Рибалко Павло Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рибалко Павло Семенович
Pavel Ribalko.jpg
Народився 23 жовтня (4 листопада) 1894(1894-11-04)
Російська імперія Малий Вистороп, Лебединський повіт, Харківська губернія
Помер 19 лютого 1948(1948-02-19) (53 роки)
СРСР Москва
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Звання SA A-armour F9Mars 1974.svg Маршал танкових військ
Війни/битви Перша світова війна
Друга світова війна
Локальні війни
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня
Орден Суворова I ступеня
Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня
Орден Богдана Хмельницкого I ступеня
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»

Нагороди інших країн

Virtuti Militari «Хрест Грюнвальда» III-го класу (Польща) Медаль за Нісу, Одру, Балтіку (Польща)
Медаль за Перемогу та Волю (Польща) Орден Білого Лева Воєнний Хрест (Чехословаччина)
Воєнний Хрест (Чехословаччина)

Риба́лко Павло́ Семе́нович (23 жовтня (4 листопада) 1894(18941104), Малий Вистороп, Лебединський повіт, Харківська губернія — 19 лютого 1948, Москва) — радянський військовий діяч, маршал танкових військ (1945); у Другій світовій війні командувач танкового корпусу і армії, з 1947 — командувач танковими та механізованими арміями. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945).

Учасник Першої світової війни. У Червоній армії — з 1919, закінчив Військову академію імені Фрунзе (1934).

У Громадянську війну — комісар полку, бригади, помічник командира дивізії.

У 19371940 роках військовий аташе у Польщі та Китаї. Потім — на викладацькій роботі.

У Другій світовій війні — з 1942 року заступник командувача 5-ої танкової армії. З липня 1942 року — командувач 5, 3 та 3 гвардійської ТА. Після закінчення війни — перший заступник командувача, а з квітня 1947 — командувач бронетанковими та механізованими військами Радянської армії.

Депутат Верховної ради СРСР 2 скликання.

Нагороди[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]