Варфоломій I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Варфоломій (ім'я)
Варфоломій I
Βαρθολομαίος Αʹ
Bartholomew I of Constantinople.jpg
Герб
Прапор
270-й Його Божественна Всесвятість Архієпископ Константинополя — Нового Рима і Вселенський Патріарх
з 22 жовтня 1991
Інтронізація: 2 листопада
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Димитрій I
 
Альма-матер: Халкінська семінарія, Zografeion Lyceumd, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Bossey Ecumenical Instituted
Діяльність: клерик, богослов, захисник довкілля
Національність: грек
Ім'я при народженні: Димитріос Архондоніс
Δημήτριος Αρχοντώνης
Народження: 29 лютого 1940(1940-02-29) (82 роки)
Айі-Теодорі, Імброс, Туреччина
Чернецтво: 12 серпня 1961
Єп. хіротонія: 25 грудня 1973
 
Автограф: Автограф Вафоломея.png

Нагороди:

Орден Свободи — 2013
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня

CMNS: Варфоломій I у Вікісховищі

З Папою Римським у церкві Гробу Господнього, Єрусалим

Патріарх Варфоломій І, або Вартоломій I[3] (грец. Πατριάρχης Βαρθολομαῖος Αʹ, Patriárkhēs Bartholomaĩos A‍ '​, тур. Patrik I. Bartholomeos; в миру Дими́тріос Архондо́ніс, грец. Δημήτριος Αρχοντώνης, тур. Dimitris Arhondonis; нар. 29 лютого 1940, село Айі-Теодорі, Імброс, Туреччина), — 270-й і чинний архиєпископ Константинополя та Вселенський патріарх з 2 листопада 1991 року.[4] Відповідно до його титулу, він є primus inter pares (перший серед рівних) у Східній православній церкві та як духовний лідер східних православних християн у всьому світі.[a] Його титул — Його Всесвятість, Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський Патріарх Варфоломій I (грец. Η Αυτού Θειοτάτη Παναγιότης ο Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως, Νέας Ρώμης και Οικουμενικός Πατριάρχης Βαρθολομαίος)

Керування Вартоломія характеризувалось внутрішньоправославною співпрацею, внутрішньо християнським та міжрелігійним діалогом, офіційними візитами до католицьких, старокатолицьких, орієнтальних православних та мусульманських лідерів, яких раніше рідко відвідував Вселенський патріарх. Він обмінявся численними запрошеннями з церковними та державними чиновниками. Його зусилля з пропаганди релігійної свободи та прав людини, його ініціативи щодо просування релігійної толерантности серед світових релігій, а також його зусилля з пропаганди екології та захисту навколишнього середовища були широко відомі, і ці зусилля принесли йому звання «Зеленого патріарха».[23][24] Серед багатьох своїх міжнародних посад він в даний час є членом Ради світових релігійних лідерів в Інтернаціональному інституті Іллі.[25] З 2018 року Московський патріархат розірвав спілкування з Вселенським патріархатом в результаті суперечок щодо його рішення надати автокефалію Православній церкві України.[26][27]

Відвідував Україну, як патріарх у 1997, 2008 та 2021 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Вартоломій I народився як Димитрі́ос Архонто́ніс (грец. Δημήτριος Αρχοντώνης, Dimítrios Archontónis) у селі Айі-Теодорі на острові Імброс (пізніше перейменований Туреччиною в Гекчеаду). Після випуску він обіймав посаду в Халкській Патріаршій духовній семінарії, де був висвячений на священника. Пізніше він служив митрополитом Філадельфії та Халкідону і став членом Священного Синоду, а також інших комітетів до його інтронізації на посаді Вселенського патріарха. Його батько володів там перукарнею і кав'ярнею. Схильний до наук хлопець вчився в Константинополі, потім у відомій богословській школі Халки, після закінчення якої 13 серпня 1961 року висвячений на диякона під іменем Варфоломій. Потім диякон Варфоломій служив у турецькій армії, а в 1963 році продовжив навчання у Папському Східному інституті в Римі. Темою його дисертації було канонічне право Православної Церкви. Цим навчання майбутнього Патріарха не закінчилось — у вищих навчальних закладах Швейцарії та Мюнхена він продовжує спеціалізуватися в царині церковного законодавства. Патріарх володіє п'ятьма іноземними мовами (окрім грецької і турецької). Написав і видав багато друкованих праць.

