Шалімов Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шалімов Олександр Олексійович
Шалімов Олександр Олексійович.jpg
Народився 20 січня 1918(1918-01-20)
с. Введенка, Задонський район, Липецька область, Російська республіка
Помер 28 лютого 2006(2006-02-28) (88 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Діяльність професор університету[d]
Alma mater Kuban State Medical University[d]
Нагороди {| style="background: transparent"

| Герой України (орден Держави) || Герой Соціалістичної Праці |}

Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія СРСР
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Олексі́йович Шалі́мов (*20 січня 1918, с. Введенка, Задонський район, Липецька область, Російська республіка — †28 лютого 2006 Київ, Україна) — український хірург російського походження, один із засновників української хірургічної школи. Шалімов провів близько 40 тисяч операцій[Джерело?].Був членом міжнародного союзу хірургів, Асоціації хірургів Австрії, Німеччини, Росії, України. Дійсний член Академії медичних наук України і Нью-Йоркської академії наук. Автор більше 830 наукових праць та 112 винаходів, створив в Україні два науково-дослідні інститути — у Харкові і Києві. Депутат Верховної Ради УРСР 6-10-го скликань.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 січня 1918 р. у селі Введенка Задонського району Липецької області (Росія).

У 1934 році вступив на робітфак Кубанського медичного училища, який закінчив у 1936 році з відзнакою. У 19361941 роках навчався на лікувальному факультеті Кубанського медичного інституту.

З 1941 року — хірург, головний лікар Нерчинсько-Заводської міжрайонної лікарні в Читинській області РРФСР. З 1944 року — завідувач хірургічним відділенням, головний лікар Петровськ-Забайкальської міської лікарні Читинської області РРФСР.

З 1946 року — завідувач хірургічним відділенням Брянської обласної лікарні РРФСР.

З 1949 року — головний хірург Орловського облздороввідділу і завідувач хірургічним відділенням Орловської обласної лікарні РРФСР.

З 1952 року — асистент кафедри госпітальної хірургії Курського медичного інституту РРФСР.

З 1953 року — головний хірург Брянського облздороввідділу і завідувач хірургічним відділенням Брянської обласної лікарні РРФСР.

У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Утворення штучного стравоходу при рубцевій непрохідності».

Член КПРС з 1956 року.

З 1957 року — доцент кафедри хірургії Харківського медичного інституту. У 1958 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова сосочка».

У 1959 — 1970 роках — провідний хірург у лікувальних та наукових закладах міста Харкова, завідувач кафедрою торакальної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів, з 1965 року — директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії.

З 1970 року — завідувач кафедрою торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів, директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові, а з 1972 року директор Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії.

З 1975 року засновник та директор Інститут хірургії та трансплантології, що нині названий його іменем. З 1978 року дійсний член АН УРСР.

Шалімов став першим лікарем, котрий провів вдалу пересадку підшлункової залози хворому на діабет, розробив і впровадив нові методи операцій за онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Шалімов запровадив нові методи операцій при захворюваннях органів травлення, серця, онкологічних захворюваннях тощо.

Під керівництвом Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Досі таких операцій у Київському інституті клінічної й експериментальної хірургії імені Олександра Шалімова проведено вже 4.

у 1998 році академіка Шалімова визнано «Людиною планети». До смерті у 2006 році він також був Почесним директором Інституту клінічної й експериментальної хірургії НАН України, Героєм України.

Надгробок Олександра Шалімова на Байковому цвинтарі

Поховано Олександра Шалімова на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 52а).

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]