ПриватБанк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
Тип Акціонерне товариство
Ліцензія № 22 від 05.10.2011 р.
Діяльність Комерційний банк
Спеціалізація Фінансові послуги
Девіз Беремо і робимо[1]
Засновано 19 березня 1992
Головний офіс Україна Україна, м. Дніпро,
вул. Набережна Перемоги, 50
(юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)[2]
Ключові особи Герхард Бьош
(Голова правління)
Іскі Шерон
(Голова Наглядової ради)
Власний капітал 55,664 млн грн (01.11.2021)
Активи 377034,6 млн грн (01.11.2021)
Чистий прибуток 23808,8 млн грн. (01.11.2021)
Кількість співробітників 25 300 (1.04.2017)[3]
Власник(и) Україна Уряд України (100 %)[4]
Дочірні банки ПриватБанк (Латвія)
Аудитор Ernst & Young
Сайт privatbank.ua

ПриватБанк – найбільший за розмірами активів український банк і лідер роздрібного банківського ринку України, зареєстрований 19 березня 1992 року. Одним із перших запровадив в Україні сучасні цифрові банківські послуги та унікальні технологічні рішення, що дозволяють клієнтам користуватися більшістю послуг дистанційно через Приват24.

Ліквідні активи ПриватБанку за підсумками 2021 року становили 296,4 млрд грн. ПриватБанк має другу за чисельністю мережу відділень і найбільшу мережу банкоматів і терміналів серед банків України. Станом на липень 2022 року в мережі працює понад 6 тис. банкоматів, 10 тис. платіжних терміналів та понад 200 тис. торговельних POS-терміналів. Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку має у своєму складі приблизно 1 200 відділень. ПриватБанк – найбільший емітент і еквайр електронних платіжних засобів в Україні. Банку належить система грошових переказів PrivatMoney та найпопулярніші в Україні платіжні сервіси Приват24 та LiqPay.

ПриватБанк першим в Україні під'єднав платіжні сервіси Google Pay та Apple Pay.

До 2016 року банк належав до промислово-фінансової групи «Приват» українських олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. У грудні 2016 року через проблеми з капіталом було ухвалено рішення про перехід ПриватБанку у власність держави. Відтоді установа повністю перебуває у державній власності.

ПриватБанк належить до системно важливих банків України.

Історія[ред. | ред. код]

Головний офіс Приватбанку у Дніпрі (2010)

ПриватБанк – один із перших приватних комерційних банків, заснованих в Україні. Рішення про його створення було ухвалено на засіданні засновників 7 лютого 1992 року.

19 березня 1992 року банк пройшов державну реєстрацію. Сергій Тігіпко був одним із засновників і першим Головою Ради. Спочатку в ПриватБанку був тільки один офіс і кілька комп'ютерів. ПриватБанк першим в Україні представив пластикові картки й банкомати.

У 1996 році він став повноправним членом Visa International (платіжна система) і почав великомасштабну емісію пластикових карток.

У 1997 році ПриватБанк став першим українським банком, що отримав рейтинг Thomson BankWatch (міжнародне рейтингове агентство) і став повноправним членом платіжної системи Europay.

У 1998 році банк отримав свій рейтинг Fitch IBCA (міжнародне рейтингове агентство). У листопаді 1998 року банк виграв тендер і став банком, уповноваженим на виконання в Україні виплат швейцарського Фонду пам'яті жертв Голокосту.

У 2000 році банк увійшов до групи банків, уповноважених виплачувати компенсації українським громадянам, які постраждали від нацистського переслідування в роки Другої світової війни. Також цього ж року в ПриватБанку змінилася організаційно-правова форма: 6 липня було ухвалено рішення про реорганізацію банку з товариства з обмеженою відповідальністю в закрите акціонерне товариство. 4 вересня 2000 року було зареєстровано Статут Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Значною подією в українській банківській системі став запуск у 2001 році системи Приват24. Клієнти отримали змогу керувати своїми рахунками онлайн, здійснювати регулярні платежі, перекази коштів тощо.

У лютому 2002 року ПриватБанк випустив мільйонну пластикову картку.