Повернувшись із Західної Європи до Константинополя, Варфоломій був призначений на посаду помічника декана Теологічної школи в Халки, де невдовзі був висвячений у сан священника (1969 рік). Через шість місяців Вселенський патріарх Афінагор (той самий Патріарх, який разом з римським папою Павлом VI зняв взаємні анафеми 1054 року) підвищив молодого священника до чину архімандрита Патріаршої каплиці св. Андрія. Патріарх Димитрій, який наслідував Афінагору I, зробив Варфоломія директором Патріаршої канцелярії. 1973 року в житті 33-річного архімандрита сталася видатна подія — він став єпископом Константинопольської архієпископії, одержавши за якийсь час сан митрополита Халкедонського.

Протягом 19 років митрополит Варфоломій був найближчим помічником і однодумцем патріарха Димитріоса, а після його смерті, в 1991 році став архієпископом Константинополя, Нового Рима і Вселенським патріархом (повний титул Константинопольських патріархів).

По обранні новий Патріарх здійснив ряд закордонних візитів, зустрічаючись з впливовими політичними діячами багатьох країн, виступаючи на сесіях ЮНЕСКО, Європейського парламенту тощо. Всюди й послідовно Патріарх виступає за релігійну свободу і права людини. Сам він, незважаючи на високий сан, людина проста і приємна в спілкуванні, має звичку дуже уважно вислуховувати відвідувачів.

За останнє десятиріччя патріарх Варфоломій відвідав майже всі помісні православні церкви, а також багато інших релігійних об'єднань, докладаючи чимало зусиль для поліпшення відносин між громадами католиків, мусульман, юдеїв і православних в усьому світі. Варфоломій відомий у Європі як «Зелений патріарх», тому що став першим серед релігійних лідерів захисником навколишнього середовища. Він постійно організовує міжнародні семінари, де обговорюються напрями мобілізації всіх можливих засобів для досягнення гармонії між людством і природою.

У 2004 рці освятив перший православний храм Святого Миколая на Кубі. Того ж року піддав критиці емабрго США на торгівлю із Кубою. Візит православного Патріарха є найзначнішим для Куби з часу історичної поїздки Папи Римського в 1998 році. Кубинські дисиденти, які домагались демократичних змін в кубинській однопартійній системі, закликали Патріарха натиснути на Кастро для звільнення 75 супротивників режиму, ув'язнених в ході кампанії політичних переслідувань у 2003 р. Варфоломій I не просив про звільнення ув'язнених, заявив його представник, проте згадав про право на опозиційну думку в своїй промові в церкві. «Євангельське послання говорить про повагу до людської істоти, і до його прав, його свободам, її гідності, і його праву не погоджуватися», — сказав тоді він.[28]

Варфоломій I керує Константинопольською церквою вже понад 29 років — це найдовший термін перебування на патріаршому престолі (патріарх Сергій I, правив 28,5 років у VII ст.).

10 листопада 2019 року зустрівся із Архиєпископом Брюсселю, кардиналом Юзефом Де Кезель. Патріарх подякував Римо-католицькій церкві за допомогу та дуже гарну співпрацю з Бельгійською православною митрополією[29].

У церкві Св. Миколая в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій молився 24 листопада 2019 року на Божественній літургії за жертв геноциду українського народу — голодомору. Богослужіння було здійснено українською мовою та за участі української громади міста. Був присутній посол України в Туреччині, Генеральний консул України в місті та багато українців[30].

