Наталя Калантай
(Перенаправлено з Наталія Калантай)
 | По батькові цієї особи не вказано. Ви можете допомогти проєкту, вказавши його. |
| Наталя Калантай | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Наталя Ненужна | |||
| Національність | українка | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 2003 — донині | |||
| Чоловік | Сергій Калантай | |||
|
| ||||
Наталя Калантай (нар. 9 серпня) — українська акторка, дружина актора Сергія Калантая.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчила у 2000 році Київський коледж культури і мистецтв за спеціальністю — диригент-керівник оркестру народних інструментів, організатор культурно-дозвілевої діяльності, освіти та науки, педагог по класу бандури.
У 2004 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (майстерня Олега Шаварського).
З 2004 року – акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружена з актором Сергієм Калантаєм[1].
Театр[ред. | ред. код]
- «Райськеє діло» (режисер Андрій Приходько) — Солістка[2]
- «Ідіот» (режисер Юрій Одинокий) — Олександра Єпанчіна[3]
- «Великі комбінатори» (режисер Дмитро Чирипюк) — Матушка[3]
- «Бременські музиканти» (режисер Дмитро Чирипюк) — Отаманша[4]
- «Грек Зорба» (режисер Віталій Малахов) — Вдова[5]
- «Дами і гусари» (режисер Юрій Одинокий) — Юзя[3]
- «Едіт Піаф. Життя в кредит» (режисер Ігор Афанасьєв) — Мішель[3]
- «Кайдашева сім'я» (режисер Петро Ільченко) — Мотря[3]
- «Назар Стодоля» (режисер Юрій Кочевенко) — подруга[3]
- «Попелюшка» (режисер Петро Ільченко) — Хрещена фея[3]
- «Річард ІІІ» (режисер Автанділ Варсімашвілі) — Королева Єлизавета[6]
- «Три товариші» (режисер Юрій Одинокий) — Ліллі[3]
- «Шельменко-денщик» (режисер Петро Ільченко) — Евжені[3]
- «Жона є жона» (режисер Валентин Козьменко-Делінде) — Маша[3]
- «Лускунчик» (режисер Стас Жирков) — Клерген, Трудген, Грета[3]
- «Ножі в курках» (режисер Ольга Турутя-Прасолова) — Молода жінка[3]
- «Така її доля...» (режисер Станіслав Мойсеєв) — Постаті[3]
- «Той, хто з неба впав» (режисер Петро Ільченко) — Химка-амазонка
- «Соло-мія» — Жінка
- «Брати Карамазови» — Юля
- «Ромео і Джульєтта» — Розаліїна
- «Новорічна Одіссея» — Снігуронька
- «Украдене щастя» — сусідка
- «Кавказьке крейдяне коло» — Кухарка
- «Кіт-чарівник» — Ліда
- «Урус-Шайтан» — Софія
- «Легенда про Фауста» — Студенти, духи, чорти, гріхи
- «В неділю рано зілля копала ...» — Дівчина
- «Двір Генріха ІІІ» — Герцогиня
- «Котигорошко» — Пророчиця
- «Кін IV» — Єлена
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2018 | с | «Відчайдушний домогосподар» | рос. Отчаянный домохозяин | Ольга Карпова |
| 2017—2018 | с | «Лікар Ковальчук» | Варвара | |
| 2015 | с | «Відділ 44» | рос. Отдел 44 | Ірина |
| 2012 | с | «Господиня тайги-2» | рос. Хозяйка тайги-2 | Белла |
| 2008 | с | «Почати спочатку. Марта» | рос. Начать сначала. Марта | епізодична роль |
| 2007 | с | «Повернення Мухтара»-4 | рос. Возвращение Мухтара-4 | Ольга |
| 2006 | с | «Повернення Мухтара»-3 | рос. Возвращение Мухтара-3 | Люся |
| 2005 | с | «Золоті хлопці» | рос. Золотые парни | епізодична роль |
| 2003 | с | «Весела компанія» | рос. Весёлая компания | епізодична роль |
| 2003 | с | «Завтра буде завтра» | рос. Завтра будет завтра | епізодична роль |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сергій Калантай знайшов кота в газетному оголошенні. «Рідне село». Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Райськеє діло. karabas.com. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Наталя Калантай. Вистави. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ «Бременські музиканти». «Театр». Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 30 червня 2019.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|Калантайurl-архіву=(довідка) - ↑ Схожий на Бога, в зелених шкарпетках... Україна Молода. 6 жовтня 2010. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Юлія Костюк. «Річард III» — кривавий шлях до влади. «Кіно-Театр». Процитовано 30 червня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Наталя Калантай на сайті «Theatre.love»
- Наталя Калантай [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
|
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |