Укрзалізниця

Українська залізниця (Укрзалізниця)

англ. Joint Stock Company «Ukrainian Railway» (JSC «Ukrzaliznytsia») УЗ
Логотип
Тип	акціонерне товариство
Форма власності	публічна компанія
Галузь	транспорт
Спеціалізація	залізничний транспорт
Гасло	Ми змінюємося заради вас
Попередник(и)	Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця)
Засновано	14 грудня 1991 21 жовтня 2015
Засновник(и)	держава Україна в особі Кабінету Міністрів України
Штаб-квартира	03680, Україна, Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5
Адреса	Вулиця Єжи Ґедройця (Київ)
Територія діяльності	Україна
Ключові особи	Євген Лященко, голова правління
Послуги	перевезення
Операційний прибуток (EBIT)	▲ 20.06 млрд. ₴ (2017)
Чистий прибуток	▲ 203,8 млн. ₴ (2018)
Власний капітал	229 879 115 000 ₴
Власник(и)	Кабінет Міністрів України
Співробітники	375 900
Дочірні компанії	див. Структура
Член	Міжнародний союз залізниць
Код ЄДРПОУ	40075815
uz.gov.ua​(укр.)​(англ.)
Нагороди The European Railway Awardd (1 лютого 2023)
Укрзалізниця у Вікісховищі

Схема пасажирського сполучення Укрзалізниці

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця», Укрзалізниця) — засноване у жовтні 2015 державне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, національний перевізник вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту та ін. У 2018 компанія була перетворена з публічної на приватну постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. (№ 938).

Де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень.

Компанія забезпечує майже 82 % вантажних і 36 % пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця займає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії.

АТ «Українська залізниця» є правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підвідомчих підприємств і закладів, що мали статус окремих юридичних осіб.

«Укрзалізниця» — акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі. Компанія входить до переліку держпідприємств, які не підлягають приватизації.

Історія

У другій половині XIX століття кількість перевезених залізницею пасажирів зростала дуже швидко. Наявні поїзди ледве встигали задовольняти потреби населення. Проте, темпи зростання виручки від пасажирських перевезень були значно повільнішими. Непропорційність росту виручки до росту кількості пасажирів пояснювалася суттєвим збільшенням кількості пасажирів III класу.

Вагони різних класів фарбувалися у відповідні кольори: I клас — синій, II клас — жовтий, III клас — зелений, IV клас — сірий. Були й так звані «вагони-мікст» — змішаного класу: пів вагона одного класу, пів вагона іншого. Такі вагони фарбували в два кольори відповідно до кожного класу. Мабуть, це було дуже яскраво та гарно.

Вагони I, II та III класів використовувалися у далекому сполученні, а для приміських перевезень — IV класу та за потреби III класу. Поняття приміських перевезень з'явилося у 1930-1940-х, а до цього вони називалися місцевими або дачними. Закріплення місць у квитках спочатку не було. Пасажирам вагонів I та II класу пропонував місця провідник. До вагонів III та IV класу пускали так само, як зараз у приміський поїзд.

Кількість проданих квитків зростала в літній період у 2-3 рази. Зазвичай пік продажів припадав на серпень, а найменше охочих подорожувати було у грудні. На теплу пору року маршрути поїздів подовжували до курортних зон.

«Столичний експрес» (Київ — Дніпро) та типовий інтер'єр вагонів 2000-х років

Після здобуття у 1991 році Україною незалежності постало питання організації вантажних і пасажирських перевезень територією країни. Для ефективного управління залізничним транспортом та забезпечення потреб господарства й населення в перевезеннях Кабінет Міністрів України 14 грудня 1991 видав постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України».

2002 рік став початком розвитку швидкісного руху. 11 липня 2002 на маршруті Київ — Харків запущений «Столичний експрес», вагони якого були вироблені Крюківським вагонобудівним заводом. Час експреса у дорозі склав 5 годин 45 хвилин, що майже вдвічі менше звичайного поїзда. На трасі швидкісного руху було відремонтовано 60 вокзалів і 190 зупинних платформ.

У 2003 році аналогічний поїзд запущений за маршрутом Київ — Дніпропетровськ, а через 2 роки швидкісний експрес сполучив Київ з Москвою. Поступово швидкісне сполучення впроваджувалося й на інших ділянках. Станом на 2006 прискорені поїзди курсували на 12 маршрутах.

У 2009 році залізничним транспортом скористалися 490 млн пасажирів. Утім, збитки «Укрзалізниці» від пасажирських перевезень склали понад 5,2 млрд грн, у тому числі від приміських — 2,6 млрд грн. Однією з основних причин збитковості пасажирських перевезень є пільгові перевезення, які недостатньо фінансуються з бюджету.

