Олівія де Гевіленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олівія де Гевіленд
Olivia de Havilland
Зображення
Олівія де Гевіленд у фільмі «Одіссея капітана Блада» (1935).
Ім'я при народженні Olivia Mary de Havilland
Дата народження 1 липня 1916(1916-07-01)
Місце народження Токіо, Японія Японія
Дата смерті 26 липня 2020(2020-07-26) (104 роки)
Місце смерті Париж, Франція
Громадянство Flag of the United States.svg США
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of France.svg Франція[1]
Релігія Єпископальна церква
Професія акторка
Кар'єра 1935—1988
Нагороди «Оскар» (1947, 1950)
IMDb ID 0000014
офіційний сайт
CMNS: Олівія де Гевіленд у Вікісховищі

Олівія де Гевіленд (англ. Olivia de Havilland; нар. 1 липня 1916, Токіо, Японія — 26 липня 2020, Париж, Франція) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Найбільш відома за ролями в фільмах «Звіяні вітром» (1939), «Спадкоємиця» (1949), «Леді в клітці» (1964) та «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964). Одна з найпопулярніших та найзатребуваніших актрис «золотої доби» Голлівуду.

Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]

Олівія Мері де Гевіленд народилася у Токіо 1 липня 1916 року в сім'ї Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під ім'ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Хевілленда, британського адвоката, що мав практику в Японії. В 1917 році у неї з'явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар'єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною[2]. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito. Після розлучення батьків в 1919 році, Олівія з матір'ю та сестрою оселилися в каліфорнійському місті Саратога[3].

Свою кар'єру розпочала на початку 1930-х років як театральна актриса, але вже в 1935 році проміняла театр на кіно. Серед її ранніх фільмів такі пригодницькі стрічки, як «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936), «Пригоди Робіна Гуда» (1938). В 1930-ті роки де Гевіленд багато знімалася в парі з Ерролом Флінном. В 1939 році Олівія зіграла роль Мелані Вілкс в легендарному фільмі «Звіяні вітром», за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.

В кінці 1940-х років актриса тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: в 1947 році за роль у фільмі «Кожному своє», та в 1950-му році за роль в «Спадкоємиці».

Wearing a silver dress and broach
Олівія де Гевіленд у фільмі «Шлях на Санта-Фе» (1940)

В 1941 році де Гевіленд прийняла американське громадянство[4]. На початку 1940-х років Олівія була незадоволена тими ролями, які їй нав'язувала студія «Warner Bros», через що в неї стався скандал зі студійним керівництвом, що призвело до судового процесу. Який де Гевіленд спільно з Гільдією кіноакторів і виграла, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів[5]. Це стало однією з найбільш значущих постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше сказала, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».

Її кар'єра в кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з'явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П'ятий мушкетер» (1979).

Після завершення кінокар'єри де Гевіленд продовжила зніматися на телебаченні. В 1986 році була номінована на «Еммі» і отримала «Золотий глобус» за роль імператриці Марії Федорівни в фільмі «Анастасія: Загадка Анни»[6].

В 2008 р. була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. В 2010 р. актрисі присвоєно звання Кавалера ордена Почесного легіону[7], а в 2017 р. де Гевіленд отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії[8].

Олівія де Гевіленд у 2001 році

В 2017 р. на екрани вийшов міні-серіал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетт Девіс і Джоан Кроуфорд. Роль Олівії виконала Кетрін Зета-Джонс. Олівія де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості і представляє в неправдивому світлі[9]. Та в 2018 р. її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі[10].

Олівія де Гевіленд померла уві сні 26 липня 2020 року в своєму будинку в Парижі, Франція, у віці 104-х років.[11].

Особисте життя[ред. | ред. код]

В 1940-х роках у Олівії де Гевіленд були романи з Джоном Г'юстоном, Джеймсом Стюартом і Говардом Г'юзом.

В 1946 р. вона вийшла заміж за письменника Маркуса Гудріха, у шлюбі з яким перебувала до 1953 р. Їхній син Бенджамін (нар. 1949 р.) став математиком. В 1991 р. він помер після довгої боротьби з лімфогранулематозом.