У 2003 році система Western Union визнала ПриватБанк найкращим банком за якістю обслуговування клієнтів. Також банк отримав STP Excellence Award від Deutsche Bank, що підтвердило професіоналізм ПриватБанку в міжнародних розрахунках.

За рішенням акціонерів на засіданні 30 квітня 2009 року та відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»: було внесено зміни до Статуту банку, і тип банку було змінено на публічне акціонерне товариство. Крім того, назву банку було змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Ці зміни набрали чинності 21 липня 2009 року.

У 2010 році банк ініціював створення благодійного фонду «Допомагати просто!»

28 вересня 2015 року рейтингове агентство Standard&Poor's підвищило довгостроковий і короткостроковий рейтинги ПриватБанку в іноземній валюті з SD до СС/С.

Націоналізація[ред. | ред. код]

З метою недопущення дестабілізації фінансової системи України, забезпечення захисту прав вкладників та враховуючи системну важливість ПриватБанку 21 грудня 2016 року держава у встановленому законодавством порядку набула права власності на 100% акцій банку з урахуванням рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 грудня 2016 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників», введеного в дію Указом Президента України № 560/2016 від 18 грудня 2016 року.

Сьогодні держава – єдиний акціонер банку, якому належить 100% акцій статутного капіталу. Функції з управління корпоративними правами держави в банку здійснює Кабінет Міністрів України, який також виконує функції вищого органу банку.

Кібератака 2022 року[ред. | ред. код]

15 лютого 2022 в результаті масованої кібератаки кілька годин не працювали сайти ПриватБанку та Ощадбанку, сайт МВС та низка інших сайтів.[5][6]

Розслідування[ред. | ред. код]

Зловживання попередніх власників[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, за даними видання «Дзеркало тижня», левова частка кредитів, виданих банком, йшла на фінансування бізнесу групи «Приват» в Дніпропетровській області та на Кіпрі. Фактично, банк виступав своєрідним «пилососом» для залучення ресурсів у бізнеси його співвласників (так зване «Інсайдерське кредитування»). Це підсилювало монополізацію та олігархізацію української економіки, а також збільшувало ймовірність банкрутства установи, оскільки її доля потрапляла у залежність лише від 2-3 осіб.[7][8]

За даними видання «Наші гроші», влітку 2014 року ПриватБанк вивів закордон сумнівними шляхами 1,8 млрд доларів США, що вплинуло на обвал курсу гривні.[9][10] В серпні 2016 повідомлялося про розслідування цих зловживань ОГП, який зазначив що йдеться про кошти видані Нацбанком для рефінансування Приватбанку. В разі доведення цих підозр банку загрожуватимуть багатомільярдні штрафи.[11]

У жовтні 2017 року, зі слів посадовців НБУ, задля відшкодування частини збитків завданих державі ПБ мав виставити на продаж непрофільні для себе активи: «Буковель», будівлю телеканалу «1+1» в Києві і літаки авіакомпанії МАУ.[12]

Генпрокуратура, НАБУ та САП розслідують кілька справ, пов'язаних із ПриватБанком[13].

Згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом, до середини вересня 2017 року має завершитися forensic-аудит компанією Kroll (розслідування економічних операцій) для визначення, чи мали місце правопорушення або неналежна банківська практика в період до націоналізації «ПриватБанку»[14].

Спроба скасування націоналізації і дії попередніх власників[ред. | ред. код]

17 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував націоналізацію ПриватБанку, НБУ буде оскаржувати.[15] 19 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив ще одне рішення на користь Ігоря Коломойського у справі про націоналізацію ПриватБанку. Зокрема суд скасував ключове рішення Національного банку щодо визначення переліку пов'язаних з ПриватБанком осіб.[16]

15 жовтня банк отримав перемогу в Апеляційному суді Англії та Уельсу проти Коломойського та Боголюбова, згідно з рішенням суду всесвітній арешт активів олігархів буде збережено. Окрім того, судом встановлено, що банк має право вимагати повного відшкодування 1,9 млрд $ (з відсотками — 3 млрд $), як було заявлено у вимогах[17].