У 2010 році вводить преміум-послугу, поїздки у вагонах-салонах, така подорож коштує як 11 квитків у спальному вагоні, а також різні супутні витрати додатково.

Електропоїзд HRCS2

Напередодні Євро-2012 парк Укрзалізниці поповнився 10-ма 9-вагонними електропоїздами HRCS2 виробництва Hyundai Rotem вартістю у 307 мільйонів доларів. Однак, з настанням зимової пори почастішали поламки цих поїздів. За підрахунками ЗМІ, поїзди Hyundai за півроку ламалися не менше 100 разів.

У рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу також закуплено два двоповерхових шестивагонних електропотяги EJ 675 виготовлених компанією Škoda Vagonka. Їхня вартість склала 39,9 млн євро. Безпрецедентним було напередодні проведення ЄВРО 2012 рішення скасувати нічні поїзди, що викликало негативну реакцію пасажирів.

Важливою проблемою українських залізниць є електрифікація, що дозволяє знизити собівартість перевезень. За період із 1991 по 2013 електрифіковано близько 2 500 км залізничних шляхів, при чому вартість кілометра електрифікованої ділянки складає 3-4 млн ₴, а середній термін окупності — понад 8 років. Усього ж станом на 2014 рік було електрифіковано 9878 км (45 % від загальної протяжності).

Проте через війну на сході України Укрзалізниця втратила значну частину парку локомотивів (226 тепловозів та 68 електровозів), потягів приміського сполучення та вантажних і пасажирських вагонів, яка залишилася на окупованій території.

У 2016 році планувалося збільшення обсягів швидкісних перевезень.

Логотип до 2018

Пасажирський вагон забрендований новим логотипом

17 січня 2018 «Укрзалізниця» ввела нову функцію замовлення квитків з пересадками.

На засіданні 14 лютого 2018 року, Кабінет Міністрів України затвердив консолідований фінансовий план Укрзалізниці на 2018 рік із показником доходу в сумі 92,2 млрд ₴ і прибутку — 0,7 млрд ₴.

«Укрзалізниця» запустила регулярний контейнерний поїзд Одеса-Порт — Дніпро-Ліски — Одеса-Порт. У перший рейс потяг вирушив 31 липня зі станції «Одеса-порт» і 2 серпня прибув до станції Дніпро-Вантажний. У контейнерах перевозилися пакувальні матеріали.

За сім місяців 2018 року «Укрзалізниця» збільшила на 3 271 одиницю власний парк хопер-зерновозів. Наразі він становить 18 430 одиниць, тоді як на початку 2017 — 15 159 одиниць. Також збільшили свій парк зерновозів приватні власники рухомого складу. Лише з початку року вони придбали у вітчизняних вагонобудівних заводів 1 056 хопер-зерновозів, що вже більше на 26 одиниць, ніж за весь 2017 рік. Окрім того, Укрзалізниця в маркетингових 2018—2019 рр. змінить концепцію перевезення зернових вантажів.

29 жовтня 2019 року стало відомо, що Укрзалізниця першою з державних компаній розпочинає підготовку до ІРО (первинна публічна пропозиція).

30 грудня 2019 року «Укрзалізниця» підписала контракт з General Electric (США) на купівлю 40 нових локомотивів, які будуть отримані в 2020.

У 2020 році Желько Марчек оголосив про плани щодо звільнення 40-50 % адміністративного персоналу протягом 2020—2023. Заплановано позбутись непрофільних активів.

9 квітня 2022 року «Укрпошта» та «Укрзалізниця» об'єдналися і запустили послугу з перевезення відправлень. «Укрпошта» після 21 року перерви відновила доставку відправлень залізницею. Проєкт отримав назву «Залізна пошта». Ця послуга, в першу чергу, допомагатиме волонтерам, щоб ті могли якнайшвидше та у великих обсягах пересилати гуманітарні вантажі по Україні. Поштові вагони доставляють пошту зі Львова, Одеси, Харкова, Дніпра до Києва та у зворотному напрямку.

12 червня 2023 року компанія об'явила про продаж квитків до жіночих купе. Першими маршрутами де з'явиться нова послуга стали "лідери" за кількістью зареєстрованих конфліктних випадків, а саме: маршрути №81 Київ — Ужгород, №41 Дніпро — Трускавець, №75 Київ — Кривий Ріг і №15 Харків — Ясіня.

Дерусифікація інфраструктури

28 листопада 2022 року правління АТ «Укрзалізниця» затвердило Програму дерусифікації інфраструктури залізничного транспорту. Передбачається, зокрема, впродовж 2023—2024 роках перейменування регіональних філій «Південна залізниця» та «Південно-Західна залізниця». Комплексна програма дерусифікації розрахована на 2023—2025 роки, в ході якої планується у декілька етапів повністю ліквідувати все, що залишилось за часів радянщини та пов'язує з країною-агресором:

• назви залізниць;
• переклад українських міст російською з фасадів станцій та зупинних пунктів;
• позначки кілометражу (відлік відстаней від Києва);
• сигнальні позначки;
• радянські барельєфи;
• російські назви станцій;
• вигляд квитків.

