Михайло Олександрович Чорторийський
Михайло Олександрович Чорторийський | |
герб Погоня | |
1571 — 1582 | |
---|---|
Попередник: | Олександр Федорович Чорторийський |
Наступник: | Михайло Михайлович Чорторийський |
Смерть: | 1582 |
Країна: | 1550 |
Рід: | Чарторийські[1] |
Батько: | Олександр Федорович Чорторийський |
Мати: | Магдалена Йовановна Бранкович (в першому шлюбі — Вишневецька) |
Шлюб: | Софія Ходкевичd[2] |
Діти: | Михайло, Юрій і Софія |
Михайло Олександрович Чортори́йський (пол. Michał Aleksandrowicz Czartoryski; 1550—1582) — урядник Речі Посполитої, житомирський староста (1574—1582).
Представник знатного литовського княжого роду Чорторийських герба Погоня. Гедиминович у VIII коліні. Єдиний син князя Олександра Федоровича Чорторийського (1517–1571), волинського воєводи (1566–1571), і Магдалени (Йовановни) Бранкович (Деспотовни) (пом. 1575).
У 1571 році після смерті свого батька успадкував його володіння на Волині. У 1574 році отримав посаду житомирського старости.
Волинський воєвода князь Богуш Федорович Корецький передав свого молодшого сина Йоахіма під опіку князю Михайлу Чорторийському, якого в березні 1573 року обрали послом від Волинського воєводства на елекційний сейм.
Перебував у дружніх стосунках із знатним московським князем-перебіжчиком Андрієм Михайловичем Курбським, кревським старостою та ковельським державцем.
Духівниця князя Михайла Чорторийського від 22 лютого 1582 року згадується в документах, виявлених під Володимирські міські книги князем Юрієм Михайловичем Чорторийським від 1 січня 1605 року[3].
Після 1568 одружився з Софією Юріївною Ходкевич (пом. після 1602), дочкою троцького каштеляна Юрія Олександровича Ходкевича (пом. 1569) і Євгенії Іванівни Горностай (пом. 1557). Діти:
- Михайло Михайлович Чорторийський (пом. бл. 1600),
- Юрій Михайлович Чорторийський (пом. 1606), останній князь зі старшої лінії роду Чорторийських,
- Софія Михайлівна Чорторийська (пом. до 1605), дружина волинського хорунжого Вацлава Боговитина Шумбарського.
Після смерті чоловіка Софія Юріївна стала дружиною кам'янецького каштеляна Рафала Сенявського (пом. 1592)
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 27–28.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 27.
- ↑ Архів Південно-Західної Росії. — Ч. 7. — Т. I.
Леонтій ВОЙТОВИЧ. КНЯЗІВСЬКІ ДІНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]