22 лютого 2021 року в Борисполі під час операції МВС було посаджено рейс з Дніпра, на борту якого був колишній перший заступник голови правління банку Володимир Яценко, співвласник компанії Фінтех Бенд (розробник онлайн-банку Monobank[18]). За часи роботи в ПриватБанку до націоналізації, Яценко відповідав за корпоративний VIP-бізнес. НАБУ видала підозру «колишньому заступнику голови правління банку», при цьому не називаючи його імені[19]. За даними ОГП, підозрюваний отримав інформацію про планування щодо підозри і хотів втекти до Відня[20].

22 лютого 2021 року прокуратура видала підозру трьом колишнім керівникам ПриватБанку[21].

26 липня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтвердив законність розпорядження НБУ про перевірку ПриватБанку, внаслідок якої виявили порушення та було ухвалено рішення про націоналізацію фінустанови. Це остаточне судове рішення поставило крапку в спорі колишніх власників з адміністрацією націоналізованого банку[22].

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Приватбанк у Кропивницькому (2008)

АТ КБ «Приватбанк»[23] — найбільший український універсальний комерційний банк, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку України № 22 від 5 жовтня 2011 року, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів всіх форм власності, входить до переліку системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і чистих активів. За оцінкою експертів журналів Euromoney і Global Finance у 1999 році АТ КБ «Приватбанк» був визнаний найкращим українським банком в номінації найкращих банків на ринках, що розвиваються. У банківській системі України «Приватбанк» належить до групи нових комерційних банків, так званих банків «другої хвилі», на відміну від державних банків першої хвилі. За восьмилітній період свого існування банк добився лідерських позицій на ринку банківських послуг України за рахунок збільшення частки ринку, підвищення ефективності діяльності, постійного підвищення надійності, збільшення конкурентоспроможності і комплексності надання банківських продуктів для своїх клієнтів. Досягти цього удалося спільною роботою згуртованого колективу банку на базі прогресивної системи менеджменту і передових банківських технологій.

25 квітня 2017 року міжнародне рейтингове агентство S&P повідомило про підвищення кредитних рейтингів «ПриватБанку» з «SD» до «ССС+/С», та зазначило прогноз за рейтингами банку — «стабільний». За даними S&P, підвищення рейтингу пов'язане з успішним завершенням банком та урядом України процесу докапіталізації, а також тим, що «ПриватБанк» обслуговує свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі. Прогноз «стабільний» відображає очікування агентства щодо того, що уряд надасть підтримку нещодавно націоналізованому банку[24].

4 липня 2018 року ПриватБанк (Київ) і компанія UnionPay International (КНР) підписали меморандум про стратегічне партнерство. UnionPay International (UPI) є дочірньою компанією China UnionPay, національної платіжної системи Китаю і найбільшої міжнародної платіжної системи у світі за обсягом операцій і випущених платіжних карток. Україна стане 170 країною світу, в якій розвиватиметься сервіс обслуговування карток UnionPay. Як повідомив П.Крумханзл (Голова правління ПриватБанку), на першому етапі ПриватБанк у рамках співпраці з UnionPay розглядає можливість запуску в 2019 році обслуговування карток платіжної системи UnionPay International у банкоматах і платіжних терміналах банку. Крім того, банк та UnionPay планують розробку спільних інноваційних платіжних продуктів.[25]

ПриватБанк є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з українським капіталом. Стратегія банку спрямована на перехід від обслуговування у відділеннях банку до ідеології навчання клієнтів використанню дистанційних інструментів банківського обслуговування. У 2015 році MasterCard назвала ПриватБанк найбільшим банком у Східній Європі за кількістю емітованих карток Maestro/MasterCard. Станом на кінець 2014 року в обігу знаходилось понад 30 мільйонів таких карток ПриватБанку. Також ПриватБанк посідає перше місце в регіоні за еквайрингом цих карток, забезпечуючи їх прийом у понад 76 тис. торгових точках.[26]

Клієнти[ред. | ред. код]

Картка «Універсальна» від ПриватБанку

Тих, хто хоча б раз у житті користувався послугами ПриватБанку, уже понад 20 млн – половина всіх користувачів банківських послуг в Україні. Постійно користуються послугами ПриватБанку майже 19 млн українців, а клієнтів діджитал-банку Приват24 нині 18 млн.

