Бетті Девіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетті Девіс
Bette Davis
англ. Bette Davis
Бетті Девіс у 1935 році.
Бетті Девіс у 1935 році.
Ім'я при народженні Рут Елізабет Девіс
Ruth Elizabeth Davis
Народилася 5 квітня 1908(1908-04-05)[4][3][…]
Ловелл, Массачусетс, США
Померла 6 жовтня 1989(1989-10-06)[4][5][…] (81 рік)
Неї-сюр-Сен, Франція[2]
  • рак молочної залози
  • Поховання
    Громадянство США США
    Діяльність автобіографістка, характерна акторка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, акторка, музикантка
    Alma mater Cushing Academyd
    Заклад Warner Brothers
    Роки діяльності 19291989
    Чоловік Гармон Нельсон (1932—1938)
    Артур Фарнсворт (1940—1943)
    Вільям Грант Шері (1945—1950)
    Гері Мерріл (1950—1960)
    Діти 1
    Батьки Harlow Morrell Davisd[7]
    Ruth Augusta 'Ruthie' Favord[7]
    IMDb nm0000012
    Автограф Bette Davis signature, April 22nd, 1949.svg
    Нагороди та премії
    Оскар (1936,1939)
    Еммі (1979)
    Золотий глобус (1974)
    Сезар (1986)

    CMNS: Бетті Девіс
    Bette Davis
    у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Бе́тті Де́віс (англ. Bette Davis /ˈbɛti/, повне ім'я — Рут Елізабет Девіс, англ. Ruth Elizabeth Davis, 5 квітня 1908, Ловелл, Массачусетс, США — 6 жовтня 1989, Нейї-сюр-Сен, Франція) — американська акторка театру, кіно та телебачення, популярна у 1930-х—1940-х роках. Лауреат двох премій Оскар (1936, 1939), і Золотого глобуса (1974). Перша жінка-президент Американської академії кіномистецтва. Протягом своєї багаторічної кінокар'єри з успіхом грала у фільмах різноманітних жанрів: романтичних і кримінальних драмах, історичних фільмах, комедіях. Девіс особливо відрізнялася тим, що охоче грала негативних персонажів.

    Девіс посіла друге місце в рейтингу 100 найбільших кінозірок, складеному Американським інститутом кіномистецтва у 1999 році[8].

    За популярність і матеріальну вигоду, що вона принесла компанії «Warner Bros.», їй дали прізвисько «Четвертий брат Ворнерів» (The Fourth Warner Brother).

    Була номінована на премію Кіноакадемії пять років поспіль: «Єзавель» (1938), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Лисички» (1941), «Вперед, мандрівник» (1942).

    Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]

    Рут Елізабет Девіс народилася 5 квітня 1908 р. у місті Ловелл, штат Массачусетс, в родині студента юридичного факультету Гарлоу Моррелла Девіса (1885—1938) і Рут Огасти Фавор (1885—1961)[9]. У неї була молодша сестра Барбара Геррієт (нар. 25 жовтня 1909 р.)[10]. У 1915 році батьки розлучилися, обох доньок було відправлено до школи-інтернату, та через деякий час Бетті з матір'ю та сестрою переїхали до Нью-Йорка[11]. Там юна Девіс працювала фотографом, вивчала акторську майстерність та розпочала кар'єру в якості театральної акторки на Бродвеї. Тоді ж обрала у якості сценічного псевдоніму своє дитяче ім'я Betty, написання якого під враженням від роману Бальзака «Кузина Бетта» змінила на Bette[12].

    У 1930 році Девіс вирушила до Голлівуду на кінопроби, які виявилися невдалими[13]. Проте їй усе ж вдається отримати другорядну роль в стрічці «Погана сестра»[14]. Згодом Джордж Арлісс обрав її на головну жіночу роль в фільмі «Людина, яка грала бога» (1932)[15]. Фільм мав неабиякий успіх, і студія «Warner Bros.» уклала з нею п'ятирічний контракт (надалі подовживши його майже на вісімнадцять років)[16].

    Вже 1935 року Девіс отримала першу номінацію на премію Оскар як найкраща акторка за роль Мілдред Роджерс у фільмі «Тягар пристрастей людських» (1934, за романом Сомерсета Моема)[17], а вже наступного року виграла її за роль алкоголічки в фільмі «Небезпечна» (1935)[18]. Після перемоги Девіс стала вимагати від керівництва студії або більшої свободи щодо вибору ролей, або розірвання контракту, і навіть звернулася до суду. Порушуючи контракт, вона поїхала до Лондона, де отримала пропозицію зіграти в двох стрічках. Та суд вирішив справу на користь студії, тож акторка мала повернутися до Голлівуду.

