Нарцис (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нарцис
дав.-гр. Νάρκισσος
Michelangelo Caravaggio 065.jpg
Нарцис, Караваджо
Батько Кефісс
Мати Ліріопа[d]

Нарцис, рідше Наркіс (грец. Νάρκισσος) — син річкового бога Кефісса й німфи Ліріопи, вродливий юнак, улюбленець німф, мисливець.

Нехтував усіма дівчатами, які в нього закохувалися. Богиня Немезида, щоб покарати Нарциса за пиху, зробила так, що якось на полюванні він побачив у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з цієї любові помер. На могилі Нарциса виросли квіти (нарциси). За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.

Міф про Нарциса навів Овідій у «Метаморфозах». На сюжет міфу створили опери Франческо Каваллі, Алессандро Скарлатті, Крістоф Віллібальд Глюк; Педро Кальдерон де ла Барка написав драму. У переносному значенні Нарцис — самозакохана людина.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нарцис (міфологія)