Переважна частина корпоративних клієнтів – це підприємства малого і середнього бізнесу. Особлива увага приділяється обслуговуванню мережевих корпорацій.

Галузева характеристика клієнтської бази банку свідчить, що велику частину становлять торгові та комерційні підприємства. Значна частка серед корпоративних клієнтів – підприємства харчової, транспортної, сільськогосподарської та будівельної галузей.

ПриватБанк – лідер серед українських банків за кількістю клієнтів: його послугами користується половина населення України. Станом на 2021 рік банк обслуговував 818 тис. підприємців і майже 18 млн фізичних осіб. Обсяг депозитів фізичних осіб, залучених ПриватБанком, у 2021 році становив 312,7 млрд грн.

Історія інновацій[ред. | ред. код]

ПриватБанк відомий своїми інноваціями. Так, ще у 1999 році банк запустив SMS-банкінг, а у 2000-му запровадив динамічні одноразові ОТР-паролі з SMS через прив'язування картки до номера мобільного телефону.

У 2001 році ПриватБанк запустив систему електронного банкінгу Приват24. Станом на червень 2022 року Інтернет-банком Приват24 користуються 18 млн осіб.

У 2002 році банк запровадив електронний документообіг.

Згодом ПриватБанк першим у світі запровадив Р2Р-перекази між картками в Інтернеті та розпочав масову емісію карток миттєвого випуску. Уже в 2005 році банк емітував мільйонну кредитну пластикову картку.

З 2004 року ПриватБанк почав здійснювати міжнародні грошові перекази в Україну з використанням платіжної системи PrivatМоnеy.

У 2008 році ПриватБанк створив перший у Східній Європі додаток для iPhone – іPay, а в 2010-му – запустив мобільні платіжні термінали.

2012-й став роком запровадження безконтактного отримання готівки через банкомати за допомогою смартфона та QR-коду. А вже у 2015 році ПриватБанк запустив технологію миттєвої оплати через QR-код.

У 2016 році Visa та ПриватБанк оголосили про запуск в Україні Visa Token Service, що замінює конфіденційну інформацію про платіжну картку на унікальний цифровий ідентифікатор – токен.

Наступні ж два роки стали щасливими для власників смартфонів: у 2017 році ПриватБанк привів в Україну Android Pay (зараз Google Pay), а в 2018 році – Apple Pay.

2019 рік відзначився в історії інновацій оновленим Приват24. Окрім того, вперше в Україні клієнтам банку стала доступна технологія FacePay24 – оплата обличчям. Також банк реалізував низку цифрових сервісів:

●     чайові через POS-термінал;

●     поліси ОСЦПВ – автоцивілка в Приват24;

●     віртуальна картка та діджитал-скіни в Приват24;

●     PrivatPay – новий метод оплати в Інтернеті.

У 2020 році ПриватБанк запустив послугу «Гроші на касі» – отримання готівки на касах магазинів. Також в банку з’явилися перші в Україні біометричні POS-термінали.

Окрім того, клієнтам стали доступні державні послуги:

●     укладання договорів на газопостачання з «Нафтогазом» через Приват24;

●     підтвердження особи та відкриття рахунку в ПриватБанку за допомогою цифрових документів у додатку «Дія».

У 2021 році банк відкрив перший в Україні Concept Store – повністю цифровий банківський офіс у Києві, який неформально називають відділенням майбутнього.

Основні фінансові показники[ред. | ред. код]

За офіційними даними Національного банку України за 2021 рік ПриватБанк отримав прибуток у розмірі 35,050 млрд грн.

Рік Власний капітал, млрд грн

(на кінець року)

Загальні активи, млрд грн

(на кінець року)

Чистий прибуток, млн грн

(за рік)

202

1

376 577 21 212,000 (станом на вересень)
202

0

334 570 24 302,000
201

9

281 637 32 609,000
201

8

256 100 12 520,000
201

7

25,607 259,061 - 22 965,913
201

6

12,664 220,017 - 135 928,838
201

5

27,487 264,886 216,121
201

4

22,696 204,585 749,036
201

3

20,311 214,490 1 873,391
201

2

18,300 172,428 1 532,760
201

1

16,746 145,118 1 425,816
201

0

11,879 113,437 1 370,179
200

9

10,270 86,066 1 050,489
200

8

8,195 80,165 1 291,776
200

7

5,388 56,211 1 534,162
200

6

3,288 33,777 506,208
200

5

2,272 22,058 475,654
200

4

1,465 14,713 164,842
200

3

0,955 9,842 60,549
200

2

0,549 6,811 150,879

Структура власності[ред. | ред. код]