    Бетті Девіс в фільмі «Єзавель» (1938)

    1930-ті та 1940-ві роки стали сплеском її кінокар'єри. Вже в 1938 р. вона отримала другий Оскар за найкращу жіночу роль в драмі «Єзавель» Вільяма Вайлера, де зіграла роль норовливої красуні з американського Півдня[19]. У 1941 р. Девіс було обрано президентом Американської кіноакадемії, але вона залишила посаду два місяці потому[20]. Великий успіх мали такі фільми за її участю, як «Приватне життя Єлизавети та Ессекса» (1939) з Ерролом Флінном і Олівією де Гевіленд, «Хуарес» (1939, де вона грає імператрицю Шарлотту), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Усе це і небо на додачу» (1940), «Лисички» (1941, за п'єсою Ліліан Гелман), «Вперед, мандрівник» (1942), «У цьому наше життя» (1942), «Містер Скеффінгтон» (1944, за романом Елізабет фон Арнім), «Вкрадене життя» (1946, де вона зіграла сестер-близнючок), і фільм-нуар «За лісом» (1949).

    У 1950 році вона зіграла роль Марго Ченнінг в кінофільмі «Все про Єву» Джозефа Манкевича, яка принесла їй ще одну номінацію на Оскар[21]. Успішними були ролі в таких стрічках, як «Зірка» (1952), «Центр бурі» (1956) і «Цап відбувайло» (1959, за романом Дафни дю Мор'є) з Алеком Гіннессом. Але це вже був спад кінокар'єри Девіс.

    Бетті Девіс і Гері Мерріл у фільмі «Все про Єву» (1950)

    На початку 1960-х років вона повернулася на Бродвей, проте без особливого успіху. У 1962 р. Девіс опублікувала свою книгу мемуарів «The Lonely Life, an Autobiography». Також вона зіграла в двох успішних фільмах Роберта Олдріча «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962) з Джоан Кроуфорд, та «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964), за перший з яких знову була номінована на Оскар як найкраща акторка.

    1977 року Бетті Девіс стала першою жінкою, яка отримала престижу нагороду Американського інституту кіно за досягнення всього життя[22]. Тоді ж вона з'явилася в низці фільмів, найвідоміший з яких «Смерть на Нілі» (1978, за романом Агати Крісті), де вона зіграла роль багатої американки, що страждає на клептоманію.

    У 1983 році після зйомки в пілотному випуску серіалу «Готель», у Бетті Девіс було діагностовано рак молочної залози і призначена мастектомія. Упродовж двох тижнів після операції актриса перенесла чотири інсульти, що викликали параліч правої сторони обличчя і лівої руки. Після довгого періоду фізіотерапії їй вдалося частково позбутися паралічу.

    1985 року Девіс з'явилася в телефільмі «Вбивство з дзеркалами» (за романом А. Крісті), де її партнеркою стала Гелен Гейс. По завершенні зйомок вона дізналася, що її дочка Барбара (Бі Ді Гайман) видала автобіографічну книгу «Мамин хранитель», де розповіла про важкі стосунки з матір'ю[23]. У 1987 р. Бетті Девіс опублікувала книгу-відповідь «This'n'That», де виклала свою версію подій. Того ж року акторка зіграла разом з Ліліан Гіш в драмі Ліндсі Андерсона «Серпневі кити», що отримала добру критику і ряд номінацій на кінопремії[24]. Її останньою появою на екрані стала роль в комедії «Зла мачуха».

    Тоді ж акторка отримала низку престижних нагород, серед яких орден Почесного легіону. У 1989 р. хвороба повернулася. Акторка померла 6 жовтня 1989 р. в Американському госпіталі в Нейі-сюр-Сен під Парижем. Її поховали на кладовищі Форест-Лон (Голлівуд-Гіллз) в Лос-Анджелесі, поряд з матір'ю та сестрою[25].

    У 2017 році було випущено міні-серіал «Ворожнеча», присвячений суперництву Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд під час зйомок в фільмі «Що сталося з Бебі Джейн?». Роль Девіс виконала Сьюзен Сарандон[26].

    Особисте життя[ред. | ред. код]

    З 1932-го по 1938 роки Бетті Девіс перебувала у шлюбі з другом юності — музикантом Гармоном Нельсоном.

