Неголь довгодзьобий
| ?Неголь довгодзьобий | |
|---|---|
 У зимовому оперенні | |
.jpg) У шлюбному оперенні | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Баранцеві (Scolopacidae) |
| Рід: | Неголь (Limnodromus) |
| Вид: | Неголь довгодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Limnodromus scolopaceus (Say, 1823) | |
 Ареал виду: гніздовий ареал (помаранчевий), шляхи міграції (жовтий), на зимівлі (блакитний) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Limnodromus scolopaceus |
 Віківиди: | Limnodromus scolopaceus |
 EOL: | 45509181 |
 ITIS: | 176679 |
 МСОП: | 22693348 |
 NCBI: | 161678 |
| Fossilworks: | 289526 |
Неголь довгодзьобий[2] (Limnodromus scolopaceus) — вид прибережних птахів родини баранцевих (Scolopacidae).
Гніздиться в тундрі Північної Америки (Аляска, північ Канади) та східного Сибіру (Чукотка), а зимує на півдні США та в Центральній Америці. У Західній Європі спостерігається зрідка, але регулярно; у період з 1958 по 1996 роки вид тут спостерігали 216 разів.
Населяє заболочені тундрові низини, порослі осокою, на берегах дрібних, переважно заплавних озер. У місцях гніздування воліє субарктичні тундри та лісотундру.
Довжина тіла 24–30 см, розмах крил 46–52 см; маса тіла 88–144 г. Має дуже довгий прямий дзьоб з трохи товстішим кінчиком. Обидві статі однаково забарвлені. У шлюбному забарвленні спина і покриви крил темні, низ тіла іржаво-бурий, смугастий. Шия і груди вкриті густими смугами. Яскрава брова на темній голові. Хвіст густо смугастий чорно-білого кольору (чорні смуги ширше білих). У позашлюбному оперенні верх рівномірно сіро-бурий, низ білий, грудка сіра без плям. Молоді особини схожі на дорослих у шерсті, але пір'я з іржавими краями та темним центром. Доросле оперення вони набувають вже першої осені.
Харчується в основному комахами, молюсками, ракоподібними та морськими черв'яками, а також деякими рослинними матеріалами. Здобич ловить довгим дзьобом на мілководді або у вологому мулі. Гніздо облаштовує на землі у високій траві, що росте. У кладці 4 яйця оливково-вохристого кольору з темно-бурими розмитими плямами. Тривалість насиджування близько 20 днів. Спочатку кладку насиджує самиця, до кінця гніздування — самець.
- ↑ BirdLife International (2017). Limnodromus scolopaceus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 9 жовтня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Long-billed dowitcher — Limnodromus scolopaceus — USGS Patuxent Bird Identification Infocenter
- Long-billed dowitcher (Limnodromus scolopaceus) — Cornell Lab of Ornithology
- Long-billed dowitcher species account — Cornell Lab of Ornithology
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
