Львів (банк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АТ АКБ «Львів»
Тип Приватне акціонерне товариство
Ліцензія № 54 від 26.10.2011 року
Діяльність Комерційний банк
Спеціалізація Фінансові послуги
Девіз Банк для тих, хто прагне більшого
Засновано 17 жовтня 1990 (31 рік)
Головний офіс УкраїнаЛьвів, вул. Сербська, 1
Ключові особи Ашот Абраамян (Голова Правління)
Власний капітал 357,55 млн грн (01.01.2020)[1]
Активи 3,195 млрд грн (01.01.2020)[1]
Чистий прибуток 19,054 млн грн (01.01.2020)[1]
Власник(и) ШвейцаріяResponsAbility Participations (51%)
ІсландіяМарґеір Петурсон (49%)[2]
Аудитор аудиторська компанія Кроу Україна (Crowe)
Сайт www.banklviv.com

Банк «Львів» — український банк з головним офісом у Львові. Заснований 17 жовтня 1990 року. Має 18 відділень у Західній Україні і одне у м. Київ. Станом на кінець 2021 року активи Банку становлять 240 мільйонів доларів, кредитний портфель брутто — 169 мільйонів доларів, кошти клієнтів — 131 мільйонів доларів.

Банк Львів — 99,9% іноземний банк зі швейцарськими та європейськими власниками.

Історія[ред. | ред. код]

Банк «Львів» був зареєстрований 17 жовтня 1990 року у держбанку колишнього СРСР за № 490. У 1991 перереєстрований в Національному банку України, реєстраційний № 28. У квітні 1992 року, АКБ «Львів» купив купив аварійний будинок у Львові на вул. Сербській,1 для реставрації під власний офіс. У жовтні 1993, Комерційний банк «Львів» перереєстровано в Акціонерне товариство закритого типу Акціонерно-комерційний банк «Львів». У листопаді 1998, АКБ «Львів» змінив юридичну адресу і почав здійснювати операції у відреставрованому приміщенні. У 2001 розпочало роботу Перше територіально-відокремлене відділення на Сихові. У 2002 АКБ «Львів» перейменовано у ЗАТ АКБ «Львів». У 2003 було відкрите відділення в м. Новояворівськ та у Львові на вул. Глибока, 1. У 2004 відкрито ще одне відділення у Львові та введено в експлуатацію перший банкомат. У 2006 році група ісландських компаній через українське товариство «Нью Прогрес Холдинг» стали стратегічними інвесторами банку. Цей банк отримав найбільшу ісландську інвестицію в Україні[3], що зміцнило фінансову стабільність банку, вивело його роботу на інший якісний рівень, розширило перелік пропонованих послуг та мережу відділень.

У 2008 к-сть відділень банку була доведена до 15, відкрито відділення в Івано-Франківську. У цьому ж році банк приєднався до платіжної системи VISA. У 2009 ВАТ АКБ «Львів» був перейменований в ПАТ АКБ «Львів» (Публічне акціонерне товариство). Станом на 1 січня 2022 року мережа відділень банку охоплювала сім областей України (19 відділення, з них 6 у м. Львів, 7 у Львівській області, по одному   — у м. Києві, Івано-Франківську, Ужгороді Тернополі, Рівному та Луцьку).[4]

Щорічно банк оцінюється різноманітними уповноваженими рейтинговими агентствами. У 2018 році рейтингове агентство «IBI-Rating» підтвердило надійність банківських вкладів Банку «Львів» на рівні «5», що характеризує банк як надійну фінансову установу.

Діяльність[ред. | ред. код]

Головою Правління банку Львів є вірменський фінансист Ашот Абраамян.[5]

Спільно з керівництвом міста та області банк «Львів» бере активну участь у розробці та впровадженні регіональних програм щодо вирішенню важливих для області проблем. Це, зокрема, стосується програми енергозбереження, муніципальної програми розвитку міського транспорту, а також підтримки малого та середнього бізнесу.

ПАТ АКБ «Львів» є:

Власники[ред. | ред. код]

В 2006-2018 рр., кінцевим власником 99% акцій банку був ісландський фінансист і банкір (в минулому шахіст) Марґейр Петурсон.[6][7][8]

12 вересня 2017 року, прес-служба банку повідомляла про намір викупу 40% акцій Петурсона швейцарською компанією з управління активами ResponsAbility Participations AG[en].[9] 3 липня 2018 року, НБУ дав дозвіл на придбання 51% акцій ПАТ «Банк «Львів» компанією ResponsAbility Participations AG. Згідно з інформацією на сайті ResponsAbility Participations, 60% її акцій належить швейцарським фінансовим установам, зокрема Baumann & Cie, Raiffeisen Switzerland, Swiss Re Foundation, Vontobel Beteiligungen, 21% – приватним інвесторам і 19% – менеджменту і співробітникам компанії. Решта 49% акцій банку «Львів» надалі належатимуть існуючому акціонеру Марґейру Петурсону.[10][11] 29 січня 2019 року 51% акцій банку викупив Швейцарський фонд responsAbility, а в 2022 році Північна Екологічна Фінансова Корпорація Nefco Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine. викупила 13, 94% акцій банку[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Річний звіт банку, станом на 31.12.2019 Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine. АТ АКБ "ЛЬВІВ"
  2. Структура власності станом на 01.01.2020 Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine. Джерело: Національний банк України"
  3. Ісландський «Банк Львів» став переможцем конкурсу з розміщення облігацій Львівської міської ради — на 50 млн грн Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine. ЗІК, 20 червня 2007
  4. Річний звіт за 2019 рік. АКБ "Львів". Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 08.12.2020. 
  5. Банк Львів: Керівництво Архівовано 28 червня 2018 у Wayback Machine. banklviv.com
  6. Національний банк визнав власників істотної участі в 12 банках Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine. НБУ, 30.12.2015
  7. Нью Йорк Таймз написав про успіх власників Банку «ЛЬВІВ» Архівовано 2 січня 2016 у Wayback Machine. investadviser.com.ua, 13 липня 2009
  8. Через 4-5 лет в Украине будет очередной экономический кризис? Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine. 7ja.net, 8 січня 2011
  9. Швейцарська компанія придбає 40% акцій банку «Львів» Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine. zaxid.net, 12 вересня 2017
  10. Новий швейцарський акціонер ResponsAbility отримав погодження НБУ щодо придбання контрольного пакету акцій банку "Львів" Архівовано 03-07-2018 у Wayback Machine. banklviv.com, 03.07.2018
  11. Швейцарська компанія викупить 51% акцій українського банку Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine. mind.ua, 03.07.2018
  12. Корпорація Nefco стала новим акціонером Банку Львів. АТ АКБ "Львів" - надійно, вигідно, зручно (укр.). 28 січня 2022. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]