    У 1940 р. вийшла за Артура Фарнсворта[27]. Шлюб протривав до його смерті в 1943 році.

    Наступним чоловіком акторки став Вільям Грант Шеррі (з 1945-го по 1950 роки). 1 травня 1947 р. у пари народилася дочка Барбара.

    Четвертим і останнім чоловіком Бетті Девіс став в 1950-му році актор Гері Мерріл, її партнер по фільму «Все про Єву». Парою було всиновлено двоє дітей — дівчинка Марго (6 січня 1951 — 5 травня 2022) і хлопчик Майкл (нар. 5 лютого 1952). Цей шлюб розпався 1960 року[28].

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    Бетті Девіс і Пол Генрейд в фільмі «Вперед, мандрівник» (1942)
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1931 ф Погана сестра The Bad Sister Лора Медісон
    1931 ф Зворотній шлях додому Way back home Мері Люсі
    1932 ф Людина, яка грала бога The Man Who Played God Грейс Блер
    1932 ф Троє в парі Three on a match Рут Весткотт
    1932 ф Хатина у бавовнику The Cabin in the cotton Медж Норвуд
    1933 ф Екс-леді Ex-lady Елен Бауер
    1933 ф 20 тисяч років у Сінг-Сінгу 20 000 years in Sing-Sing Фей Вілсон
    1934 ф Велике потрясіння The big shakedown Норма Нельсон
    1934 ф Туман над Фріско Fog over Frisco Арлін Бредфорд
    1934 ф Тягар пристрастей людських Of Human Bondage Мілдред Роджерс
    1935 ф Небезпечна Dangerous Джойс Гіт
    1935 ф Місто на кордоні Bordertown Мері Роарк
    1936 ф Закам'янілий ліс The Pertified Forest Габрієль Мейпл
    1936 ф Сатана зустрів леді Satan met a lady Валері Первіс
    1937 ф Мічена жінка Marked woman Мері Дуайт Страубер
    1937 ф Кід Галахед Kid Galahad Луїза «Пампушка» Філіпс
    1938 ф Єзавель Jezebel Джулі Марсден
    1937 ф Сестри The Sisters Луїза Еліот Медлін
    1939 ф Перемогти морок Dark Victory Джудіт Траерн
    1939 ф Хуарес Juarez імператриця Шарлотта фон Габсбург
    1939 ф Приватне життя Єлизавети та Ессекса The private lives of Elisabeth and Ezsex Єлизавета I
    1940 ф Лист The letter Леслі Кросбі
    1940 ф Усе це і небо на додачу All this and heaven too Генрієтта Делюзі-Депорт
    1941 ф Велика брехня The great lie Меггі Паттерсон ван Аллен
    1941 ф Лисички The Little foxes Реджіна Гідденс
    1942 ф У цьому наше життя In this over life Стенлі Тімберлейк Кінгсмілл
    1942 ф Вперед, мандрівник Now, Voyager Шарлотта Вейл
    1943 ф Вахта на Рейні Wath on the Rhine Сара Мюллер
    1944 ф Містер Скеффінгтон Mr. Skeffington Фанні Треліс
    1944 ф Голлівудська їдальня Hollywood Canteen камео
    1945 ф Зелена кукурудза The corn is green Лілі Моффат
    1946 ф Вкрадене життя A stolen life Кейт Босворт, Патрисія Босворт
    1946 ф Обман Deseption Крістін Редкліф
    1949 ф За лісом Beyond the forest Роза Молін
    1950 ф Все про Єву All About Eve Марго Ченнінг
    1951 ф Отрута іншої людини Another man's poison Джанет Фробішер
    1952 ф Телефонний дзвінок незнайомця Phone call of astranger Мері Гоук
    1952 ф Зірка The Star Маргарет Еліот
    1956 ф Центр бурі Storm centre Алісія Холл
    1957 ф Весільний сніданок Wedding breakfast Агнес Герлі
    1959 ф Джон Пол Джонс Jonh Paul Jones Катерина II
    1959 ф Цап відбувайло The Scapegoat графиня де Ге
    1961 ф Пригорща чудес Pocketful of Miracles «Яблучна Енні»
    1962 ф Що сталося з Бебі Джейн? What Ever Happened to Baby Jane? Бебі Джейн Гадсон
    1963 с Перрі Мейсон Perry Mason Констант Дойл
    1963 ф Нудьга La noia мати Діно
    1964 ф Куди пішла любов Where Love Has Gone місіс Джеральд Гейден
    1964 ф Тихше, тихше, мила Шарлотта Hush… Hush, Sweet Sharlotte Шарлотта Холліс
    1965 ф Няня The Nanny няня
    1972 ф Скопоне, наукова картярська гра Lo scopone scientifico стара американка
    1978 ф Повернення з Відьминої гори Return from Witch Mountain Лета
    1978 ф Смерть на Нілі Death on the Nile Мері Ван Шуйлер
    1985 тф Вбивство з дзеркалами Murder with Mirrors Керрі-Луїза Сераколд
    1987 ф Серпневі кити The Whales of August Ліббі Стронг
    1989 ф Зла мачуха Wicked Stepmother Міранда Пірпойнт

    Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

    Нагорода Рік Категорія Робота Результат
    Оскар 1935 Найкраща жіноча роль Тягар пристрастей людських Номінація
    1936 Небезпечна Нагорода
    1939 Єзавель Нагорода
    1940 Перемогти морок Номінація
    1941 Лист Номінація
    1942 Лисички Номінація
    1943 Вперед, мандрівник Номінація
    1945 Містер Скеффінгтон Номінація
    1951 Все про Єву Номінація
    1953 Зірка Номінація
    1963 Що сталося з Бебі Джейн? Номінація
    БАФТА 1964 Найкраща іноземна акторка Що сталося з Бебі Джейн? Номінація
    Золотий глобус 1951 Найкраща жіноча роль — драма Все про Єву Номінація
    1962 Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл Пригорща чудес Номінація
    1963 Найкраща жіноча роль — драма Що сталося з Бебі Джейн? Номінація
    1974 Премія імені Сесіля Б. Де Мілля Н/Д Нагорода
    Сезар 1986 Премія за видатні заслуги у кінематографі Н/Д Нагорода
    Каннський кінофестиваль 1951 Приз за найкращу жіночу роль Все про Єву Нагорода
    Венеційський кінофестиваль 1937 Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль Кід Галахед & Мічена жінка Нагорода

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File)[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118524038 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    3. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118524038 // Bette Davis — 2012—2016.
    5. а б SNAC — 2010.
    6. Internet Broadway Database — 2000.
    7. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713
    8. AFI's 100 Years, 100 Stars, Greatest Film Star Legends. American Film Institute. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 24 серпня 2008. 
    9. ancestry.com Massachusetts 1840—1915 birth records, page 448 of book registered in Somerville
    10. ancestry.com Massachusetts Birth Records 1840—1915, page 1235
    11. Sikov (2007), pp. 14–15
    12. Chandler (2006), p. 34
    13. Stine (1974), pp. 2–3
    14. Chandler (2006), p. 67
    15. Stine (1974), p. 20
    16. Bette Davis Biography - life, children, parents, name, story, school, mother, son, old, information, born. www.notablebiographies.com. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
    17. Spada (1993), pp. 102—107
    18. Baxter, John (1968). Hollywood in the Thirties. London: A. Zwemmer Limited. с. 128. ISBN 0-498-06927-3. 
    19. Nast, Condé. How Bette Davis Became a Hollywood Icon By Refusing to Conform at Every Turn. Vanity Fair (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
    20. Bianco, Marcie. How Bette Davis Became a Hollywood Icon By Refusing to Conform at Every Turn. HWD (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 23 жовтня 2017. 
    21. ALL ABOUT EVE: Oscars. The Cinessential (амер.). Процитовано 25 листопада 2020. 
    22. EmanuelLevy. Davis, Bette: Hollywood's Greatest Actress–Career | Emanuel Levy (амер.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
    23. 'Feud:' 10 Things to Know About the Bette Davis Tell-All 'My Mother's Keeper'. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 30 листопада 2019. 
    24. Grand Old Lillian Gish Makes a Big Splash in the Whales of August. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 листопада 2019. 
    25. Bette Davis | Biography, Movies, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 листопада 2019. 
    26. Andreeva, Nellie; Andreeva, Nellie (5 травня 2016). FX Orders Ryan Murphy Anthology Series ‘Feud’, Jessica Lange & Susan Sarandon To Star In First Installment: Crawford v Davis. Deadline (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 30 листопада 2019. 
    27. Reading Eagle - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 30 листопада 2019. 
    28. Бетт Дэвис » Биографии знаменитых людей, фото. biopeoples.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]