У 2023 році компанія розпочала масштабну кампанію з українізації залізниці, у межах якої здійснюється поступове перейменування станцій, зупинних пунктів та зміна російської на укїраїнську мову написів у поїздах та відлік кілометражу від Києва.

Статистичні показники

Мережа та напрямки Укрзалізниці

Територіальний поділ залізниць України станом на 2014 рік

За даними Державної адміністрації залізничного транспорту України станом на 1 січня 2014 року:

• експлуатаційна протяжність головних колій — 21 640,4 км;
• електрифікованих колій — 9878 км (46 %) (станом на липень 2019 року — 9926 км).
• ширина колії — 1520 мм, 1435 мм (прикордонні з країнами ЄС лінії) та 750 мм (вузькоколійні залізниці);
• кількість залізничних станцій — 1447;
• залізничних вокзалів — 118, з них 18 позакласних, 9 — першого класу, 34 — другого класу, 57 — третього класу;
• зупинні пункти та платформи — 2268;
• залізничних переїздів — 5422;
• чисельність працівників — 308 684 особи (станом на 01.01.2015);
• кількість фірмових пасажирських поїздів — 52 од.

Українською залізницею перевезено:

	2016	2017	2018
пасажирів, млн осіб	162,3	158,1	151,1
вантажів, млрд.т.км	187,5	191,9	186,3

Рухомий склад

Парк рухомого складу станом на 2017 рік складав:

• вантажні вагони — 65 422 од.;
• локомотиви — 2250 од., в тому числі:
  • електровози — 1469 од.;
  • тепловози — 429 од.;
• моторвагонний рухомий склад, в тому числі:
  • дизель-поїзди — 282 од.;
  • рейкові автобуси — 17 од.;
  • електропоїзди — 1391 од.;
• пасажирські вагони — 5210 од.;
• швидкісні електропоїзди Hyundai — 10 од.;
• швидкісні електропоїзди «Тарпан» — 2 од.;
• міжрегіональні поїзди локомотивної тяги — 2 од. (по 5 пасажирських вагонів);
• контейнери — 4475 од.

9 листопада 2021 року, Міністр інфраструктури України зазначив що: переважна більшість рухомого складу УЗ потребує заміни чи ремонту. «Ступінь зносу рухомого складу — 90 % поїздів потребують заміни чи ремонту. Така сама ситуація з локомотивами. Електропоїзди вже на 90 % по суті просто металолом…».

Станом на 2019 рік в Україні 9926 км залізниць електрифіковано на постійному та змінному струмі. Здебільшого це магістральні лінії з великим вантажопотоком та інтенсивним рухом пасажирських поїздів. Загальна протяжність залізниць (без урахування окупованих територій Криму та Донбасу) становить 19 790 км. Таким чином, в Україні електрифіковано майже половину всіх залізничних ліній. Це дуже добрий показник — по ньому Україна знаходиться на рівні більшості європейських країн.

Фінансові показники

Статутний капітал ПрАТ «УЗ» становить 229 879 115 000 грн.

У 2015 році фінансовий оборот «Укрзалізниці» становитиме близько 70 млрд грн (USD 2,7 млрд).

Компанія Deloitte оцінила активи «Укрзалізниці» у 245 млрд грн. За словами Андрія Пивоварського, з огляду на значний рівень зношеності майна, відновлювальна вартість становить 1,253 трлн грн.

У 2006 році балансова вартість основних фондів залізничного транспорту становила близько 21 млрд грн (USD 4,4 млрд).

Зношеність основних фондів «Укрзалізниці» оцінюється в 57 %, в частині рухомого складу — 66,7 %.

У 2009 році зведений річний бюджет становив більше 40 млрд грн (USD 5 млрд).

У 2016 році, станом на кінець жовтня, «Укрзалізниця» відзвітувала з отриманням 1,2 млрд грн чистого прибутку, тоді як чистий дохід компанії становив 48,89 млрд грн за 9 місяців. Порівняльні дані за аналогічний період минулого року в звіті відсутні, оскільки свою господарську діяльність як акціонерна компанія «Укрзалізниця» розпочала 1 грудня 2015 року.

2020 року компанія отримала збитки у розмірі 11,8 млрд грн.

2021 рік за даними Міністерства інфраструктури компанія закінчила з прибутком у розмірі 457 млн. грн, хоча протягом року мала збитки в обсязі до 8 млрд грн.

