ПРОСТІР (платіжна система)
 | |
| Тип | сервіс НБУ |
|---|---|
| Галузь |
Банківська сфера, безготівкові платежі |
| Гасло |
«Прості-Р — прості розрахунки» |
| Засновано | 2001(2016 - ребрендинг ТМ[1]) |
| Штаб-квартира | 01601, Київ, вул. Інститутська, 9 |
| Продукція |
Платіжна система, кредитні, дебетові та віртуальні банківські карти, інтернет-еквайринґ; 600 000 карток (вересень 2022) |
| Власник(и) |
 НБУ (100 %) |
| prostir.gov.ua | |
Украї́нський платі́жний про́стір або «ПРО́СТІР» (попередня назва «Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)») — українська платіжна система (абревіатура: ПС або НПС). Розрахунки за товари і послуги, одержання готівки в банкоматах та інші операції здійснюються за допомогою платіжних карток системи з магнітною смугою та EMV-чипом.[2]
Станом на 2019 рік близько 95 % POS-терміналів, що працювали в Україні, приймали картки ПРОСТІР. В обігу перебувало понад 630 тис. карток[3]. Готівку можна було зняти у більшості банкоматів України. Чипованими картами можна було розраховуватись безконтактно (наприклад, у київському метро). Для розвитку платіжної системи НБУ планує створити мобільні додатки для оплат з NFC — картами ПРОСТІР будь-яких українських банків; запустити емісію віртуальних карт, а також кобрендингових карток спільно з китайською платіжною системою UnionPay; впровадити технологію 3-D Secure 2.0 для безпечних транзакцій електронної комерції в Інтернет.
Історія[ред. | ред. код]
Систему було запущено 2001 року під назвою НСМЕП (Національна система масових електронних платежів). Метою було розробка і впровадження в Україні відносно дешевої, незалежної від міжнародних операторів, захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків. Перші платіжні смарт-картки були випущенні за технологією, що розроблена Національним банком України.
В середині 2013 року було проведено модернізацію системи, вона отримала назву «НСМЕП-2». Побудовано центральний маршрутизатор, розрахунково-кліринговий центр, здатний забезпечити маршрутизацію та проведення розрахунків з використанням платіжних карток з магнітною смугою та EMV-чипом. На кінець 2013 року випущено 10 млн платіжних карток. Цей обсяг становив 15 % українського ринку. При цьому 6 млн карток були випущені для виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР.[4]
Станом на січень 2015 року членами НСМЕП були 59 комерційних банків та 16 небанківських установ[5].
2016 року назву системи було змінено на «Український платіжний простір» (скорочено — «ПРОСТІР»), змінено логотип та гасло.
Держателі платіжних карток ПРОСТІР могли здійснювати оплату за товари чи послуги, а також отримувати готівку в банкоматах банків-учасників системи. Станом на 01 липня 2016 року в Україні працювало 102 банки, з яких 44 були учасниками системи «ПРОСТІР». Також станом на 01 квітня 2016 року в Україні працювало близько 33 500 банкоматів, з яких більше 17 тис. обслуговували картки системи; кількість платіжних терміналів — 202 500 штук, з них працювали з системою — 146 200 штук.[6]
Оплата у Київському метро[ред. | ред. код]
Пасажири київського метрополітену мали змогу розрахуватися за проїзд картками ПРОСТІР, що підтримують функцію безконтактної оплати, на автоматичному турнікеті.
Оплата на «Укрпошті»[ред. | ред. код]
ПАТ «Укрпошта» приєдналося до національної платіжної системи у липні 2018-го. За планом, це мало збільшити обсяг безготівкових розрахунків, особливо в невеликих містах та селах[7].
Виплата пенсій[ред. | ред. код]
Ощадбанк планував виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам за допомогою карток ПРОСТІР, ці ж картки водночас мали бути пенсійними посвідченнями[8].
На картці мали зазначатися дані про власника і його електронний цифровий підпис. Термін дії такого посвідчення як платіжної картки встановлювався до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації отримувача у відділеннях банку перші 2 рази щопівроку, після того — щороку. Електронне пенсійне посвідчення мало бути платіжною карткою до закінчення терміну дії, попри термін призначення пенсій[9].