На початку 2020 Варфоломій «суворо відповів» на лист Патріарха Єрусалимського Феофіла ІІІ з пропозицією зібрати настоятелів всіх православних Церков на церковний собор в Йорданії[31]. У кінці липня 2020 на сайті проросійського видання Страна.ua було опубліковано підробне інтерв'ю із Варфоломієм, у якому той начебто запевняв, що «Київського патріархату ніколи не існувало[32]», пізніше офіційне видання Вселенської патріархії спростувала цю інформацію, сказавши що Варфоломій дійсно перетинався із журналістами, але не давав жодного інтерв'ю в тому числі щодо Київського патріархату.[33]

У кінці жовтня 2020 року взяв участь в екуменічній молитві у Ватикані. Там він помолився разом із Папою Франциском, єпископом РПЦ Амросієм (Мунтяну) та іншими християнськими представниками[34]

У серпні 2021 року патріарх відвідав Україну, де служив спільне богослужіння із настоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм та зустрівся із керівництвом держави. УПЦ МП влаштовувала мітинги та акції проти його візиту. У жовтні-листопаді того ж року - США, де зустрівся із президентом Джо Байденом[35] і Грецію де зустрівся із керівництвом країни.

Варфоломій I та Україна[ред. | ред. код]

Ставлення до Православ'я в Україні[ред. | ред. код]

« Як відомо, Вселенський патріархат після хрещення князя Володимира та Київської держави у 988 році заснував Київську митрополію. Київська митрополія канонічно належала до Вселенського патріархату, навіть й після створення Московського патріархату в 1589 році. Після звільнення українських земель від монгольського ярма в 1685 році, московський патріарх Іоаким (1674-1690) вторгся до єпархії Київської митрополії, яка, як ми вже казали, канонічно належала до Вселенського патріархату і обрав єпископа Гедеона митрополитом Київським. Таким чином, 700-річний церковний устрій Київської митрополії, який діяв з 988 року, був змінений шляхом перевороту. Це відбувалося з порушенням священних і святих канонів на користь Московського патріархату і на шкоду Константинопольській церкві.

Попри це, Київська митрополія ніколи не була канонічно переданою Московському патріархату. Немає жодного офіційного документа, що підтверджує таке підпорядкування чи поступку з боку Константинопольської церкви. Відомі листи Вселенського патріарха Діонісія IV лише давали канонічний дозвіл Московському патріарху призначати київського митрополита, який, водночас залишався підпорядкованим Константинопольському патріарху.

З того часу і до квітня 2018 року, коли Вселенський патріархат вирішив надати Українській церкві автокефалію, було зроблено багато спроб отримати церковну незалежність України від Росії, але жодна з них не була успішною, за що Московський патріархат несе повну відповідальність. Насправді, не тільки ці спроби були невдалими, але й розколи, які були створені в минулому столітті і пов’язані, в основному, з бажанням Російської церкви не допустити церковної незалежності України.

«

— Патріарх Варфоломій, [36]

Патріарх Варфоломій вважає що «Філарет більше не є київським патріархом, а колишнім київським митрополитом, і Макарій не є архієпископом Львова, а скоріше колишнім львівським архієпископом»[36]. Віряни УАПЦ і УПЦ КП на думку Варфоломія «опинилися в розколі не з догматичних причин», тому Синод КПЦ, «канонічно відновив ієрархів і духовенство до їхніх статусів (звань) та відновивши вірних до причастя з Церквою»[37].

10 червня 2019 року Митрополит Епіфаній у Стамбулі привітав Вселенського Патріарха Варфоломія з Днем тезоіменитства. Митрополита супроводжував архієпископ Чернігівський Євстратій та делегація Православної Церкви України. У храмі монастиря «Живоносне джерело» відбулася вечірня, під час якої молилися Вселенський Патріарх Варфоломій, Архієпископ Афінський і всієї Еллади Ієронім та Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, ієрархи помісних Церков. Після вечірні Митрополит Епіфаній виголосив коротке вітальне слово до Вселенського Патріарха, а також привітав Архієпископа Ієроніма та подарував йому пам‘ятну панагію на честь своєї інтронізації[38].