2022 року АТ "Укрзалізниця" отримала на суму 10,8 млрд грн.

Реформування (корпоратизація)

Основними документами у галузі реформування Укрзалізниці є:

• Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 651-р

Реформування залізничного транспорту в баченні Концепції передбачало: підвищення ефективності діяльності галузі; створення умов для рівного доступу до користування послугами; удосконалення системи управління; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; інтеграцію залізничного транспорту України до європейської та світової транспортних систем; забезпечення прозорості фінансової діяльності.

• Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010—2019 роки, затверджена постановою КМУ від 16 грудня 2009 р. № 1390, викладена в новій редакції постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1106.

Програмою передбачалося: розмежування господарських функцій і функцій державного управління; утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування як національного перевізника вантажів та пасажирів на ринку транспортних послуг; формування вертикально інтегрованих структур за видами діяльності; підвищення рівня конкуренції; формування конкурентного потенціалу на зовнішньому ринку транспортних послуг; забезпечення рівного доступу всіх суб'єктів господарювання до об'єктів інфраструктури; збільшення обсягу інвестицій у залізничний транспорт та впровадження інноваційної моделі розвитку; ін.

• Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 р.

Закон передбачив утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі.

На підставі Закону 2012 року, 25 червня 2014 року Уряд видав Постанову про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. ПАТ «Укрзалізниця», як визначено Постановою, утворюється на базі:

• Донецької, Львівської, Південної, Одеської, Південно-Західної, Придніпровської залізниць;
• Вагоноремонтних заводів;
• Проєктно-вишукувальних інститутів;
• Лікарень та інших підприємств галузі, зазначених у додатку.

Статут ПАТ «Укрзалізниця» затверджений КМУ 2 вересня 2015 року.

21 жовтня 2015 року відбулася державна реєстрація ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815). Реєстрація завершила процес корпоратизації «Укрзалізниці».

1 грудня 2015 року розпочалась господарська діяльність ПАТ «Українська залізниця».

Також змінять свій статус понад 40 підприємств, які раніше були окремими юридичними особами, тепер вони стануть філіями компанії і працюватимуть у структурі ПАТ «Укрзалізниця». При цьому залізниці України стануть регіональними філіями. Регіональна структура українських залізниць перебудовуватиметься у вертикально інтегровану. Крім того, нова організаційно-правова форма господарювання дозволить перейти від територіального принципу формування залізничного бізнесу до національного. Зокрема, дозволить за функціональною ознакою створити кілька компаній, що спеціалізуються на певних видах перевезень, вантажних, пасажирських, а також компанію, що займається інфраструктурою.

Прес-центр ПАТ «Укрзалізниця»

2017 року акції АТ «Київський електротехнічний завод "Транссигнал"» зараховані на рахунок в цінних паперах ПАТ «Укрзалізниця» в депозитарній установі АТ «Ощадбанк», це останній з семи акціонерних товариств-заводів, акції яких вносяться до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», таким чином отримано можливість для випуску акцій і завершення корпоратизації товариства.

Формування кінцевої структури ПАТ «Укрзалізниця» заплановано на 2020 рік.

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Міністерство інфраструктури України втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту у Мінінфраструктури відібрали можливість підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.

Рішення з цих питань мали оформлюватися відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку.

4 серпня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною постанову уряду, якою «Укрзалізницю» було виведено з-під порядкування Міністерства інфраструктури України. Суд визнав незаконною та нечинною постанову Уряду від 18 січня 2017 року № 52 "Про внесення змін до Статуту ПАТ «Укрзалізниця». Також суд дійшов до висновку про протиправність дій Мінекономрозвитку в частині підготовки та внесення на розгляд уряду проекту зазначеної постанови. За результатами розгляду справи суд визнав виключне право Мінінфраструктури на розроблення проектів актів про внесення змін до Статуту ПАТ «Укрзалізниця» як міністерства, компетенція якого у таких питаннях є домінуючою.

В планах Укрзалізниці на 2018 рік — утворення вантажної вертикалі й вагонної компанії UZ Cargo, що дозволить посилити конкуренцію на ринку, забезпечить рівні умови для вагонів різних власників та збільшить ефективність оперування перевезеннями. Наступними кроками стане формування інфраструктурної вертикалі, у якій діятимуть підрозділи з будівництва та ремонту колії, будівництва та ремонту інженерних споруд, центр діагностики інфраструктури та інші функціональні підрозділи. Також буде виділено оператора тяги та оператора вокзалів.

