Наваратна Шрініваса Раджарам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наваратна Шрініваса Раджарам
англ. Navaratna Srinivasa Rajaram
Народився 1943
Майсур, Британська Індія, Британська імперія
Помер 11 грудня 2019(2019-12-11)
Бенгалуру, Індія
Країна  Індія
Діяльність автор(ка), математик, історик, мовознавець
Alma mater Університет Індіани
Галузь математика, історія і Індологія
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Madan Lal Purid[1]

Навара́тна Шрініва́са Раджара́м (англ. Navaratna Srinivasa Rajaram; 1943; Майсур, Британська Індія — 11 грудня 2019[2]) — індійський математик, історик та мовознавець, відомий публікаціями з історії Стародавньої Індії, зокрема з теорії «корінних аріїв», яка є предметом широкої полеміки в індійській політиці. Іноді писав у співавторстві з Девідом Фроулі[en]. Автор одного з варіантів розшифрування писемності долини Інду, не визнаного в науковій спільноті[3].

У 1970-х роках здобув докторський ступінь з математики від Університету Індіани й опублікував низку наукових праць зі статистики[4][5], а в 1980-х роках — зі штучного інтелекту[6] та роботехніки[7].

Починаючи з 1984 року, працював науковим консультантом для НАСА. Одночасно досліджував зв'язки між ведичною математикою і математикою Стародавнього Єгипту та Вавилонії. Від 1990-х зайнявся вивченням наукової бази історії Стародавньої Індії. Автор статей і книг із історії Стародавньої Індії та археології, в яких критикує упередженість і євроцентричність традиційної індології та санскритології, висуваючи їй на противагу ідеологію «корінних аріїв», відповідну концепції «виходу індоєвропейців з Індії». На думку Раджарама,

Індологія являє собою «світську есхатологію» зведену навколо євроцентричного бачення світу… Її творцями рухали переважно європейські колоніальні та християнські місіонерські інтереси.

Стверджує, що у своїх працях він викриває «брак наукової методології», яким страждає індологічна наука. Критикує процес, використовуючи який західні «індологи-місіонери» XIX століття прийшли до багатьох зі своїх висновків. Ставить питання про те, як це було можливо для прозелітичних європейських «індологів-місіонерів» XIX століття вивчати і створювати гіпотези з індійської історії, коли багато хто з них був «практично неписьменним» в індійських мовах, зокрема, навіть у такій фундаментальній класичній мові як санскрит. Закликає до використання «всіх наявних інструментів: від археології до інформатики» для «очищення павутини, створеної сумнівними лінгвістичними теоріями» в сучасному порівняльно-історичному мовознавстві та філології[8].

Зробив низку публікацій на тему індійської математики відповідно до «Сулба-сутр» та Вед. Його праці в галузі історії Індії та мовознавства багато вчених сприймають як «псевдонаукові»[9][10].

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

  • Aryan Invasion of India: The Myth and the Truth (New Delhi: Voice of India, 1993) ISBN 81-85990-12-3.
  • The politics of history: Aryan invasion theory and the subversion of scholarship (New Delhi: Voice of India, 1995) ISBN 81-85990-28-X.
  • with David Frawley, The Vedic «Aryans» and the origins of civilization: a literary and scientific perspective (St-Hyacinthe, Québec: World Heritage Press, 1995) ISBN 1-896064-00-0, 2nd rev. enl. ed. (New Delhi: Voice of India, 1997) ISBN 81-85990-36-0.
  • Secularism: the new mask of fundamentalism: religious subversion of secular affairs (New Delhi: Voice of India, 1995) ISBN 81-85990-34-4.
  • The Dead Sea scrolls and the crisis of Christianity: an Eastern view of a Western crisis (London: Minerva, 1997) ISBN 1-86106-206-0.
  • with David Frawley, A Hindu view of the world: essays in the intellectual kshatriya tradition (New Delhi: Voice of India, 1998) ISBN 81-85990-52-2.
  • Gandhi, Khilafat and the national movement: a revisionist view based on neglected sources (Bangalore: Sahitya Sindhu Prakashan, 1999) ISBN 81-86595-15-5.
  • Christianity's scramble for India and the failure of the secularist elite (New Delhi: Hindu Writers' Forum, 1999) ISBN 81-86970-09-6.
  • From Sarasvati river to the Indus script: a scientific journey into the origins of the Vedic Age (Bangalore, Karnataka, India: Mitra Madhyama 1999).
  • Profiles in deception: Ayodhya and the Dead Sea scrolls (New Delhi: Voice of India, 2000) ISBN 81-85990-65-4.
  • Nationalism and distortions in Indian history: causes, consequences and cure (Bangalore: Naimisha Research Foundation, 2000).
  • with N. Jha, The Deciphered Indus Script (New Delhi: Aditya Prakashan, 2000) ISBN 81-7742-015-1.
  • with David Frawley, The Vedic Aryans and the origins of civilization: a literary and scientific perspective, 3rd ed. with three supplements (New Delhi: Voice of India, 2001) ISBN 81-85990-36-0.
  • Nostradamus and beyond: visions of yuga-sandhi (New Delhi: Rupa, 2002) ISBN 81-7167-954-4.
  • «Sarasvati River and the Vedic Civilization: History, science and politics», (Aditya Prakashan, New Delhi, 2006), ISBN 8177420661

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Obituary. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
  3. ↑ I. Mahadevan. One sees what one wants to // Frontline. — 2000. — 1 листопада.
  4. ↑ Stochastic Integrals of Weighted Empirical Processes and an Application to the Limiting Distribution of Linear Rank Statistics under Alternatives. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 13 січня 2009.
  5. ↑ Asymptotic Normality and Convergence Rates of Linear Rank Statistics Under Alternatives. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 13 січня 2009.
  6. ↑ Expert system development: current problems, future needs
  7. ↑ Knowledge based systems for intelligent robotics [недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  8. ↑ Rajaram 1995, page 230, (cited in Bryant 2001 page 74
  9. ↑ Твердження Раджарама про те, що «багато запитань, які виникають сьогодні в квантовій фізиці, передбачив Свамі Вівекананда»,
    Оригінальний текст (англ.)
    Many of the questions arising in Quantum Physics today had been anticipated by Swami Vivekananda.
    є епіграфом до розділу про індуїстський націоналізм у есе Алана Сокала на тему «Лженаука та постмодернізм» 2004 року.
  10. ↑ A. Parpola. Of Rajaram’s 'Horses', 'decipherment' and civilisational issues // Frontline. — 2000. — 1 листопада.

Література[ред. | ред. код]

  • Alan D. Sokal, Pseudoscience and Postmodernism: Antagonists or Fellow-Travelers? in: Archaeological Fantasies: How Pseudoarchaeology Misrepresents the Past and Misleads the Public, ed. Fagan (2004).
  • «Horseplay in Harappa» review by Witzel & Farmer // Frontline. — 2000. — 1 жовтня.
  • A Tale of Two Horses // Frontline. — 2000. — 1 листопада., includes:
    • N. S. Rajaram, «Frontline Cover has 'the head of a horse'»
    • «Jha sent the photo… I have not computer enhanced it» (interview with Rajaram)
    • A. Parpola, Of Rajaram's 'Horses', 'decipherment' and civilisational issues
    • I. Mahadevan One sees what one wants to
    • Witzel & Farmer, New Evidence on the 'Piltdown Horse' Hoax
  • Articles by Rajaram
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наваратна_Шрініваса_Раджарам&oldid=39574289