6 листопада 2020 р., патрірах Варфоломій зустрівся із офіційною Делегацію ПЦУ, які прибули з нагоди хіротонії нового єпископа Команського Михайла (Аніщенка), Патріаршого Екзарха в Києві. «Кожного разу, коли ми вітаємо братів з України, для нас це радість, бо ці візити, ці спілкування пов'язують нас із благочестивим українським народом», — сказав тоді Вселенський патріарх, маючи на увазі труднощі та пригоди, які зазнав український народ. «У всіх цих труднощах ви були в молитві та серці Вселенського патріархату, доки не настав великий історичний момент, коли наш патріархат надав вам статус автокефалії. Це було ваше право [просити про це], і Вселенський патріархат мав право надавати вам цю самодостатність». Митрополит Олександр (Драбинко) від імені ПЦУ, подякував Вселенському патріархату за турботу та любов до мученого українського народу.[39] Духовенство Православної Церкви України подарувало патріарху Варфоломію Реліквіарій із частичками мощей святих мучеників, вишиванку[40] та інші подарунки. Пізніше архієреї ПЦУ співслужили за богослужінні Вселенському патріарху на якому була звершена хіротонія єпископа Команського Михайла (Аніщенка), Патріаршого Екзарха в Києві від Константинопольського патріархату.[41]

Відвідини України[ред. | ред. код]

Перші відвідини України, а саме Одеси, відбулися 24 вересня 1997. До місцевого порту увійшло грецьке судно «Елефтеріос Венізелос», на борту якого перебували Вселенський Патріарх Варфоломій I і учасники симпозіуму «Екологія, релігія та довкілля». Гостей тоді зустріли митрополит Української православної церкви Московського патріархату Володимир (Сабодан), митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел (Саввін), мер Одеси Едуард Гурвіц. З морського вокзалу високий гість і особи, що супроводжували його, попрямували до Свято-Успенського чоловічого монастиря. Біля воріт Вселенського Патріарха зустрічав Патріарх Московський, настоятель Російської православної церкви Алексій II. Увечері святійші патріархи, представники церков і конфесій відвідали Одеську духовну семінарію.

Другий візит відбувся до Києва з нагоди святкування 1020-ї річниці хрещення Київської Русі, 25—27 липня 2008. Вселенського патріарха в аеропорту «Бориспіль» зустріли Президент України Віктор Ющенко й очільник УПЦ МП. Варфоломій I відвідав Києво-Печерську Лавру, в «Софії Київській» освятив відновлені Царські ворота та благословив встановлення нових дзвонів. На Софійській площі виголосив промову.

У суботу (26 липня) зустрівся з московським патріархом Алексієм II. 27 липня в рамках урочистостей з нагоди 1020-ї річниці хрещення Київської Русі пройшла божественна літургія біля пам'ятника князеві Володимирові-Хрестителю на Володимирській гірці у Києві. Літургію вів Вселенський Патріарх Варфоломій I за участю Патріарха Московського, Митрополита Володимира, глави делегації Грецької православної церкви Архієпископа Афінського та всієї Греції Ієроніма II, глави делегації Албанської православної церкви Архієпископа Тиранського та всієї Албанії Анастасіоса, а також представників закордонних делегацій та Помісних Православних Церков.

Національний банк України з нагоди візиту в Україну Варфоломія I під час святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі 20 жовтня 2008 ввів у обіг пам'ятну монету «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія I» номіналом 50 грн., що виготовлена зі срібла 999 проби, масою 500,0 г, діаметром 85 мм[42].

Напередодні візиту, 22 липня 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про нагородження Вселенського Патріарха, святішого архієпископа Константинополя — Нового Риму Варфоломія I орденом князя Ярослава Мудрого I ст. за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі.[43]

27 липня 2013 року Президент України Віктор Янукович підписав Указ про нагородження Вселенського Патріарха Варфоломія I орденом Свободи за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі.[44]

Візит в Україну на 30-ту річницю Незалежності України[ред. | ред. код]

Вселенський патріарх Варфоломій на території Софії Київської, 22 серпня 2021

16 жовтня 2020 року президент України Володимир Зеленський зустрівся з патріархом Варфоломієм і обговорив ситуацію на Донбасі та запросив до України. «Вдячний за все, що ви зробили й робите для України. Для нас важлива така підтримка на шляху до миру. Україна — тепла й привітна. Ми всі будемо дуже раді вашому приїзду, це буде дуже важливий візит для України», — зазначив Володимир Зеленський.[45] Патріарх Варфоломій подякував за візит до Матері-церкви, який, за його словами, «приносить велику радість», і зазначив, що втішений тим, що в Україні поступово настає мир[45].