Окрім реформи корпоративного управління, в Укрзалізниці продовжується реформа системи закупівель, уже розпочато аудит системи закупівель за підтримки CIPS. Триває також реструктуризація боргових зобов'язань, спрямована на зниження відсоткових ставок, заміну валюти кредитування, продовження користування коштами, а також підготовку нової емісії єврооблігацій з метою структурування заміщення більш дорогих облігацій в обігу. Усі ці заходи, за словами керівника Укрзалізниці, дозволять підвищити ефективність компанії, зокрема, збільшити обсяг інвестицій у рухомий склад.

На 2018 рік загальний обсяг інвестицій на придбання та модернізацію рухомого складу заплановано в обсязі 18,4 млрд грн. Зокрема, у цьому році Укрзалізниця планує придбати 60 пасажирських вагонів та 2 секції електропоїздів, модернізувати 226 пасажирських вагонів та 100 секцій електропоїздів. Для забезпечення вантажних перевезень передбачена закупівля 3550 напіввагонів із залученням кредиту ЄБРР, виготовлення 3600 вантажних вагонів, модернізація понад 10 тис. вантажних вагонів. Також заплановано поставити 30 локомотивів General Electric ТЕ33А, модернізувати та модифікувати 50 вантажних і 29 пасажирських електровозів, 18 вантажних, 4 пасажирських та 62 маневрові тепловози.

В листопаді 2018 року компанія створила дочірнє підприємство ТОВ «УЗ Карго Вагон» (UZ Cargo Wagon LLC), яке буде балансоутримувачем вантажних піввагонів, що поставлятимуться в рамках кредитної угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку.

У липні 2019 року «Укрзалізниця» підписала меморандум з компанією Toshiba для розв'язання проблеми дефіциту маневрових локомотивів в парку компанії.

Пасажирські вагонні дільниці та депо «Укрзалізниці»
Код вагонної дільниці	Код вагонного депо	Залізниця	Станція
ПКВЧ-1	ВЧ-1	Південно-Західна	Київ-Пасажирський
ПКВЧ-2	ВЧ-2	Південно-Західна	Жмеринка
ПКВЧ-3	ВЧ-3	Південно-Західна	Хмельницький
ПКВЧ-4	ЛВЧ-2	Одеська	Ім. Тараса Шевченка
ПКВЧ-5	ЛВЧ-5	Львівська	Ужгород
ПКВЧ-6	ВЧ-3	Південна	Суми
ПКВЧ-7	ВЧ-1	Південна	Харків-Пасажирський
ПКВЧ-8	ВЧ-4	Південна	Полтава
ПКВЧ-9	ЛВЧ-2	Придніпровська	Кривий Ріг-Головний
ПКВЧД-2	ЛВЧД-2	Донецька	Маріуполь
ПКВЧД-3	ЛВЧД-3	Одеська	Одеса-Головна
ПКВЧД-6	ЛВЧД-6	Львівська	Івано-Франківськ, Чернівці
ПКВЧД-7	ЛВЧД-7	Придніпровська	Запоріжжя I
ПКВЧД-8	ЛВЧД-1	Львівська	Львів
ПКВЧД-11	ЛВЧД-1	Придніпровська	Дніпро-Головний
ПКВЧД-13	ЛВЧД-13	Одеська	Миколаїв
ПКВЧД-14	ЛВЧД-14	Львівська	Ковель

Примітки:

• ПКВЧ — вагонна дільниця, яка займається виключно експлуатацією рухомого складу.
• ПКВЧД — вагонне депо, де окрім експлуатації здійснюють також ремонт рухомого складу.

Епідемія коронавірусу

Через епідемію коронавірусу Україна ввела спочатку карантин 12 березня, 16 березня - закрила кордони і 18 березня припинила приміське сполучення, а 18 березня 2020 року було оголошено про закриття вокзалів.

17 березня 2020 року «Укрзалізниця» збільшила кількість вагонів до наявних потягів, щоб всі охочі могли дістатися додому. Решту квитків можна повернути через каси.

Російське вторгнення в Україну (2022)

Від початку російського вторгнення в Україну «Укрзалізниця» стала шляхом евакуації для мільйонів українців, а залізничники — тими самими Героями, завдяки яким стала можливою евакуація, доставка гуманітарних вантажів, реалізація залізної дипломатії та виконання багатьох інших завдань держави. Захищаючи країну на своєму фронті, залізничники, як і працівники інших сфер критичної інфраструктури, отримують поранення і, на жаль, жертвують найважливішим — власним життям. Згідно з повідомленням пресслужби «Укрзалізниці», станом на 26 грудня 2022 року, від початку російського вторгнення до України 24 лютого, загинуло 303 працівників АТ «Укрзалізниця».

