Мінісупутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
400-метровий мінісупутник Ергарт у кільці А Сатурна, неподалік від щілини Енке
Ще одне зображення Ергарта
Мінісупутник Блеріо
Мінісупутник Сантос-Дюмон
Мінісупутник у Сатурновому кільці А

Мінісупутник (мінімісяць, малий супутник, малий місяць) — це особливо малий природний супутник, який обертається навколо планети, карликової планети або малої планети.

До 1995 року мінісупутники були лише гіпотетичними компонентами структури кільця F системи кілець Сатурна. Але в тому році Земля пройшла через площину кільця Сатурна, завдяки чому космічному телескопу «Габбл» і Європейській південній обсерваторії вдалося зафіксували об'єкти, які обертаються навколо Сатурна поблизу кільця F.

Як повідомили представники НАСА, уламки розміром близько 100 м обертаються безпосередньо в кільцях Сатурна. За оцінками фахівців, кількість таких супутників усередині кілець — близько 10 млн[1].

У 2004 році космічний зонд «Кассіні» місії «Кассіні — Гюйгенс» зафіксував невеликий об'єкт діаметром 4—5 кілометрів на зовнішньому краї кільця F, а пізніше, через 5 годин, — на внутрішньому його краї, показавши, що об'єкт обертався на орбіті[2].

Типи малих супутників[ред. | ред. код]

Мінісупутниками називають три різні типи малих супутників:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Астронет > "Пропеллеры" в кольцах Сатурна. www.astronet.ru. Процитовано 5 вересня 2023.
  2. Winter, Othon C. та ін. (2007). Moonlets wandering on a leash-ring. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters. 380 (1): L54—L57. Bibcode:2007MNRAS.380L..54W. doi:10.1111/j.1745-3933.2007.00347.x.
  3. Tiscareno, Matthew S. та ін. (2006). 100-metre-diameter moonlets in Saturn's A ring from observations of 'propeller' structures. Nature. 440 (7084): 648—650. Bibcode:2006Natur.440..648T. doi:10.1038/nature04581. PMID 16572165.
  4. Sremčević, Miodrag та ін. (2007). A belt of moonlets in Saturn's A ring. Nature. 449 (7165): 1019—1021. Bibcode:2007Natur.449.1019S. doi:10.1038/nature06224. PMID 17960236.
  5. Murray, Carl D. та ін. (5 червня 2008). The determination of the structure of Saturn's F ring by nearby moonlets. Nature. The Science and Technology Facilities Council. 453 (7196): 739—44. Bibcode:2008Natur.453..739M. doi:10.1038/nature06999. PMID 18528389. Архів оригіналу за 23 грудня 2012.
  6. Marchis, Franck та ін. (2005). Discovery of the triple asteroidal system 87 Sylvia. Nature. 436 (7052): 822—24. Bibcode:2005Natur.436..822M. doi:10.1038/nature04018. PMID 16094362.
  7. Walker, Robert (17 квітня 2015). Can Moons Have Moonlets? Or Rings? Moonlets Of Pluto's Moons?. Science 2.0. Процитовано 9 квітня 2016.