Науково-гуманітарний комітет
| Науково-гуманітарний комітет | |
|---|---|
| Абревіатура | WhK(нім.), CSH(фр.)  |
| Тип | ЛГБТ-організаціяd |
| Засновник | Магнус Гіршфельд Eduard Obergd Max Spohrd Franz Joseph von Bülowd |
| Засновано | 15 травня 1897 |
| Розпущено | 1933 |
| Правовий статус | зареєстроване об'єднанняd |
| Сфера | ЛГБТ-рух і Paragraph 175d |
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина |
| 52°31′03″ пн. ш. 13°18′28″ сх. д. / 52.5175° пн. ш. 13.3078° сх. д. | |
| Членство | Cartel for the reform of sexual offence lawd (1925)[1] |
| Дочірня(і) організація(ї) | Wissenschaftlich-humanitäres Komitee Münchend |
 | |
 Науково-гуманітарний комітет у Вікісховищі | |
Науково-гуманітарний комітет (нім. Wissenschaftlich-humanitäres Komitee, скорочено: WhK) – перша в світовій історії організація, що виступала за захист прав негетеросексуальних людей, за скасування кримінальної відповідальності за гомосексуальні відносини і за виховні програми серед населення для розуміння та прийняття суспільством одностатевої любові. Комітет існував з 1897 по 1933 роки.
Комітет був заснований 15 травня 1897 року Магнусом Гіршфельдом, Максом Шпором, Едуардом Обергом і Франц Йозефом фон Бюловим. Однією з цілей Комітету було скасування § 175.[2][3] В перший рік свого існування Комітет подає першу петицію до Рейхстагу з проханням скасувати переслідування гомосексуальних контактів. Петиція була підписана великою кількістю науковців, політиків та діячів мистецтва. У 1900 році Комітет подав другу подібну петицію.[4][5] Третя петиція була подана у 1904 році, але вона була відхилена, і в 1907 році вона була подана знову, але не мала успіху.[6][7]
Науково-гуманітарний комітет активно співпрацював із створеним Гіршфельдом Інститутом сексуальних наук в Берліні. Від нього комітет прийняв безліч теорій про джерела гомосексуальності. Зокрема, Комітет розглядав гомосексуальних чоловіків як проміжну «третя стать» між чоловіками та жінками. Комітет проводив дослідження гомосексуальності з метою доведення її вродженого характеру і тим самим обґрунтувати неправомірність кримінального переслідування геїв.
1901 року Гіршфельд опублікував широкомасштабну публікацію «Що треба знати народу про третій ґендер» (нім. Was muss das Volk vom Dritten Geschlecht wissen!).
У січні 1933 року загинув незмінний секретар Науково-гуманітарного комітету.[8] Через деякий час сам Комітет, що з 1897 року бореться за скасування Параграфа 175, завершує свою роботу і розпускається.[8][9]
- ↑ https://www.lsvd.de/de/ct/765-Denkmal-in-Berlin-Geschichte-von-Magnus-Hirschfeld-und-der-ersten-homosexuellen-Emanzipationsbewegung
- ↑ Herrn, 1999, с. 14-16.
- ↑ Stümke, 1989, с. 34-35.
- ↑ Herrn, 1999, с. 16.
- ↑ Stümke, 1989, с. 36, 38.
- ↑ Herrn, 1999, с. 18, 19.
- ↑ Stümke, 1989, с. 40.
- ↑ а б Herrn, 1999, с. 32.
- ↑ Grau, 2004, с. 55.
- Günter Grau. Homosexualität in der NS-Zeit: Dokumente einer Diskriminierung und Verfolgung. — Überarb. Neuausg. — Frankfurt am Mein : Fischer Verlag, 2004. — (Die Zeit des Nationalsozialismus) — ISBN 3-596-15973-3.
- Rainer Herrn. Андерс Бєвегт: 100 Джаре Шуленбевегунг в Німеччині. — 1. Aufl. — Hamburg : MännerschwarmSkript-Verlag, 1999. — ISBN 3-928983-78-4.
- Ганс-Георг Штімке. Homosexuelle in Deutschland: Eine politische Geschichte. — Orig.-Ausg. — München : Beck, 1989. — (Beck'sche Reihe) — ISBN 3-406-33130-0.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Науково-гуманітарний комітет