Никифор (Кікотіс)
| Никифор грец. Νικηφόρος | ||
.jpg) | ||
| Митрополит Никифор (Кікотіс) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 13 травня 2007 | ||
| Обрання: | 9 травня 2007 | |
| Церква: | Православна церква Кіпру | |
| Попередник: | він сам, як хор-єпископ Кікський | |
| ||
| 24 лютого 2002 — 13 травня 2007 | ||
| Обрання: | 18 лютого 2002 | |
| Церква: | Православна церква Кіпру | |
| Наступник: | утворено митрополію | |
| Діяльність: | православний священник | |
| Ім'я при народженні: | Неокліс Афанасіу (Кікотіс) грец. Νεοκλής Αθανασίου (Κυκκώτης) | |
| Народження: | 2 травня 1947 (77 років) Kritou Marottoud, Пафос, Кіпр | |
| Єп. хіротонія: | 24 лютого 2002 | |
Никифор ( грец. Μητροπολίτης Νικηφόρος при народженні Неокліс Афанасіу, грец. Νεοκλής Αθανασίου згодом прізвище змінене на Кікотіс, грец. Κυκκώτης 2 травня 1947 (77 років), Село Криту Маротту, район Пафос ) — ієрарх Православної церкви Кіпру, митрополит Кікський і Тиллірійський, ігумен ставропігійного Кікського монастиря[1].
Біографія[ред. | ред. код]
По завершенні початкової освіти став послушником в монастир Божої Матері Кікської, де пробув шість років, одночасно навчаючись в трикласній грецькій школі, що діяла при монастирі. В як стипендіат монастиря був направлений в Нікосії, де продовжив освіту в Кіккькому ліцеї, який закінчив в 1969 році.
6 квітня 1969 архієпископом всього Кіпру Макарієм III висвячений в сан диякона і зарахований до братії Кіккського монастиря.
З 1970 по 1974 роки навчався на юридичному факультеті Університету Аристотеля в Салоніках . Продовжив навчання на богословському факультеті Афінського університету, який закінчив у 1978 році.
8 вересня 1979 архієпископом всього Кіпру Хризостомом I був висвячений в сан пресвітера і зведений в сан архімандрита .
З 1979 по 1983 рік - член ігуменської ради Кіккського монастиря.
Протягом шести років викладав у Духовній семінарії апостола Варнави в Нікосії, п'ять років виконував обов'язки голови церковного суду Нікосії і три роки ніс послух секретаря Священного Синоду Православної церкви Кіпру.
28 грудня 1983 року братією Кіккського монастиря таємним голосуванням обрано настоятелем.
14 січня 1984 архієпископ всього Кіпру Хризостом I очолив його поставлення в ігумена.
14 лютого 2002 архієпископ всього Кіпру Хризостом I запропонував членам Священного Синоду звести ігумена Кіккського монастиря Никифора в єпископський сан. 18 лютого Синод підтримав обрання Никифора [2] .
24 лютого того ж року відбулася його архієрейська хіротонія, яку очолив Архієпископ всього Кіпру Хризостом I в співслужінні ієрархів Православної церкви Кіпру та інших церков.
30 листопада 2004 роки очолив Всекарпасійске і Всекіпрське паломництво, яке відбулося вперше з 1974 року, до Монастиря апостола Андрія, який перебуває на окупованій турками частині Кіпру [3] .
У серпні 2005 року оголосив, що монастир надасть підтримку всім неповнолітнім дітям, чиї батьки загинули в двох недавніх катастрофах, що потрясли Кіпр: в авіакатастрофі «Боїнга-737» під Афінами і в дорожній пригоді в Єгипті [4] .
У жовтні 2005 року на засіданні Священного Синоду Православної церкви Кіпру був найбільш послідовним прихильником зарахування на спокій Архієпископа Хризостома I, який на той час вже 3 роки не міг керувати Церквою за станом здоров'я. Він заявив про намір звернутися до Патріарха Константинопольського Варфоломія з проханням про проведення розширеного Синоду для звільнення на спокій недієздатного архієпископа Хризостома. Однак в той момено з 8 членів Синоду його підтримали лише двоє [5] .
9 травня 2007 року спеціальною комісією з кліриків і мирян одноголосно обраний митрополитом новоствореної Кікської і Тиллірійскої митрополії. На кафедрі з 13 травня 2007 року.
3 червня 2008 року відділення пастирського і соціального богослов'я Університету Аристотеля в Салоніках присвоїло йому ступінь почесного доктора, а 23 жовтня того ж року Богословський факультет Національного Афінського університету також присвоїв йому ступінь почесного доктора.
24 жовтня 2020 року став одним з чотирьох архієреїв Церкви Кіпру, що не підтримали визнання Православної Церкви України архієпископом Хризостомом II[6]. Володіє Mercedes-AMG S63 вартістю близько 300 000 євро[7] і їздить із російським прапором на капоті.Також видав книжку, в якій виступає проти дій Вселенського патріарха Варфоломія, й засуджує автокефалію ПЦУ.[8]
2 листопада 2020 року сказав, що йому, як однодумцю не соромно завжди дивитись в бік Росії[8] а рішення Кіпрської ПЦ визнати ПЦУ було здійснено папським чином[7]. Після синоду Кіпрської церкви, на якому вирішили підтримати архієпископа Хризостома, він заявив що це рішення не є обов'язковим, а себе порівняв із святим Марком Ефеським[7]. Того ж дня у нього виникла словесна перепалка із журналістом за яку він потім просив привселюдно вибачення.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Εκκλησία της Κύπρου. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ КИПРСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2014. — Т. XXXIV. — С. 8-59. — ISBN 978-5-89572-039-4.(рос.)
- ↑ Монастырь апостола Андрея Первозванного на Кипре. Анатолий Чуряков - Святыни и места паломничества на Кипре - МИР ПРАВОСЛАВИЯ - Кипр - Европа - Россия в красках. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ Киккский монастырь окажет поддержку кипрским детям, чьи родители погибли в двух последних катастрофах :: Греция от greek.ru. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ В Кипрской православной церкви обострилась борьба за власть - газета. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Чотири архиєрея Кіпрської Архиєпископії не погоджуються з визнанням ПЦУ. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ а б в Нова пісенька від проросійського Никифора: Ухвалене рішення Синоду КПЦ - не обов'язкове. Духовний фронт (укр.). 25 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ а б Проросійський Кіпрський єрарх видав пропагандистську книгу проти ПЦУ та Вселенської Патріархії. Духовний фронт (укр.). 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Проросійський митрополит КПЦ: «Я вибачаюсь перед усіма людьми». Духовний фронт (укр.). 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.