Недригайло Валентин Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Україна Народний депутат України
2-го скликання
позапартійний 24 липня 1994 12 травня 1998
Валентин Михайлович Недригайло
Народився 5 лютого 1936(1936-02-05)
Бездрик, Сумська область
Помер 6 вересня 2005(2005-09-06) (69 років)
Котелевський район, Полтавська область, Україна
·ДТП
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Посада Заступник міністра внутрішніх справ України
Військове звання генерал-полковник
Партія незалежний політик
Нагороди
Орден Червоної Зірки
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Валентин Михайлович Недригайло (5 лютого 1936, Бездрик — 6 вересня 2005) — український правоохоронець, державний діяч. Заступник міністра внутрішніх справ України. Заслужений юрист України. Народний депутат України 2-го скликання (1994—1998).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 лютого 1936 року в селі Бездрик (нині Сумського району Сумської області). Після закінчення автотранспортного технікуму в Києві та служби в армії пішов на службу в міліцію — почав з роботи інспектором дорожнього нагляду, але швидко піднявся по службових сходах до замначальника УВС Київської області, а пізніше — начальника УВС Полтавської, Донецької областей та Києва.

З 1991 року — заступник міністра внутрішніх справ України, у 19921994 — перший заступник міністра внутрішніх справ — начальник міліції громадської безпеки.

Могила Валентина Недригайла

Був народним депутатом Верховної Ради України другого скликання (19941998), членом комітету з питань законності і правопорядку, головним консультантом Комітету у закордонних справах Верховної Ради України (третього скликання). У 2002 році був другим номером у списку виборчого блоку «ЗУБР» від партії «Світло Зі Сходу». Працював позаштатним консультантом Комісії ВР з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Загинув в автокатастрофі на 70-му році життя 6 вересня 2005, біля села Мала Рублівка на Полтавщині. У цій же автотрощі загинули ще троє людей[1]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.4175028° пн. ш. 30.5007750° сх. д. / 50.4175028; 30.5007750).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Червоної зірки, 15 медалями[2].

Заслужений юрист України.

Джерела[ред. | ред. код]

Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1 /Упорядк. В. Г. Морданя.- К.:Довіра,2005 — 318 с.,с.43-44 — ISBN 966-507-172-6

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]