Візит присвячений до 30 річниці незалежності України.[46] У Кінці травня 2021 року Вселенський патріарх запевнив паломників з України про свій візит до Києва[47]. У цей же період Митрополит Халкедонський Еммануїл зустрівся з Керівником ОП України Андрієм Єрмаком і Митрополитом Епіфанієм (Думенком) та обговорив з ними питання візиту в Україну на 30-ту річницю Незалежності Вселенського патріарха Варфоломія[48].

20 серпня 2021 року Варфоломій прибув до Києва[49]. Прихильники РПЦвУ стояли з плакатами на трасі до аеропорту. На плакатах писало: «Наш предстоятель — Онуфрій»[50].

21 серпня Вселенський патріарх і митрополит Епіфаній вшанували жертв Голодомору і героїв російсько-української війни. Після цього в Михайлівському соборі Києва відбулась молитва подяки із Вселенським патріархом (доксологія).[50]

22 серпня 2021 відбулось спільне богослужіння Вселенського патріарха Варфоломія та настоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія у Софії Київській[51].

24 серпня 2021 р. патріарх Варфоломій відвідав парад з нагоди 30-ї річниці з Дня Незалежності України.[52]

Патріарх Варфоломій на параді 2021

Ставлення до РПЦ[ред. | ред. код]

У серпні 2020 року патріарх Варфоломій назвав Московський Патріархат, ворогами і «невдячними дітьми», додавши, що «ми продовжуємо обіймати всіх, ворогів і друзів, нашою любов'ю, нашою молитвою і нашим розумінням».[53]

6 жовтня 2020 року Вселенський патріарх у своєму листі до українських журналістів пояснює, що «11 жовтня 2018 р. Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату, Церкви Матері Київської Митрополії, скасував Патріаршу та Синодальну Грамоту видання від 1686 р., яка, у формі „поблажливості“, надавала Московському патріарху право лише висвятити митрополита Київського, котрий повинен бути обраний духовно-мирянськими зборами своєї єпархії і поминатиме під час Божественної літургії „серед перших“ Вселенського патріарха, „який є джерелом і початком, що височить скрізь над усіма парафіями та єпархіями“, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Церкви Матері Константинополя». Після Об'єднавчого собору і надання Томосу «нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною Церквою на території Української Держави, та Блаженніший Митрополит Київський та всієї України має бути визнаний її канонічним Предстоятелем». Відповідно до канонічного принципу територіальності, який є невіддільним і постійним фактом православної еклезіології, жодна Церква не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України, — підкреслив у листі Вселенський патріарх Варфоломій натякаючи на присутність УПЦ МП. «Тим не менше, в дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських єрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, єрархів, згідно з каноном 8 Першого Нікейського собору, сподіваючись, що, волею Божою, вони незабаром об'єднаються з помісною Церквою». Через це Варфоломій не вважає Онуфрія канонічним (легітимним) митрополитом Київським, але як єрархом, що проживає в Києві, як це було надруковано у Щорічнику Вселенського патріархату на 2020 рік[54].[37][55] На думку богослова Кирила Говоруна після грудня 2018 р. в Україні року було дві православні юрисдикції: автокефальна ПЦУ і тих залишків Київської митрополії Константинопольського патріархату, які всупереч церковній дисципліні і канонічній традиції Православної Церкви відмовились визнавати рішення своєї кіріархальної Церкви, себто Константинополя.[56]

Томос про автокефалію Української православної церкви[ред. | ред. код]

Представники Вселенського патріарха 28 липня 2018 в Києві взяли[57] участь в урочистостях з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі-України. На отримане від глави РПЦ Кирила (Гундяєва) офіційне запрошення взяти участь в урочистих заходах, присвячених 1030-річчю Хрещення Русі в Москві, відповіли про неможливість та недоцільність участі представників Вселенського Патріархату в заходах, які проводитимуть у РФ, зазначивши, що дійсні свята з нагоди 1030-річчя Хрещення Київської Русі відбуватимуться в Києві, на які представників Вселенського патріархату запросили та куди призначили відповідну делегацію[58].