Оплата залізничних квитків[ред. | ред. код]
Користувачі АТ «Укрзалізниця»[10] отримали можливість купувати залізничні квитки за допомогою картки ПРОСТІР на офіційному сайті Укрзалізниці або за допомогою мобільних додатків Укрзалізниці.
LIQPAY[ред. | ред. код]
На початку 2020 року картками Простір стало можливо оплачувати товари та послуги на сайтах, які застосовують сервіс LIQPAY[11].
Банки-учасники[ред. | ред. код]
Державні банки[ред. | ред. код]
Приватні банки[ред. | ред. код]
- Банк Грант
- Експрес-Банк
- Полікомбанк
- Південний
- КІБ
- Перший Інвестиційний Банк
- Львів
- Юнекс банк
- Банк Кредит Дніпро
- Фортуна-банк
- КРЕДИТВЕСТ БАНК
- КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК
- ОКСІ БАНК
- МетаБанк
- Кредобанк
- Банк інвестицій та заощаджень
- IBOX BANK (раніше: Агрокомбанк)
- РАДАБАНК
- ЄВРОПРОМБАНК
- МІБ
- Комінвестбанк
- ОТП Банк
- Райффайзен Банк Аваль
- Діамантбанк
- Таскомбанк
- Вернум банк
- Регіон-банк
- АКБ КОНКОРД
- КБ Центр
- Банк Восток
- КБ ГЛОБУС
- УКРСОЦБАНК
- Український Будівельно-інвестиційний Банк
- Перший український міжнародний банк
- Правекс-Банк
- АЛЬПАРІ БАНК
- БАНК ФАМІЛЬНИЙ
- Альфа-Банк
- РВС БАНК
- БАНК АЛЬЯНС
- ДІВІ БАНК
Переваги[ред. | ред. код]
- Нижча вартість обслуговування для українських банків, бізнесу і фізичних осіб.
- Комісії з кожної операції поповнюють бюджет України, а не виводяться на рахунки закордонних компаній.
- У разі виникнення проблем з міжнародними платіжними системами, карти ПРОСТІР продовжать функціонувати.
- Відсутність валютних коливань, розрахункова валюта системи — гривня.
- Зниження кількості шахрайських операцій з картками за межами України.
- 97.7 % усіх операцій здійснюються на території України для чого і підійде НПС ПРОСТІР[13].
Плани[ред. | ред. код]
- масова емісія карток у великих банках[3]
- переказ з картки на картку (P2P-перекази)
- аналог 3-D Secure 2.0
- безконтактні розрахунки
- мобільний гаманець з NFC
- віртуальні карти
Див. також[ред. | ред. код]
- Платіжна система
- Український Союз Учасників НСМЕП
- Система електронних платежів Національного банку України
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Нова торгівельна марка НПС ПРОСТІР — УкрПатент
- ↑ "Національна платіжна система "Український платіжний простір" (НСМЕП)". bank.gov.ua. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
- ↑ а б НПС «ПРОСТІР» у наступному році активізує емісію платіжних карток. Національний банк України. 21.12.2018. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- ↑ НБУ хоче потіснити Visa та MasterCard в Україні. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ Члени та учасники НСМЕП — Національний банк України. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ Учасники. bank.gov.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ «Укрпошта» приєдналася до національної платіжної системи «Простір». 18:41 06.07.2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ Ощадбанк став екваєром компанії «Нова пошта». www.oschadbank.ua. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Ощадбанк розповів про особливості нарахування переселенцям соціальних виплат | Громадський простір. www.prostir.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 28 квітня 2017.
- ↑ LIQPAY відкриває власникам карток ПРОСТІР можливість оплачувати покупки в провідних інтернет-магазинах України. ПриватБанк. 27 грудня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ За проїзд у київському метро тепер можна розрахуватися безконтактними платіжними картками «ПРОСТІР». bank.gov.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
- ↑ Чому ПРОСТІР?. prostir.gov.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 18 березня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Про результати впровадження НСМЕП [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Міжбанківський режим в НСМЕП // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Національна система масових електронних платежів // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||