Міріам Гопкінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міріам Гопкінс
Miriam Hopkins.jpg
Дата народження 18 жовтня 1902(1902-10-18)[1][2][…]
Місце народження Саванна, Джорджія, США[1]
Дата смерті 9 жовтня 1972(1972-10-09)[1][2][…] (69 років)
Місце смерті Нью-Йорк, США[1]
Громадянство Flag of the United States.svg США
Професія кіноакторка, актриса, сценаристка, телеакторка
IMDb ID 0394244
Міріам Гопкінс у Вікісховищі?

Міріам Гопкінс (англ. Miriam Hopkins, уроджена Еллен Міріам Гопкінс (англ. Ellen Miriam Hopkins, 18 жовтня 1902 — 9 жовтня 1972) — американська актриса 1930-х років.

Біографія[ред. | ред. код]

Міріам народилася 18 жовтня 1902 року в місті Бейнбридж, штат Джорджія, в заможній родині. Отримавши гарну освіту, в юності вона серйозно займалася танцями, але на перших же учнівських гастролях пошкодила щиколотку і не змогла продовжувати кар'єру танцівниці.

У 1921 році Міріам подалася в Нью-Йорк, на перших порах виступала на Бродвеї в якості хористки і до середини 1920-х зробила непогану театральну кар'єру. У травні 1926 вона вийшла заміж за актора Брендона Пітерса і в 1928 році вперше з'явилася на кіноекрані в короткометражці «Домашня дівчина».

Перші ролі[ред. | ред. код]

Через два роки студія «Paramount Pictures» підписала з Міріам контракт, і того ж 1930 року вона повноцінно дебютувала в кіно, отримавши головну роль в комедії «Непостійна». Вона минула звичайну для багатьох початківців актрис долю перші роки зніматися на епізодичних ролях в прохідних фільмах, і в наступному році знялася відразу в трьох масштабних картинах.

Першим фільмом 1931 роки для Міріам стала музична романтична комедія Ернста Любіча «Усміхнений лейтенант», де її партнерами були кінозірки Моріс Шевальє і Клодет Кольбер. Потім пішли драма «24 години» і трилер Рубена Мамуляна «Доктор Джекілл і містер Хайд». В екранізації роману Стівенсона Міріам з'явилася в ролі співачки Іві Пірсон.

Визнання[ред. | ред. код]

У червні 1931 року Міріам пішла від Пітерса і одружилася зі сценаристом Остіном Паркером, проте вже через рік їх союз розпався. Перша справжня слава прийшла до актриси в 1932 році, після того, як вона блискуче виконала роль кишенькової злодійки Лілі в комедії Любича «Неприємності в раю». У 1933 Любич запросив Міріам в комедію «Рішення жити», де крім неї знялися Гері Купер і Фредерік Марч, далі пішла роль в драмі «Історія Темпл Дрейк» за романом Вільяма Фолкнера «Святилище», і обидві ці роботи виявилися не менш вдалими.

Розвиток її кар'єри досягло апогею в 1935 році, коли Міріам зіграла головну роль в драмі «Беккі Шарп» по славнозвісному роману Теккерея «Ярмарок марнославства» і отримала свою єдину номінацію на премію «Оскар» (її обійшла Бетт Девіс, отримавши нагороду за фільм "Небезпечна "). Далі Міріам перейшла на студію «Samuel Goldwyn Productions», і після фільмів «Берег варварів» (1935) і «Ці троє» (1936) її слава почала хилитися до заходу.

Захід кар'єри[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що Хопкінс була неймовірно гармонійна на екрані, в житті вона відрізнялася досить егоїстичним характером. Відомо, що на майданчику вона вела себе не дуже порядно по відношенню до своїх партнерів, намагалася перетягнути на себе акцент в спільних сценах з іншими акторами, вимагала для себе більш вигідних ракурсів. Все це в кінцевому підсумку зіпсувало її репутацію. У вересні 1937 року вона вийшла заміж за режисера Анатоля Литвака — київського емігранта, який зробив кар'єру в Америці, — і він зняв її у фільмі «Жінка, яку я люблю».

У ті роки удача відвернулася від Міріам. Актрисі все рідше пропонували роботу (в 1938 році вона взагалі не знімалася), а черговий шлюб не приніс щастя. У 1939 році вона розлучилася з Литваком і перейшла на кіностудію «Warner Bros.», однак там її теж знімали дуже рідко. Після драми 1943 року «Старе знайомство» — друга головна роль дісталася Бетт Девіс, і кіностудія в рекламних цілях поширюється не позбавлені підстави чутки про сварки між актрисами — Міріам надовго пропала з поля зору.

У 1945 році вона поєднувалася четвертим шлюбом з Раймондом Броком (через шість років вони розлучилися), а в 1949 року відбулося її повернення до Голлівуду. Міріам зіграла другорядну роль в мелодрамі Вільяма Уайлера «Спадкоємиця», але не залишилася в тіні Олівії де Гевілленд і Монтгомері Кліфта, які виконали головні ролі, і була номінована на отримання премії «Золотий глобус» як краща актриса другого плану.

Після цього вона час від часу з'являлася в серіалах на телебаченні і дуже рідко в кіно. Останні відблиски слави пережила тільки в 1960-х — в 1961 році з'явившись в картині «Дитячий час» з Одрі Хепберн і в 1966 році зігравши одну з другорядних ролей у драмі «Погоня», де головні ролі грали зірки нового покоління Марлон Брандо, Джейн Фонда і Роберт Редфорд.

Міріам Гопкінс померла 9 жовтня 1972 від серцевого нападу у віці 69 років.

Примітки[ред. | ред. код]