Крім того, «Укрзалізниця» стала єдиним залізничним шляхом світу, яким користувалися лідери ЄС, ООН, МАГАТЕ — Урсула фон дер Ляєн, Жозеп Боррель, Роберта Мецола, Шарль Мішель, Антоніу Гутерреш, Рафаель Гроссі та десятків країн світу, серед яких Джо Байден, Борис Джонсон, Олаф Шольц, Емманюель Макрон, Джорджа Мелоні, Фуміо Кішіда, Анджей Дуда, Ріші Сунак, Матеуш Моравецький, Маріо Драгі, Ґітанас Науседа, Інґріда Шимоніте, Егілс Левітс, Санна Марін, Петр Фіала, Едуард Геґер, Карл Негаммер, Метте Фредеріксен, Джастін Трюдо, Марк Рютте, Алар Каріс, Антоніу Кошта, Еді Рама, Ульф Крістерссон, Магдалена Андерссон, Мая Санду, Ксав'є Бетель, Джоко Відодо, Йонас Гар Стьоре, Ентоні Албаніз, Міхал Мартін тощо. Загалом послугами "Укрзалізниці" з березня 2022-го року по лютий 2023-го року скористалися понад 300 іноземних делегацій.

Детальніше дивіться: Візити лідерів іноземних держав в Україну під час російського вторгнення.

Структура

Відокремлені підрозділи	Код ЄДРПОУ ВП	Розташування ВП
Регіональна філія «Львівська залізниця»	40081195	79007, Львів, вулиця Гоголя, 1
Регіональна філія «Одеська залізниця»	40081200	65012, Одеса, вулиця Пантелеймонівська, 19
Регіональна філія «Південна залізниця»	40081216	61052, Харків, вулиця Євгена Котляра, 7
Регіональна філія «Південно-Західна залізниця»	40081221	01034, Київ, вулиця Лисенка, 6
Регіональна філія «Придніпровська залізниця»	40081237	49602, Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108
Філія «Вінницятрансприлад»	40081242	21100, Вінниця, площа Привокзальна, 1
Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр»	40081258	01030, Київ, вулиця Івана Франка, 21
Філія «Дарницький вагоноремонтний завод»	40081263	02092, Київ, вулиця Алматинська, 74
Філія «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень»	40081279	03049, Київ, вулиця Уманська, 5
Філія «Медіацентр „Магістраль“»	40081284	01034, Київ, вулиця Лисенка, 6
Філія «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту»	40081293	03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 39
Філія «Панютинський вагоноремонтний завод»	40081305	64660, Харківська область, Лозова, Панютине, вулиця Заводська, 5
Філія «Проектно-конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій»	40081310	01135, Київ, вулиця Жилянська, 97
Філія «Рефрижераторна вагонна компанія»	40081326	08502, Київська область, Фастів, вулиця Андрія Шептицького, 1-Б
Філія «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал»	40081331	31103, Хмельницька область, Старокостянтинів, вулиця Гончара, 22
Філія «Центр забезпечення виробництва»	40081347	03049, Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15
Філія «Центр охорони здоров'я»	40081352	03049, Київ, проспект Повітрофлотський, 9
Філія «Центр професійного розвитку персоналу»	40081368	19700, Черкаська область, Золотоноша, вулиця Черкаська, 14
Філія «Центр транспортного сервісу „Ліски“»	40081373	02092, Київ, вулиця Олекси Довбуша, 22
Філія «Центр управління промисловістю»	40081389	03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 32
Філія «Центральна станція зв'язку»	40081394	01030, Київ, вулиця В'ячеслава Липинського, 5
Філія «Проєктно-вишукувальний інститут залізничного транспорту»	40123423	03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 39
Філія «Стрийський вагоноремонтний завод»	40123439	82400, Львівська область, Стрий, вулиця Зубенка, 2
Філія «Українська залізнична швидкісна компанія»	40123444	02096, Київ, вулиця Привокзальна, 3
Філія «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин»	40123454	03680, Київ, вулиця Качалова, 7
Філія «Центр з будівництва та ремонту інженерних споруд»	43519574	01103, Київ, вулиця залізничне шосе, 5Б
Філія «Центр транспортної логістики»	40123465	03150, Київ, вулиця Івана Федорова, 32
Регіональна філія «Донецька залізниця»	40150216	84400, Донецька область, Лиман, вулиця Привокзальна, 22
Філія «Енергозбут»	40150221	01135, Київ, вулиця Жилянська, 97
Філія «Центр сервісного забезпечення»	40150237	03680, Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5
Представництво в Російській Федерації та Республіці Білорусь		125009, Росія, Москва, Вознесенський провулок, 17
Представництво в Польщі та Словацькій Республіці		00-681, Польща, Варшава, вулиця Хожа, 63/67
Філія «Відомча воєнізована охорона»	40478614	03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 39
Філія «Пасажирська компанія»	41022900	01032, Київ, вулиця Симона Петлюри, 21А
Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд»	41149437	03035, Київ, вулиця Льва Толстого, 61

До статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» внесено 100 % акцій господарських товариств:

• ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону»
• ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»
• ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»
• ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод»
• ПрАТ «Київський електротехнічний завод „Транссигнал“»
• ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал»
• ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»

Посадові знаки розрізнення службовців

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту», був затверджений формений одяг та знаки розрізнення залізничників. Додаток № 2 Постанови присвячений знакам розрізнення та описує їх використання згідно з посадами працівників. Весь персонал поділений на рядовий склад, молодший, середній, старший та вищій начальницький склад. До цього використовувалися знаки розрізнення зразка 1985 року.