На початку серпня 2018 р. патріарх Варфоломій заявив: «Сьогодні ми особливо зацікавлені та занепокоєні вирішенням нинішньої української церковної проблеми. Ми бажаємо всім серцем відновлення єдності для розділеного церковного тіла в Україні. Як і в минулому, Константинопольська Церква, використовуючи свої канонічні права та пастирську опіку, працює, щоб успішно вирішувати складні та складні церковні проблеми, завжди керуючись тим, що корисно для народу Божого та збереження єдності Православної Церкви в цілому»[59]. В травні 2019 року він сказав що «вирішальним фактором, який змусив Вселенський патріархат дати Україні автокефалію, є зцілення розколу та відновлення церковної єдності»[36].

7 вересня 2018 Вселенський патріарх Варфоломій призначив своїх двох екзархів у Києві у межах підготовки до надання УПЦ автокефалії. Ними стали архієпископ Данило Памфілійський зі США та єпископ Іларіон Едмонтонський з Канади, які обидва служать українським православним вірним у своїх відповідних країнах у Вселенському патріархаті[60].

« Хоча Російська Церква звинувачує мене в тому, що я взяв гроші за цю автокефалію. Я не отримав грошей, натомість я маю багато цукерок та шоколаду. Причому це солодощі з заводу Порошенка. «

— Патріарх Варфоломій, [61]

Через 3 тижні після проведення Об'єднавчого собору українських православних церков, 5 січня Варфоломій підписав Томос, що надавав Православній церкві України автокефалію, а 6 січня урочисто вручив Томос предстоятелю ПЦУ — митрополиту Епіфанію.

5 січня 2019, у день підписання Томосу, Президент Порошенко вручив Варфоломію орден «За заслуги» I ступеня за визначний особистий внесок Його Всесвятості у розбудову автокефальної помісної Православної Церкви України, піднесення авторитету православ'я у світі, багаторічну діяльність з утвердження ідеалів духовності, милосердя і міжконфесійної злагоди.[62][63]

23 травня 2019 року Вселенський патріарх наголосив, що «присутність Московського патріархату в Україні є небажаною, і такою, що завдає шкоди інтересам української нації і єдності українського народу»[36]. Він зазначив, що українському народу було необхідно надати автокефалію і церковну незалежність — те, що він прагнув отримати протягом століть. «Автокефалія, надана Українській церкві Вселенським патріархатом, дає можливість на внутрішнє самоврядування, яке завжди підтримує розвиток місцевої церкви», — сказав Варфоломій[64].

У передачі «Бесіди з владикою Павлом» Патріарший Екзарх всієї Біларусі, митрополит Мінський і Заславський Павло оголосив Вселенського патріарха Варфоломія розкольником через те, що останній вступив у канонічне та євхаристичне спілкування з ПЦУ.[65]

У 21 серпня 2021 року Вселенський патріарх Варфоломій під час візиту в Україну сказав: «Київська митрополія попри те, що ревно трублять про зворотнє, завжди була невід'ємною канонічною територією та митрополією під очільництвом нашого Святішого Апостольського та Патріаршого Престолу, хоча історичні обставини та у насильницький спосіб, але не назавжди відсікли її від природньої матері».[50]

Ставлення до передачі прав Московському патріархату звершувати хіротонії над Київськими митрополитами наприкінці XVIІ століття.[ред. | ред. код]

Вселенський Патріарх в інтерв’ю кіпрській газеті «Політіс» зазначив:[66]

На мого попередника Діонісія IV чинили тиск, щоб він підписав лист про передачу. Мій попередник Єремія раніше був ув’язнений… І тепер мене, скромного спадкоємця цих шанованих людей, ображають і змушують підкорятися світським вимогам тих, хто, зважаючи на наші канонічні та історичні аргументи, проектує свою економічну та світську силу та владу”.[66]

Також Вселенський Патріарх зазначив, що несе відповідальність перед своїми попередниками, перед історією, перед Божим народом, який “очікує від Константинополя тільки правди, далекої від тимчасових інтересів та грошей”.[66]

