Перейти до вмісту

Нарцис (Караваджо)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нарцис
англ. Narcissuss Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець:Мікеланджело да Караваджо Редагувати інформацію у Вікіданих
Час створення:1600[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота:110 см
Ширина:92 см
Матеріал:олійна фарба і полотно Редагувати інформацію у Вікіданих
Техніка:світлотінь Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр:міфологічний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих
Зберігається:Національна галерея старовинного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
Музей:Національна галерея старовинного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Нарцис у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Нарцис» (італ. Narciso) — картина італійського художника Караваджо, написана ним у 1597—1599 роках. Нині вона зберігається у Національній галереї старовинного мистецтва у Римі.

Короткий опис

[ред. | ред. код]

1916 року картину атрибутував Караваджо італійський мистецтвознавець Роберто Лонгі[2]. Відомі лише дві роботи художника на сюжети з класичної міфології, хоча це пов'язано швидше з питаннями збереженості доробку художника, ніж із спрямованістю його творчості. Нарцис, за легендою, викладеною в " Метаморфозах " Овідія, — вродливий юнак, який закохався у своє власне відображення. Не маючи змоги відірватися від нього, він помер від своєї пристрасті і, навіть коли перетинав річку смерті Стікс, продовжував дивитися на своє відображення у воді[3] .

Історія Нарциса часто згадувалася або переказувалась у літературі, наприклад, у творах Данте Аліг'єрі та Франческо Петрарки[3]. Вона була добре відомою в колах колекціонерів, у яких Караваджо часто бував у той час, таких як кардинал Франческо Марія дель Монте та банкір Вінченцо Джустініані. Друг Караваджо, поет Джамбаттіста Маріно, створив опис Нарциса[3].

Історія Нарциса була привабливою темою для художників. За словами теоретика Відродження Леона Баттісти Альберті: "Винахідником живопису… був Нарцис… Що таке живопис, якщо не можливість, з його допомогою, охопити обіймами ту саму водну гладь? "[4].

Караваджо зобразив юнака-пажа в елегантній золототканій камізельці, який схилився над водою та дивився на своє спотворене зображення[3] . Картина передає атмосферу задумливої меланхолії: постать Нарциса, разом із своїм відображенням, перебуває у замкнутому колі, поза яким — темрява, тож він становить ніби єдину реальність у цій картині.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Caravaggio and Bernini
  2. Metropolitan Museum of Art. The Age of Caravaggio. — New York, N.Y. : Metropolitan Museum of Art, 1985. — С. 265. — ISBN 9780870993800.
  3. а б в г Posèq, Avigdor. The Allegorical Content of Caravaggio's "Narcissus" // Notes in the History of Art. — 1991. — Т. 10, № 3 (9 December). — С. 21—31.
  4. Saslow, James M. The Desiring Eye: Gender, Sexuality, and the Visual Arts // A Companion to Renaissance and Baroque Art / Bohn, Babette; Saslow, James M. — Wiley-Blackwell, 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Narcissus. Сторінка картини на сайті галереї (англ.).