	Рядовий	Молодший начальник	Середній начальник				Старший начальник			Вищий начальник			Заступник	Перший заступник	Директор
Погон

Сучасні швидкісні поїзди

Головний офіс Укрзалізниці, Київ

Регіональна філія «Львівська залізниця», Львів

Регіональна філія «Південна залізниця», Харків

Лініями Укрзалізниці курсують швидкісні поїзди категорій «Інтерсіті» та «Інтерсіті+», оператором яких є філія «Українська залізнична швидкісна компанія».

Керівники Укрзалізниці

• Олійник Борис Степанович, президент Укрзалізниці — начальник Південно-Західної залізниці (14 грудня 1991 — 9 серпня 1993)

Генеральні директори Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці)

• -Железняк Леонід Леонідович (9 серпня 1993 — 14 лютого 1997)
• Слободян Анатолій Васильович (7 квітня 1997 — 12 квітня 2000)
• Кірпа Георгій Миколайович (24 квітня 2000 — 27 грудня 2004)
• Корнієнко Володимир Володимирович, генеральний директор Укрзалізниці (5 січня — 24 лютого 2005)
• Афтаназів Зенко Семенович, заступник Міністра транспорту та зв'язку України — генеральний директор Укрзалізниці (березень — листопад 2005)
• Гладкіх Василь Іванович (30 листопада 2005 — 2006)
• Козак Володимир Васильович, генеральний директор Укрзалізниці (23 серпня 2006 — 08 листопада 2007)
• Науменко Петро Петрович, (5—24 грудня 2007)
• Мельничук Василь Олексійович, (29 грудня 2007 — 17 грудня 2008)
• Костюк Михайло Дмитрович (17 грудня 2008 — 18 березня 2011)
• Козак Володимир Васильович (21 березня 2011 — 24 грудня 2012)
• Болоболін Сергій Петрович (28 січня 2013 — 19 березня 2014)
• Остапюк Борис Ярославович (1 квітня 2014 — 26 листопада 2014)
• Бланк Максим Ігорович (в. о., 2014 — 7 липня 2015)
• Завгородній Олександр Вікторович (в. о., 7 липня 2015 — 2015)
• Камишін Олександр Миколайович, (1 квітня 2022 — 27 лютого 2023)

Голови правління АТ «Українська залізниця»

• Завгородній Олександр Вікторович (в. о.), 2 вересня 2015 — 30 березня 2016;
• Кравцов Євген Павлович (в. о.), 30 березня 2016 — 25 травня 2016
• Жураковський Віталій Олександрович (в. о.), 25 травня 2016 — 6 червня 2016
• Войцех Балчун, 6 червня 2016 — 9 серпня 2017;
• Кравцов Євген Павлович (в. о.), 10 серпня 2017 — 29 січня 2020
• Желько Марчек (в. о.), з 5 лютого 2020 по 15 квітня 2020.
• Юрик Іван Іванович з 16 квітня 2020 року по 24 вересня 2020 року;
• Жмак Володимир Миколайович — від 26 серпня 2020 до 17 березня 2021.
• Юрик Іван Іванович, в.о. з 17 березня 2021 року
• Камишін Олександр Миколайович, 11 серпня 2021 — 27 лютого 2023 року
• Лященко Євген Анатолійович (з 21 березня 2023 року).

Члени правління

• Олександр Бужор
• Іренеуш Василевський
• Марек Роберт Залєсний
• Желько Марчек
• Сергій Михальчук
• Ремігіуш Пашкевич

Наглядова рада

• Шевкі Аджунер — голова наглядової ради ПАТ «Українська залізниця» з липня 2018 року.

Критика

Проблемами залізничного транспорту України є:

• недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність його організаційної структури умовам розвитку ринкової економіки країни;
• перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
• недостатня прозорість фінансової діяльності галузі;
• низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень.

Існуюча структура управління залізничним транспортом, стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень організації перевезень не відповідають зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг.

Корупція є серйозною проблемою Укрзалізниці. У вересні 2021 року працівники Служби безпеки України викрили схеми постачання підроблених низькоякісних запчастин, що призвели до завдання державі збитків на 1,7 мільйона гривень.

