не пізніше ніж за п'ять місяців і проводяться не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну повноважень попереднього президента.
  • Якщо посада Президента виявилася вакантною, вибори проводяться не раніше ніж через 30 днів і не пізніше ніж через 70 днів від дня звільнення посади.

Стаття 82:

  • Уважається, що вибори відбулися, якщо в голосуванні взяли участь понад половина громадян Республіки Білорусь, включених у список виборців.
  • Президент уважається обраним, якщо за нього проголосувало понад половина громадян Республіки Білорусь, що взяли участь у голосуванні.
  • Якщо жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, то у двотижневий строк проводиться другий тур голосування по двох кандидатах, що одержав найбільшу кількість голосів виборців. Обраним уважається кандидат у Президенти, що одержав при повторному голосуванні понад половину голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Порядок проведення виборів Президента визначається законом Республіки Білорусь.

Стаття 84:

Президент Республіки Білорусь:

  1. призначає республіканські референдуми;
  2. призначає чергові й позачергові вибори в Палату представників, Рада Республіки й місцеві представницькі органи;
  3. розпускає палати у випадках і в порядку, передбачених Конституцією;
  4. призначає шість членів Центральної комісії Республіки Білорусь по виборам і проведенню республіканських референдумів;
  5. утворить, скасовує й реорганізує адміністрацією Президента Республіки Білорусь, інші органи державного керування, а також консультативно-дорадчі й інші органи при Президенті;
  6. за згодою Палати представників призначає на посаду Прем'єр-міністра;
  7. визначає структуру Уряду Республіки Білорусь, призначає на посаду й звільняє з посади заступників Прем'єр-міністра, міністрів і інших членів Уряду, ухвалює рішення про відставку Уряду або його членів;
  8. за згодою Ради Республіки призначає на посаду Голови Конституційного Суду, Голови Верховного Суду, Голови Вищого Господарського Суду із числа суддів цих судів;
  9. за згодою Ради Республіки призначає на посаду суддів Верховного Суду, суддів Вищого Господарського Суду, Голови Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, Голови й членів Правління Національного банку;
  10. призначає шість суддів конституційного Суду, інших суддів Республіки Білорусь;
  11. звільняє з посади Голови й суддів Конституційного Суду, Голову й суддів Верховного Суду, Голову й суддів Вищого Господарського Суду, Голови й членів Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, Голови й членів Правління Національного банку за підставами, передбаченими законом, з повідомленням Ради Республіки;
  12. призначає на посаду й звільняє з посади Голови Комітету державного контролю;
  13. звертається з посланнями до народу Республіки Білорусь про положення в державі й про основні напрямки внутрішньої й зовнішньої політики;
  14. звертається із щорічними посланнями до Парламенту, які заслухуються без обговорення на засіданнях Палати представників і Ради Республіки; має право брати участь у роботі Парламенту і його органів, виступати перед ними в будь-який час із промовою або повідомленням;
  15. має право головувати на засіданнях Уряду Республіки Білорусь;
  16. призначає керівників республіканських органів державного керування й визначає їхній статус; призначає представників Президента в Парламенті й інших посадових особах, посади яких визначені відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено Конституцією;
  17. вирішує питання про прийняття до громадянства Республіки Білорусь, його припинення й надання притулку;
  18. установлює державні свята й святкові дні, нагороджує державними нагородами, привласнює класні чини й звання;
  19. здійснює помилування засуджених;
  20. веде переговори й підписує міжнародні договори, призначає й відзиває дипломатичних представників Республіки Білорусь в іноземних державах і при міжнародних організаціях;
  21. приймає вірчі й відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників іноземних держав;
  22. у випадку стихійного лиха, катастрофи, а також безладдя, що супроводжуються насильством або погрозою насильства з боку групи осіб і організацій, унаслідок яких виникає небезпека життя й здоров'ю людей, територіальній цілісності й існуванню держави, уводить на території Республіки Білорусь або в окремих її місцевостях надзвичайний стан із внесенням у триденний строк ухваленого рішення на твердження Ради Республіки;
  23. у випадках, передбачених законодавством, вправі відкласти проведення страйку або призупинити її, але не більше ніж на тримісячний строк;
  24. підписує закони; має право в порядку, установленому Конституцією, повернути закон або окремі його положення зі своїми запереченнями в Палату представників;
  25. має право скасовувати акти Уряду;
  26. безпосередньо або через створювані їм органи здійснює контроль за дотриманням законодавства місцевими органами керування й самоврядування; має право припиняти рішення місцевих Рад депутатів і скасовувати рішення місцевих виконавчих і розпорядницьких органів у випадку невідповідності їхньому законодавству;
  27. формує й очолює Раду Безпеки Республіки Білорусь; призначає на посаду й звільняє з посади Державного секретаря Ради Безпеки;
  28. є Головнокомандувачем Збройних Сил Республіки Білорусь; призначає на посаді й звільняє від посад вище командування Збройних Сил;
  29. уводить на території Республіки Білорусь у випадку військової погрози або нападу воєнний стан, повідомляє повну або часткову мобілізацію із внесенням у триденний строк ухваленого рішення на твердження Ради Республіки;
  30. здійснює інші повноваження, покладені на нього Конституцією й законами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дахно І. І. Білорусь // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

Посилання[ред. | ред. код]