Праці і біографічні книги[ред. | ред. код]

Українські переклади[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bartholomew Archbishop of Constantinople, New Rome and Ecumenical Patriarch
  2. Munzinger Personen
  3. § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження Український правопис, 2019
  4. John Meyendorff, John Chapin, Nicolas Lossky(1981), The Orthodox Church: its past and its role in the world today, Crestwood, N.Y. : St Vladimir's Seminary Press, p.132 ISBN 0-913836-81-8
  5. Thomas E. Fitzgerald (1998). The Orthodox Church. Greenwood Publishing Group. с. 117. ISBN 978-0-275-96438-2. «THE VISIT OF THE ECUMENICAL PATRIARCH Ecumenical Patriarch Dimitrios I of Constantinople, together with a delegation that included five Metropolitans made an unprecedented visit to the United States 2–29 July 1990. Among the delegation was the present patriarch, Patriarch Bartholomew, who succeeded Patriarch Dimitrios in 1991. Although other Orthodox Patriarchs had visited this country in the past, this was the first visit of the Ecumenical Patriarch. His visit had a special significance because he is viewed as the first bishop of the Orthodox Church. As such, the Ecumenical Patriarch is frequently looked upon as the spiritual leader of the 300 million Orthodox Christians throughout the world» 
  6. Andrew P. Holt; James Muldoon (2008). Competing Voices from the Crusades. Greenwood World Pub. с. xiv. ISBN 978-1-84645-011-2. «...one made during a visit to Greece in 2001 for the crusaders' sack of Constantinople in 1204. Three years later, Ecumenical Patriarch Bartholomew I, the spiritual leader of the world's 300 million Orthodox Christians, finally accepted the Pope's» 
  7. Eastern Churches Journal: A Journal of Eastern Christendom. Society of Saint John Chrysostom. 2004. с. 181. «His All Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew is the 270th successor to the Apostle Andrew and spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide.» 
  8. Dona J. Stewart (2013). The Middle East Today: Political, Geographical and Cultural Perspectives. Routledge. с. 71. ISBN 978-0-415-78243-2. «Bartholomew I, the Ecumenical Patriarch of Constantinople, spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide.» 
  9. W. El-Ansary; D. Linnan (26 листопада 2010). Muslim and Christian Understanding: Theory and Application of "A Common Word". Springer. с. 82. ISBN 978-0-230-11440-1. «Ecumenical Patriarch Bartholomew is the 270th Archbishop to the 2,000-year-old Church of Constantinople (Istanbul), "first among equals" of Orthodox bishops worldwide, and spiritual leader to 300 million faithful.» 
  10. Jewish Political Studies Review. Jerusalem Center for Public Affairs. 2001. с. 8. «Bartholomew I, the Ecumenical Patriarch of Constantinople, the spiritual leader of an estimated 300 million Orthodox Christians around the ..» 
  11. Kathleen Dean Moore; Michael P. Nelson (15 квітня 2011). Moral Ground: Ethical Action for a Planet in Peril. Trinity University Press. с. 133. ISBN 978-1-59534-105-1. «Bartholomew I, the Ecumenical Patriarch of Constantinople, spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide.» 
  12. The Living Church. The Living Church by Morehouse-Gorham Company. 1997. с. 3. «the Ecumenical Patriarch of Constantinople, Bartholomew I, is now touring 14 cities on his first visit to the United States. The 57-year-old leader of 300 million Orthodox Christians wore a gold and crimson mandya with train and tinkling bells» 
  13. Katherine Marshall; Lucy Keough (2005). Finding Global Balance: Common Ground Between the Worlds of Development and Faith. World Bank Publications. с. 119. ISBN 978-0-8213-6247-1. «Bartholomew I, the Ecumenical Patriarch of Constantinople, spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide.» 
