Трансплантація серця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розміщення донорського серця відносно магістральних судин та легень пацієнта.

Транспланта́ція се́рця (англ. Heart transplantation) — кардіохірургічна трансплантологічна операція, що застосовується у пацієнтів на останній стадії серцевої недостатності.

В США виконується близько 4 000 трансплантацій серця щорічно. В Україні - це поодинокі випадки.

Історія[ред. | ред. код]

У 1905 році Алексис Каррель і Ч. Гютріє, які працювали в Америці в Рокфеллерівському інституті медичних досліджень виконали першу у світі гетеротопічну трансплантацію серця в експерименті. Вони перемістили донорське серце собаки на шию іншої собаки. Пересаджене серце функціонувало близько двох годин.

Російський дослідник В. П. Деміхов в 1951-1952 роках в експерименті розробив методику трансплантації серця.

Перша клінічна операція пересадки серця проведена в 1964 р. Джоном Харді в клініці медичного центру Міссісіпі. Він пересадив хворій людині серце шимпанзе. На жаль, хворий загинув на операційному столі за годину після відключення апарату штучного кровообігу.

Перша успішна трансплантація серця[ред. | ред. код]

Першу успішну пересадку серця людини виконав 3 грудня 1967 року Крістіан Барнард, який керував кардіохірургічним відділом лікарні Гроот Шур в Кейптауні (ПАР).

25-річна Деніз Дарваль, була першим донором серця за всю історію. За день до цього, 2 грудня о 15:30, дівчина потрапила в ДТП переходячи дорогу зі своєю мамою (Міртл Дарваль). Від сильного удару мати загинула на місці, а донька була доставлена швидкою медичною допомогою до лікарні. Деніз отримала перелом черепа і інші серйозні травми голови. О 21:00 реанімаційна група перестала намагатися її реанімувати, було констатовано смерть головного мозку. Батько Деніз дозволив провести трансплантацію серця хворому Луї Вашканскі.[1] Реципієнт після пересадки серця прожив 18 днів, але потім помер від пневмонії і розвитку реакції відторгнення (причина - ослаблення імунної системи через прийом антиретровірусних препаратів).[2] Барнарду допомагав його брат Маріус, а також медична бригада з тридцяти чоловік. Операція тривала приблизно п'ять годин.

Через місяць К. Барнард оперував іншого пацієнта, який прожив після операції 19 місяців і 15 днів. [3]

Перша трансплантація серця в СРСР[ред. | ред. код]

Перша успішна операція з пересадки серця в СРСР була проведена В. І. Шумаковим 12 березня 1987 року в Московському науково-дослідному інституті трансплантації органів і тканин. Реципієнтом була Олександра Шалькова, яка прожила понад 10 років після трансплантації.[4]

Перша пересадка серця в Україні[ред. | ред. код]

В 2001 році Тодуров Борис Михайлович виконав першу трансплантацію серця в Україні на базі кафедри кардіохірургії Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова.[5] Донором був 35-річний чоловік, реципієнтом 36-річний Микола Іщук з Рівненської області. Операційна бригада складалася з п’яти хірургів, двох анестезіологів, лікаря-перфузіолога, групи лаборантів та операційних сестер. Операція тривала майже чотири години і була виконана безкоштовно.[6] Пацієнт з донорським серцем прожив два тижні.

Другу операцію з пересадки Тодуров провів через два роки. Харків'янин Едуард Соколов живе з донорським серцем з 2003 року.

У 2006 році Борис Михайлович Тодуров провів ще одну успішну трансплантацію Сергію Маценко. Всього в Україні було зроблено 6 пересадок, чотири з них Борисом Тодуровим.[7]

Протипоказання[ред. | ред. код]

Деякі пацієнти менш придатні для трансплантації серця, особливо якщо вони страждають від інших хвороб пов'язаних з їх серцем. Наступні умови у пацієнта підвищують шанси на ускладнення.

Абсолютні протипоказання[ред. | ред. код]

  • Захворювання нирок, легенів, або печінки
  • Активний рак, якщо це може вплинути на виживання пацієнта
  • Небезпечні для життя хвороби, які пов'язані з серцевою недостатністю, в тому числі гострі інфекції або системні захворювання, такі як системний червоний вовчак, саркоїдоз, амілоїдоз
  • Судинні захворювання шиї і кінцівок.

Відносні протипоказання[ред. | ред. код]

Інсулін-залежний цукровий діабет з важкою органною дисфункцією

Перенесений інсульт

Ожиріння

Вік старше 65 років (деякі відмінності між центрами) - літні пацієнти зазвичай оцінюються на індивідуальній основі.

Активне зловживання психоактивними речовинами, такими як алкоголь, наркотики або тютюн для курців (що збільшує шанс захворювання легень)[8]

Ускладнення[ред. | ред. код]

Післяопераційні ускладнення включають інфекції, сепсис, відторгнення органу, а також побічні ефекти імуносупресивних препаратів. Так як пересаджене серце надійшло з іншого організму, імунна система реципієнта зазвичай намагається його відторгнути. Ризик відторгнення ніколи повністю не зникає, а пацієнт буде приймати імуносупресивні препарати все життя, але вони можуть викликати небажані побічні ефекти, такі як підвищена ймовірність інфекцій або розвиток деяких видів раку. У реципієнтів може розвинутись хвороба нирок після трансплантації серця через побічні ефекти імунодепресантів. Люди, які перенесли трансплантацію серця, контролюються різними способами, щоб перевірити і попередити розвиток відторгнення.

Література[ред. | ред. код]

Дивіться також[ред. | ред. код]


  1. Denise Darvall- Alchetron, The Free Social Encyclopedia. Alchetron.com (en-US). Процитовано 2018-09-14. 
  2. Пересадка сердца (трансплантация) операция. transplantaciya.com (ru-RU). Процитовано 2018-09-14. 
  3. sahoboss (2011-02-17). Christiaan Neethling Barnard. South African History Online (en). Процитовано 2018-09-14. 
  4. Пересадка сердца (трансплантация) операция. transplantaciya.com (ru-RU). Процитовано 2018-09-14. 
  5. Перша пересадка серця в Україні. 
  6. POSTUP/BRAMA - Нове серце. postup.brama.com. Процитовано 2018-09-14. 
  7. Як Борис Тодуров провів першу пересадку серця в Україні ?. Ukr.Media (uk-UA). 2014-12-09. Процитовано 2018-09-14. 
  8. Alraies, M. Chadi; Eckman, Peter (2014-8). Adult heart transplant: indications and outcomes. Journal of Thoracic Disease 6 (8). с. 1120–1128. ISSN 2072-1439. PMC PMC4133547. PMID 25132979. doi:10.3978/j.issn.2072-1439.2014.06.44. Процитовано 2018-09-14. 

Посилання[ред. | ред. код]