Державна аудиторська служба (ДАСУ) виявила в АТ «Укрзалізниці» фінансових порушень, зовнішніх та внутрішніх ризиків на загальну суму у 61,4 мільярда гривень. Про це ДАСУ повідомила у звіті про перевірку підприємства за 2017—2020 роки.

Перспективи розвитку

Пріоритетним напрямком інвестиційної діяльності АТ «Укрзалізниця» є оновлення залізничного рухомого складу. Придбання нового та модернізація наявного парку у 2016 році передбачено на загальну суму 5,6 млрд грн.

25 липня 2016 року правління ПАТ «Укрзалізниця» представило план дій, що стосується усіх сфер діяльності та визначає короткострокові цілі щодо відновлення нормальної діяльності компанії.

У 2016 році було заплановано відремонтувати до 100 пасажирських вагонів, у 2017 році — 200 вагонів із встановленням вакуумних туалетів. Також є рішення щодо безперебійної роботи Wi-Fi у потягах та запровадження електронного квитка на електропоїзди.

27 вересня 2018 року компанія здійснила ребрендинг і представила новий логотип.

У 2021 році починається будівництво нової платформи у Броварах Київської області, щоб поєднати місто і столицю новою електричкою Глава УЗ Володимир Жмак заявив, що у 2021 році УЗ буде розділена на 4 компанії, а непрофільні активи виставлять на продаж або передадуть у концесію. Зі складу компанії були виділені структури «UZ Cargo» і «UZ Infra», які займаються вантажоперевезеннями та інфраструктурою відповідно.

Також планується обладнати місцями для перевезення велосипедів нічні поїзди «Укрзалізниці».

21 лютого 2023 року Укрзалізниця розпочала програму «Залізна дерусифікація» щодо дерусифікації назв та приведення до європейських стандартів інфраструктурних об'єктів Української залізниці.

Рухомий склад

• 

  ЕКр1-002 «Інтерсіті+»

• 

  EJ675-002 «Інтерсіті»

• 

  HRCS2-006 «Інтерсіті+», Харків-Пасажирський

• 

  ДПКр2 «Обрій»

• 

  ДПКр-3

• 

  ТЕ33А "Тризуб"

• 

  Рейковий автобус 610М

• 

  Рейковий автобус 620M, Львів

• 

  ТЕП70-0094, Полтава-Південна

• 

  ЧС2-426

• 

  ЕР1-54, лінія Сімферополь — Севастополь

• 

  ЧС4-174, Вінниця

• 

  ЧС4-110 та ВЛ40У-1412.2, Одеса-Головна

• 

  ЕПЛ2Т-029, Дніпро

• 

  ЕР9М, Київська міська електричка

• 

  Дизель-поїзд Д1-801, Ворохта

• 

  Автомотриса АДМ^скм-104, Київ-Товарний

• 

  Музей залізничного транспорту, Київ-Пасажирський

• 

  Паровози «Фелікс Дзержинський»,
  музей Донецької залізниці

• 

  Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці

Див. також

• Залізничний транспорт України
• Українські залізниці
• Список залізничних станцій і роз'їздів України
• Список дирекцій Укрзалізниці
• Фірмовий пасажирський поїзд
• Українська залізнична швидкісна компанія
• Інтерсіті
• Інтерсіті+
• Чотири столиці (поїзд)
• Список залізничних компаній

Література

• О. М. Машкін. Залізниці, залізничні шляхи на українських територіях в 19—20 ст. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 234. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

Посилання

• Офіційний сайт
• Онлайн резервування та придбання квитків. booking.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 1 травня 2017. 
• Постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.1993 № 586 «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262 «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України»
• 16-10-2014. ВІДЕО. Зранку СБУ обшукало головний офіс «Укрзалізниці»
• СБУ вилучила в «Укрзалізниці» мільйони готівки і офшорні документи
• Бернард Семерия: Реформа УЗ и опыт ЕС, что следует учесть(рос.)
• Суд визнав незаконним рішення АМКУ про скасування конкурсу з оцінки майна «Укрзалізниці»
• Реорганізація української залізниці. Рассел Піттман
• Моніторинг ЗМІ за публікаціями про «Українську залізницю»
• «Укрзалізниця» презентувала свої можливості іноземним інвесторам
• Укрзалізниця отримає шість дизель-потягів вітчизняного виробництва. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018. 
• Укрзалізниця готується до припинення залізничного сполучення з Російською Федерацією. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018. 
• Укрзалізниця підвищує ефективність колійного господарства. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019. 
• 15 найкрасивіших залізничних вокзалів України
• Залізничні вокзали України (фото)
• Актуальна інформація про АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": адрес, код ЄДРПОУ, власники, директор, судові рішення