На 1 січня 2022 року акціонерами банку є (за кінцевою сукупною часткою):

Власник акцій Відсоток акцій
Держава в особі Кабінету Міністрів   100% України

Керівництво банку[ред. | ред. код]

Колегіальним виконавчим органом банку, який здійснює поточне управління діяльністю банку, є Правління. Голову та членів Правління банку призначає Наглядова рада строком не більш як на 5 років. У банку створено та функціонує 11 Комітетів Правління:

●     Бюджетний комітет

●     Комітет з питань комплаєнсу та фінансової безпеки

●     Комітет з питань управління активами та пасивами

●     Комітет з питань продуктів та тарифів

●     Трансформаційний комітет

●     Комітет з управління операційними ризиками та інформаційною безпекою

●     Кредитний комітет

●     Маркетинговий та PR-комітет

●     Тендерний комітет

●     Технологічний комітет

●     Комітет з питань управління непрацюючими активами

Діяльністю Правління банку керує Голова Правління банку – Герхард Бьош. Голова Наглядової ради – Шерон Іскі.

Правління[ред. | ред. код]

●     Герхард Бьош – Голова Правління ПриватБанку.

●     Ганна Самаріна – Заступник Голови Правління (з питань фінансів).

●     Ігор Лебединець – Заступник Голови Правління (з питань реорганізації та проблемних активів).

●     Лариса Чернишова – Заступник Голови Правління (з питань управління ризиками).

●     Марюс Качмарек – Заступник Голови Правління банку (з операційних питань).

●     Дмитро Мусієнко – Член Правління (з питань роздрібного бізнесу).

●     Євген Заіграєв – Член Правління (з питань малого і середнього бізнесу).

Наглядова рада[ред. | ред. код]

●     Шерон Іскі – Голова Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень (незалежний член).

●     Артем Шевальов – заступник Голови Наглядової ради, член Комітету з питань технологій, даних та інновацій, член Комітету з питань стратегії та трансформації (представник держави від Кабінету Міністрів України).

●     Еран Кляйн – член Наглядової ради, Голова Комітету з питань ризиків Наглядової ради, член Комітету з питань аудиту, член

Комітету з питань технологій, даних та інновацій (незалежний член).

●     Юлія Мецгер – член Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень, член Комітету з питань ризиків, член Комітету з питань стратегії і трансформації (представник держави від Президента України).

●     Сергій Олексієнко – член Наглядової ради, член Комітету з питань стратегії та трансформації, член Комітету з питань технологій, даних та інновацій, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень (представник держави від Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності).

●     Роман Сульжик – член Наглядової ради, Голова Комітету з питань технологій, даних та інновацій Наглядової ради, член Комітету з питань ризиків, член Комітету з питань стратегії і трансформації (незалежний член).

●     Ольга Томаш – член Наглядової ради, Голова Комітету з питань корпоративного управління, винагород і призначень Наглядової ради, член Комітету з питань аудиту, член Комітету з питань стратегії і трансформації (незалежний член).

●     Надір Шейх – член Наглядової ради, Голова Комітету з питань аудиту Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород і призначень, член Комітету з питань ризиків (незалежний член).

●     Себастіан Шьонайх-Каролат – член Наглядової ради, Голова

Комітету з питань стратегії і трансформації Наглядової ради, член Комітету з питань аудиту, член Комітету з питань ризиків (незалежний член).

Міжнародна група[ред. | ред. код]

ПриватБанку належить однойменний дочірній банк в Латвії, філії в Італії, Португалії, Кіпрі та представництва у Китаї, Казахстані, Іспанії і Великій Британії.[27] Раніше в групу входили дочірні банки в Росії та Грузії (див. Москомприватбанк та ПриватБанк (Грузія)), які були продані в 2014 та 2015 роках відповідно.

