Наукова мова в Інтернеті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Науковому дискурсу в інтернеті властиве як спільне, так і відмінне із традиційною реалізацією наукової мови, яка функціонує здебільшого у друкованому вигляді.

Ознаки наукового стилю[ред.ред. код]

Науковому дискурсу в мережі Інтернет властиві всі ознаки наукового стилю, серед яких виділяють:

  • Понятійніть та предметність тлумачень
  • Логічна послідовність та доказовість викладу
  • Узагальненість понять та явищ
  • Об’єктивний аналіз
  • Застосування класифікаційного підходу до опису наукових об’єктів
  • Використання абстрактних понять
  • Точність та лаконічність висловлювань
  • Аргументація та переконливість тверджень
  • Однозначне пояснення причиново-наслідкових відношень
  • Докладні висновки
  • Використання спеціалізованих термінів, знаків інших семіотичних систем
  • Наявність схем, таблиць, малюнків, фотографій

Особливості наукової мови в мережі Інтернет[ред.ред. код]

З появою нових засобів та можливостей реалізації, впливу інших чинників науковий інтернет-дискурс зазнав наступних трансформацій:

  • Подання інформації в зручному для сприймання, привабливому вигляді
  • Анонімність завдяки використанню нікнеймів
  • Наявність гіперпосилань
  • Наближення до стандартів розмовного стилю
  • Використання першої особи
  • Використання емоційно-оцінних одиниць, які вказують на суб’єктивну оцінку цього наукового твору
  • Вживання розмовної лексики, жаргонних, сленгових назв, емотиконів
  • Стилістичні огріхи

Жанри[ред.ред. код]

Наукові тексти, розміщені в Інтернеті, можна розділити на дві групи:

  1. Тексти, що мають друковану версію
  2. Тексти, що існують тільки в Інтернеті

За формою і змістом традиційні наукові праці, електронні версії яких розміщені в мережі, залишаються тотожними опублікованим виданням, оскільки це ті самі наукові розвідки, але трансформовані в електронну форму. В той же час їм властиві наступні відмінності:

  • Нерелевантність поняття сторінки
  • Наявність гіперпосилань
  • Можливість пошуку
  • Можливість обговорення
  • Наявність зворотного зв’язку


Науково-довідкова література[ред.ред. код]

Науково-довідковий жанр наукового стилю набув широкого поширення в мережі Інтернет, оскільки активні глобалізаційні процеси та доступність Інтернет-технологій сприяли залученню до цього жанру представників усіх соціальних сфер. У мову на позначення нових понять стали активно входити нові слова, сформувалися нові лексико-семантичні групи слів. Неологізми потребували тлумачення, відповідно в мові Інтернету витворився певний інформаційно-довідковий пласт наукової літератури, який давав змогу користувачеві дізнатися нові значення слів, а також з’ясувати наявні. Науково-довідкова література диференціювалася на:

  1. Видання, що мають друковані версії (відомі словники, посібники, енциклопедії)
  2. Видання, що існують тільки в Інтернеті (словники з Інтернет-термінології, електронні комп’ютерні енциклопедії, довідники з різних нових галузей науки)

Важливу роль відіграють перекладні онлайн-словники та система машинного перекладу взагалі. Проте слід пам’ятати, що на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій тексти, отриманні в результаті машинного перекладу, у більшості випадків потребують ґрунтовного редагування.

Науково-навчальна література[ред.ред. код]

Науково-навчальна література, зокрема, навчальні посібники, у мережі представлені дуже широко — від сучасних підручників, які розроблені на високому технологічному рівні з використанням гіпертекстових і гіпермедіальних технологій, до електронних версій звичайних друкованих видань. Електронні підручники як один із жанрів наукового стилю в мережі вирізняють такі ознаки:

  • Мова електронного підручника має нелінійний характер завдяки широкому застосуванню гіпертексту
  • Використання гіпертексту дає можливість виходу за межі наукового дискурсу, переходити до інших типів та рівнів інформації, а відтак до інших стильових різновидів мови
  • Можливість зворотного зв’язку (за допомогою електронної пошти), що розширює функціональну сферу наукової мови
  • Можливість дистанційного використання, що дає змогу запровадити активний діалог між суб’єктами навчального процесу, зокрема щодо власне навчання та контролю

Окрему сферу в науковій мові Інтернету займають роботи, якими послуговуються користувачі різних навчальних закладів. Реферати, курсові, дипломні, магістерські роботи тощо — один із найбільших масивів науково-навчальної літератури в Інтернеті. Визначальною ознакою такої літератури у мережі є її рівень доступності — значна частина цих робіт перебуває у платному сегменті Інтернету, що демонструє процес комерціалізації у всесвітній мережі взагалі.


Технічні документи[ред.ред. код]

Технічні тексти, розміщені в Інтернеті, зазнають незначних змін порівняно з друкованими технічними текстами, до яких належать різноманітні керівництва та інструкції, сертифікати, стандарти, технічні паспорти та інші документи. Для технічних текстів в Інтернеті характерні загальні особливості технічних текстів, а саме:

Через надмірну кількість нетекстової інформації технічний документ легше розмістити у мережі через гіперпосилання на звичайний файл, у якому можна використати усі елементи креолізованого тексту.

Персональні сторінки науковців[ред.ред. код]

Науковці мають змогу розміщувати свій науковий доробок на персональних веб-сторінках. Це має наступні переваги:

  • Можливість розширення сфери своїх наукових знань
  • Популяризація доробку авторів наукових публікацій
  • Розширення меж функціонування наукового дискурсу
  • Можливість для науковців систематизувати власний науковий доробок відповідно до проблематики, років виходу публікацій тощо
  • Можливість обговорення результатів наукових досягнень з іншими користувачами Інтернету


Квазінаукові тексти[ред.ред. код]

У мережі є чимало текстів, які належать до псевдонаукових. Вони мають зовнішнє текстове оформлення, що відповідає науковому стилю, проте фактично не є науковими. Йдеться про астрологію, ворожіння, гороскопи та ін. Тематику цих текстів не можна віднести до якихось із існуючих на сьогодні наукових дисциплін. Ці тексти не виконують основного завдання — використання «з пізнавально-інформативною метою в галузі науки та освіти».

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньо-структурні процеси. — К., 2009. — 240 с.
  • Виноградова Т. Ю. Специфика общения в Интернете // Русская и сопоставительная филология: Лингвокультурологический аспект. — Казань, 2004.
  • Єрмоленко С. Я. Науковий стиль // Українська мова: Енциклопедія. — 3-тє вид., змін. і доп. — К., 2007.