Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України
Основні дані
Засновано 1972
Приналежність НАМН України
Сфера медицина
Кількість співробітників 1032
Контакт
Ключові особи Директор Усенко Олександр Юрійович[1]
Розташування Україна Україна, місто Київ, вул. Героїв Севастополя, 30
Веб-сторінка surgery.org.ua

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України — державна науково-дослідна установа з проблем хірургії й трансплантології.

Інститут було засновано як інститут експериментальної й клінічної хірургії МОЗ УРСР у 1972 році, в хірургічному корпусі лікарні «Медмістечко», на першому поверсі, в одній кімнаті.[2] Надалі, у 1993 році, інститут був включений до наукових установ Академії медичних наук України. В 2000 році за рішенням Президії АМНУ реорганізований в Інститут хірургії та трансплантології із створенням відділень трансплантації серця і кардіохірургії, трансплантації і хірургії печінки, та трансплантації нирки. В грудні 2006 року, постановою Кабінету Міністрів України Інституту було присвоєно ім’я О.О. Шалімова, а в липні 2007 року, указом Президента України, – надано статус національного.[3]

Щороку в клініці Інституту виконується понад 7 тисяч складних реконструктивних та високотехнологічних хірургічних втручань, результати яких відповідають рівню кращих медичних центрів світу, в поліклініці надається консультативно-діагностична допомога майже 25 тисячам громадян України. Крім того, спеціалістами Інституту здійснюється близько 300 оперативних втручань в інших лікувальних установах України та на виїзді — за завданням відділу екстреної консультативної допомоги МОЗ України.

Інститут має велику кількість операційних залів, які обладнано найсучаснішою хірургічною та анестезіологічною технікою. Станом на 2018 рік бюджет інституту складає 178 мільйонів гривень, в 2017 році - 60 мільйонів гривень.[4]

Тут уперше в Україні було виконано:

Структура[ред. | ред. код]

Структура Інституту містить адміністрацію та апарат управління, науковий підрозділ, клініку на 460 ліжок, консультативну поліклініку, інженерний та господарський сектори. У складі наукового підрозділу функціонують 14 науково-дослідних відділів та 5 лабораторій. Клініка нараховує 8 відділень, 4 лабораторії, 9 груп та кабінетів спеціальних досліджень.

Високий рівень наукової діяльності в інституті підтримується 24 докторами наук, 55 кандидатами наук, 12 лауреатами Державних премій, 10 заслуженими діячами науки і техніки України, 12 заслуженими лікарями та іншими спеціалістами, складаючи згуртований колектив з 1032 робітників.

Понад 650 наукових розробок Інституту захищені патентами та впроваджені до практики. Технологія електрозварювання живих м'яких тканин, розроблена разом з науковцями Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України, не має аналогів у світі. Наукові розробки спеціалістів Інституту з 15 проблем відзначені Державними преміями України та СРСР. Результати наукових досліджень послужили матеріалами для захисту 208 кандидатських та докторських дисертацій, понад 6 тисяч наукових статей, 104 монографій.

Основні напрямки наукових досліджень[ред. | ред. код]

  1. Вдосконалення методів діагностики, розробка та впровадження нових технологій надання хірургічної допомоги при патології органів травлення (стравоходу, шлунку, кишківника, печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози), серцево-судинної системи (серця, аорти та її гілок, периферичних артерій, венозних судин), та органів грудної клітки (легенів, трахеї та бронхів, видалення пухлин середостіння).
  2. Вивчення особливостей функціонування трансплантованих органів (нирка, печінка, серце, легені, підшлункова залоза) і патогенезу реакцій їх відторгнення, розробка нових, більш ефективних технологій трансплантації органів.
  3. Дослідження особливостей функціонування аутотрансплантатів складних комплексів тканин та розробка методів підвищення частоти їх приживання й ефективної функціональної адаптації.
  4. Розробка нових методик міні-інвазивних оперативних втручань (ендоваскулярних, відеоскопічних, ендоскопічних, через шкірних під рентген- та ультразвуковим контролем), визначення показів до них, оцінка клінічної та економічної ефективності, впровадження їх в практику охорони здоров'я.
  5. Обґрунтування, розробка та впровадження альтернативних (безшовних) методів з'єднання біологічних тканин, апаратів та пристроїв для їх виконання.
  6. Розробка хірургічного інструментарію та хірургічних матеріалів.
  7. Дослідження патогенезу післяопераційних ускладнень (гнійно-септичних, тромбоемболічних та ін.), розробка ефективних технологій їх профілактики та лікування.

Науковий потенціал[ред. | ред. код]

На базі Національного Інституту хірургії та трансплантологіїї ім. О. О. Шалімова НАМН України функціонують:

  • Проблемна комісія «Хірургія»
  • Спеціалізована вчена рада Д 26.561.01 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) медичних наук зі спеціальностей 14.01.03 — хірургія та 14.01.08 — трансплантології та штучні органи
  • Кафедра торако-абдомінальної хірургії Державної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика
  • Редакції журналів «Клінічна хірургія», «Трансплантологія»
  • Асоціація хірургів України
  • Асоціація судинних хірургів України
  • Асоціація трансплантології України
  • Асоціація ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології України
  • Асоціація баріатрічної хірургії України.[5]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]