З 1955-го по 1979 роки де Гевіленд перебувала у шлюбі з французьким журналістом П'єром Галанте. 18 липня 1956 р. в подружжя народилася дочка Жізель[12]. З того часу акторка постійно проживала в Парижі[13].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Wearing a flowing dress and bonnet
Олівія де Гевіленд в образі Мелані Вілкс, «Звіяні вітром» (1939)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1935 ф Сон літньої ночі A Midsummer Night's Dream Гермія
1935 ф Одіссея капітана Блада Captain Blood Арабелла Бішоп
1936 ф Атака легкої кавалерії The Charge of Light Brigade Ельза Кемпбелл
1936 ф Ентоні нещасний Anthoni Adverse Анджела Джузеппе
1937 ф Великий Гаррік The Great Garrick Жермена де ла Корб
1937 ф Любов, яку я шукав It's Love I'm After Марсія Вест
1938 ф Пригоди Робіна Гуда The Adventures of Robin Hood Меріан
1938 ф Четверо — це банда Fours a Crowd Лорі Ділінгвелл
1939 ф Додж-сіті Dodge City Еббі Ірвінг
1939 ф Приватне життя Єлизавети та Ессекса The Private Lives of Elizabeth and Essex леді Пенелопа Грей
1939 ф Звіяні вітром Gone with the Wind Мелані Гамільтон-Вілкс
1940 ф Шлях на Санта-Фе Santa Fe Trail Кіт Карсон Голлідей
1941 ф Сунична білявка The Strawberry Blonde Емі Лінд Греймс
1941 ф Затримайте світанок Hold Back the Dawn Емі Браун
1941 ф Вони померли на своїх постах They Died with Their Boots On Елізабет Бейкон
1942 ф В цьому наше життя In This Out Life Рой Тімберлейк
1943 ф Принцеса О'Рурк Princess O'Rourke Мері Вільямс
1946 ф Кожному своє To Each His Own міс Джозефіна «Джоді» Норріс
1946 ф Темне дзеркало The Dark Mirror Террі/Рут Коллінз
1946 ф Відданість Devotion Шарлотта Бронте
1948 ф Зміїна яма The Snake Pit Вірджинія Стюарт Канінгем
1949 ф Спадкоємиця The Heiress Кетрін Слопер
1952 ф Моя кузина Рейчел My Cousin Rachel Рейчел Ешлі
1955 ф Ця леді That Lady Ана де Мендоза
1955 ф Не як чужий Not as a Stranger Крістіна Гедвігсон
1958 ф Гордий бунтар The Proud Rebel Ліннет Мур
1959 ф Брехня Libel леді Маргарет Лондон
1962 ф Світло на площі Light in the Piazza Мег Джонсон
1964 ф Леді в клітці Lady in Cage Корнелія Гілард
1964 ф Тихше, тихше, мила Шарлотта Hush… Hush, Sweet Sharlotte Міріам Дірінг
1972 ф Папеса Іоанна Pope Joan мати-настоятелька
1977 ф Аеропорт 77 Airport 77 Емілі Лівінгстон
1978 ф Рій The Swarn Морін Шустер
1979 ф П'ятий мушкетер The Fifth Musketeer королева Анна Австрійська
1982 ф Вбити легко Murder Is Easy Гонорія Вейнфлет
1986 ф Анастасія: Загадка Анни Anastasia: The Mystery of Anna імператриця Марія Федорівна
1986 ф Північ і Південь 2 North and South, Book 2 місіс Ніл

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.huffingtonpost.fr/entry/kirk-douglas-nest-pas-le-dernier-monstre-sacre-dhollywood-olivia-de-havilland-est-toujours-la_fr_5e3bceb8c5b6b70886fa416b
  2. «Hollywood's Oldest Feud»
  3. Оливия де Хэвилленд. 24SMI (ru). Процитовано 2019-11-27. 
  4. Olivia de Havilland a Citizen. The New York Times (en-US). 1941-11-29. ISSN 0362-4331. Процитовано 2019-11-27. 
  5. De Havilland lawsuit resonates through Hollywood. Reuters (en). 2007-08-24. Процитовано 2019-11-27. 
  6. Overview for Olivia De Havilland. Turner Classic Movies. Процитовано 2019-11-26. 
  7. http://www.washingtontimes.com, The Washington Times. Olivia de Havilland honored by French president. The Washington Times (en-US). Процитовано 2019-11-27. 
  8. There is nothing like a Dame. The Oldie (en-gb). Процитовано 2019-11-27. 
  9. Screenwriters say Olivia de Havilland case could be a disaster for entertainment industry. Sky News (en). Процитовано 2020-04-13. 
  10. Maddaus, Gene; Maddaus, Gene (2018-03-26). Olivia de Havilland’s ‘Feud’ Suit Tossed by Appeals Court. Variety (en). Процитовано 2019-11-27. 
  11. 'Gone With the Wind' star Olivia de Havilland dies at 104. EW.com (EN). Процитовано 2020-07-26. 
  12. Mirande, Jean-Noël (2012-07-22). Olivia de Havilland, une Américaine à Paris. Le Point (fr). Процитовано 2019-11-27. 
  13. Olivia and Oscar. Los Angeles Times (en-US). 2003-03-23. Процитовано 2019-11-27. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]