10 серпня 2016 року повідомлялося про початок процедури закриття Центробанком Італії філії ПриватБанку у цій країні через звинувачення у відмиванні грошей.[28]

31 жовтня 2016 року Центральний банк Кіпру оштрафував на більш ніж 1,5 млн євро філію ПриватБанку у цій країні знову ж таки через звинувачення у відмиванні грошей. Цей штраф став найбільшим в історії Кіпру застосованим Центральним банком щодо комерційного банку за недотримання правил боротьби з відмиванням грошей.[29]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про Банк. privatbank.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2020. 
  2. ПриватБанк змінив юридичну прописку [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] // privatbank.ua, 24 квітня 2017
  3. ПриватБанк закінчив І квартал з прибутком 2,5 млрд грн // mind.ua, 11.05.2017
  4. Структура власності ПАТ «Приватбанк» bank.gov.ua
  5. Сайти банків та міністерства зазнали небувалої за потужністю кібератаки, УП, 15 лютого 2022
  6. США готові допомогти Україні в розслідуванні масштабної кібератаки – ЗМІ, УП, 15 лютого 2022
  7. Левову частку кредитів Приватбанку видано структурам «Привату» в Дніпропетровській області та на Кіпрі // Дзеркало тижня, 4 квітня 2015
  8. Чого чекати від ПриватБанку // forbes.net.ua, 8 квітня 2015
  9. Нацбанк не помітив мільярдів «Привату» nashigroshi.org, 5 лютого 2015
  10. «Прокладки», через які з «Приватбанку» за три місяці вивели $1,8 мільярда // nashigroshi.org, 5 лютого 2015
  11. ГПУ розслідує мільярдні розкрадання в Приватбанку // korrespondent.net, 8 серпня 2016
  12. Приватбанк має продати «Буковель», будівлю «1+1», літаки МАУ — НБУ. www.epravda.com.ua. Українська правда. 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017. 
  13. ГПУ и НАБУ взялись за Приватбанк. Арестовано имущество, готовятся подозрения // epravda.com.ua, 03.07.2017
  14. Ernst&Young подтвердило низкое качество кредитного портфеля ПриватБанка[недоступне посилання з липня 2019] // Interfax.com.ua, 26.06.2017
  15. Суд задовольнив позов Коломойського у справі про націоналізацію ПриватБанку. НБУ оскаржить рішення. Громадське телебачення. 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019. 
  16. Суд ухвалив ще одне рішення щодо націоналізації ПриватБанку на користь Коломойського. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019. 
  17. “ПриватБанк” виграв апеляцію у Коломойського в Лондонському суді. Новинарня (укр.). 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019. 
  18. Справа ПриватБанку: в "Борисполі" посадили літак, проходить спецоперація. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021. 
  19. Справа Приватбанку. Що відомо про спецоперацію в "Борисполі". РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021. 
  20. Справа ПриватБанку: фігурант хотів втекти до Австрії, був "злив" інформації. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021. 
  21. Справа "ПриватБанку": трьом екс-менеджерам повідомили про підозру. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021. 
  22. Верховний Суд підтвердив законність націоналізації Приватбанку. Економічна правда. Процитовано 7 жовтня 2022. 
  23. Актуальна інформація про АТ КБ "ПРИВАТБАНК": адрес, код ЄДРПОУ, власники, директор, судові рішення. opendatabot.ua. Опендатабот. 01.09.2022. Процитовано 01.09.2022. 
  24. S&P підвищило кредитний рейтинг ПриватБанку // espresso.tv', 26.04.2017
  25. InterFax-Україна. ПриватБанк і UnionPay International домовилися про стратегічне партнерство (ua). Процитовано 5 липня 2018. 
  26. ПриватБанк має найбільшу у Східній Європі кількість карток MasterCard® і Maestro® в обігу за результатами 2014 року[недоступне посилання з липня 2019] // ПриватБанк, 20.04.2015
  27. Виїжджаючим за кордон // privatbank.ua, 22.07.2016
  28. В Італії філію ПриватБанку звинуватили у відмиванні грошей // korrespondent.net, 10 серпня 2016
  29. Кіпрський PrivatBank оштрафований за «брудні гроші» // finance.ua, 01.11.2016.

Посилання[ред. | ред. код]