Нарцис (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нарцис, Караваджо

Нарцис, рідше Наркіс (грец. Νάρκισσος) — син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи, вродливий юнак, улюбленець німф, мисливець.

Нехтував усіма дівчатами, які в нього закохувалися. Богиня Немесіда, щоб пкарати Нарциса за пиху, зробила так, що якось на полюванні він побачив у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з любові помер. На могилі Нарциса виросли квіти (нарциси). За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.

Міф про Нарциса опрацював Овідій у «Метаморфозах». На сюжет міфу створили опери Франческо Каваллі, Алессандро Скарлатті, Крістоф Віллібальд Ґлюк; Педро Кальдерон де ла Барка написав драму. У переносному значенні Нарцис — самозакохана людина.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]