Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» Pictogram infobox palace.png
Museum-preserve is Battle for Kyiv in 1943.JPG
50°37′29″ пн. ш. 30°25′11″ сх. д. / 50.6247400000277779° пн. ш. 30.41992000002777985° сх. д. / 50.6247400000277779; 30.41992000002777985Координати: 50°37′29″ пн. ш. 30°25′11″ сх. д. / 50.6247400000277779° пн. ш. 30.41992000002777985° сх. д. / 50.6247400000277779; 30.41992000002777985
Тип військовий
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування село Нові Петрівці,
Адреса вулиця Ватутіна, Нові Петрівці, Київська область, Україна
Засновано 20 березня 1945 року
Директор Альохін Владислав Олексійович
Куратор Управління культури Київської обласної державної адміністрації
Сайт battle-kyiv.org.ua
Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Карта розташування: Україна
Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році»
Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» (Україна)

CMNS: Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» у Вікісховищі
Пам'ятник воїнам визволителям Києва

Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» — провідний державний культурно-освітній та науково-дослідний музей присвячений подіям осені 1943 року, форсуванню Дніпра і створенню Лютізького плацдарму, про хід Київської наступальної операції 1943 року. Підпорядкований управлінню культури Київської обласної державної адміністрації[1].

Музей розташований на околиці села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Директор — Альохін Владислав Олексійович.

Музей створено 20 березня 1945 року Постановою Ради Народних Комісарів УРСР і ЦК(б)У № 425 „Про створення музею-заповідника «Поле битви за Київ»“.

14 травня 2008 року Указом президента України Ющенка В.А. № 437/2008 державному музею-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році» надано статус національного[2].

За час існування його відвідало понад 10 мільйонів чоловік із 85 країн світу.

У Музеї постійно створюються стаціонарні та пересувні виставки. На території музею щороку відбуваються ряд акцій вшанування пам'яті героїв Битви за Дніпро, мітинги, зустрічі ветеранів, прийняття присяги тощо.

Експозиція[ред. | ред. код]

До історико-культурного комплексу входять:

  • Заповідна територія площею 8 гектарів, де збережено 650 метрів ходів сполучення, бліндажі, командно-спостережні пункти командуючого 1-м Українським фронтом генерала армії Миколи Федоровича Ватутіна, командуючого 38-ю армією Кирила Семеновича Москаленка, члена військової Ради фронту генерал-лейтенанта Микити Сергійовича Хрущова, командуючого 3-ю гвардійською танковою армією Павла Семеновича Рибалка.
  • Зразки бойової техніки часів війни просто неба.
  • Пам'ятник-музей визволителям Києва від німецько-фашистських загарбників. Споруджено за рішенням уряду УРСР від 28 березня 1957 року на території заповідника в 1958 році. Архітектори Авраам Милецький та В.В. Бакланов, скульптор Іван Першудчев. На мармурових пілонах зазначені найменування всіх з′єднань і частин, удостоєних звання «Київські», а також нагороджених орденами за визволення Києва.
  • Діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік». Відкрита 5 травня 1980 року у Свято-Покровській церкві в центрі с. Нові Петрівці. У 1993 році перенесена до приміщення Музею-діарами. Розміри полотна 29 Х 7. Автор М. С. Присєкін[3].
  • Меморіальний комплекс «Героям Лютізького плацдарму» в центрі с. Нові Петрівці, споруджений 1983 року на честь 40-річчя битви за Дніпро і визволення Києва від німецько-фашистських загарбників. Встановлено пам′ятний знак «Героям Лютізького плацдарму» у вигляді знамена з барельєфним зображенням воїнів, які форсують Дніпро (автори Василь Климик, Ю. Колесников, С. Войцеховський, Ю. Турчанинов та інні), і запалено Вічний вогонь. На меморіальних плитах комплексу увічнено імена близько 1850 бійців та командирів, які загинули в боях за звільнення села Нові Петрівці. У 2008-2012 роках на Меморіалі проведено перепоховання 165 загиблих невідомих воїнів.
  • Музей-діорама площею 1100 метрів, в якому знаходяться експозиційні зали і експонується полотно діорами, автор М. Фещенко. Відкрито на честь 50-річчя  визволення  м. Києва в 1993 році.
  • Каплиця Св. Георгія Победоносця збудована на честь 65-річчя Перемоги у Німецько-радянській війни. Освячення і урочисте відкриття відбулось 17 грудня 2010 року. Чин освячення звершив Блаженнійший митрополит Володимир[4].
  • Пам′ятник воїнам-мотоциклістам Німецько-радянської війни. Урочисто відкрито 25 червня 2011 року[5].
  • Монумент «Символ Миру»  — відкритий 2012 року в Україні в рамках міжнародного проекту «Європейська вулиця скульптур» (Париж-Київ-Москва). «Європейська вулиця скульптур» — проект, який зобов′язаний своїм походженням відомому скульптору Лео Корнбрусту. Мета проекту — створення безперервного ланцюга скульптур довжиною близько 3000 км, від Нормандського узбережжя до Росії, у знак мирного співіснування народів Європи. На Монументі шістьма мовами викарбувані слова «Людство має пам′ятати якою ціною завойовано мир».
  • Стіна Пам’яті — 11 горельєфів Героїв Радянського Союзу, уродженців Вишгородського району. Встановлено до 70-річчя звільнення м. Києва у 2013 році.
  • Пам′ятний знак «Невідомому солдату» встановлено на братській могилі 28 жовтня 2014 року.
    Пам′ятний знак «Невідомому солдату».jpg
    В експозиціях музею-заповідника представлені, події форсування Дніпра, хід Київської наступальної операції 1943 року, речі учасників  Революції гідності, Героїв Небесної Сотні, Антитерористичної операції на Сході України.

У фондах музею предтавлено археологічні, етнографічні, фалеристичні, нумізматичні збірки, вироби художнього промислу, твори живопису, скульптури, фото і документи часів Німецько-радянської війни. Працівники Музею є ініціаторами багатьох цікавих проектів: Музей слідопитів, Музей плакату України, увічнення подвигу захисників України — Героїв АТО, учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Колектив музею веде роботу з дослідження матеріалів часів війни, вивчаються історичні матеріали Київського Полісся, Межигірського Спасо-Преображенського монастиря — головного монастиря Війська Запорозького XVII-XVIII століттях.

Блiндаж М.С.Хрущова

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Музей "Битва за Київ у 1943 році". novipetrivtsi-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. 
  2. Про надання статусу національного деяким закладам культури | від 14.05.2008 № 437/2008. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 7 вересня 2017. 
  3. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  4. Газета "Новий День"  » Blog Archive  » ОСВЯЧЕНО ХРАМ, ЗБУДОВАНИЙ НАШИМ ЗЕМЛЯКОМ. new-day.escort-avto.if.ua (ru-RU). Процитовано 8 вересня 2017. 
  5. Воїнам-мотоциклістам присвячується. www.novipetrivtsi-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]