  14. Libby Bassett; United Nations Environment Programme (2000). Earth and Faith: A Book of Reflection for Action. UNEP/Earthprint. с. 16. ISBN 978-92-807-1915-4. «Bartholomew I, the Ecumenical Patriarch of Constantinople, spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide.» 
  15. Fairchild, Mary. Christianity:Basics:Eastern Orthodox Church Denomination. about.com. Процитовано 22 травня 2014. 
  16. Bron Taylor (10 червня 2008). Encyclopedia of Religion and Nature. A&C Black. с. 158. ISBN 978-1-4411-2278-0. «The spiritual leader of the over 300 million Orthodox Christians worldwide, Ecumenical Patriarch Bartholomew – who has widely ...» 
  17. The Patriarch Bartholomew. 60 Minutes. CBS. 20 грудня 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2010. 
  18. Quick facts about the Ecumenical Patriarch of Constantinople. Ecumenical Patriarch of Constantinople. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 18 червня 2011. «His All Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew serves as the spiritual leader and representative worldwide voice of some 300 million Orthodox Christians throughout the world» 
  19. Biography – The Ecumenical Patriarchate. Patriarchate.org. Процитовано 25 лютого 2017. 
  20. [1]
  21. Finding Global Balance. World Bank Publications. с. 119. Процитовано 2 серпня 2015. «His All Holiness is the spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide» 
  22. Who is the Ecumenical Patriarch? – Apostolic Pilgrimage of Pope Francis and Ecumenical Patriarch Bartholomew to Jerusalem. Apostolicpilgrimage.org. Процитовано 25 лютого 2017. 
  23. MARLISE SIMONS (3 грудня 2012). Bartholomew I of Constantinople's Bold Green Stance – The New York Times. Nytimes.com. Процитовано 25 лютого 2017. 
  24. The Green Patriarch – Apostolic Pilgrimage of Pope Francis and Ecumenical Patriarch Bartholomew to Jerusalem. Apostolicpilgrimage.org. Процитовано 25 лютого 2017. 
  25. Elijah Interfaith – Sharing Wisdom Fostering Peace. Elijah-interfaith.org. Процитовано 25 лютого 2017. 
  26. Russian Orthodox Church breaks "Eucharistic communion" with Patriarcate of Constantinople - Vatican News. www.vaticannews.va (англ.). 16 жовтня 2018. Процитовано 16 листопада 2020. 
  27. MacFarquhar, Neil (15 жовтня 2018). Russia Takes Further Step Toward Major Schism in Orthodox Church (Published 2018). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 16 листопада 2020. 
  28. Патриарх Варфоломей I подверг критике эмбарго США на торговлю с Кубой — Credo.Press. credo.press. Процитовано 1 серпня 2020. 
  29. Συνάντηση του Οικουμενικού Πατριάρχη με τον Καρδινάλιο Jozef De Kesel. Ο Άρχων (гр.). 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019. 
  30. Anastasiadis, Fr Romanos (Κυριακή, 24 Νοεμβρίου 2019). Ρωμαλέω Φρονήματι...: Mother Church of Constantinople honors memory of Holodomor victims / Η Μητέρα Εκκλησία Κωνσταντινουπόλεως τίμησε τη μνήμη των θυμάτων του Γολοντομόρ (VIDEO). Ρωμαλέω Φρονήματι... Процитовано 24 листопада 2019. 
  31. Патріарх Варфоломій відкинув ініціативу всеправославного собору в Йорданії. Духовний фронт (укр.). 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020. 
  32. Варфоломей: "Киевского патриархата никогда не существовало". strana.ua (рос.). Процитовано 2 серпня 2020. 
  33. Увійти ‹ Духовний фронт — WordPress. duhovnyfront.com.ua. Процитовано 2 серпня 2020. 
  34. Епископ Богородский РПЦ МП совершил экуменическую молитву в Ватикане с папой Франциском и патриархом Варфоломеем — Credo.Press. credo.press. Процитовано 22 жовтня 2020. 
  35. Вселенський патріарх повертається на Фанар після насиченого візиту до США. Духовний Фронт України (укр.). 3 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. 
  36. а б в г Вселенський патріарх: Присутність Московського патріархату шкодить інтересам української нації. glavcom.ua (укр.). Процитовано 29 травня 2019. 
  37. а б Вселенський патріарх: РПЦвУ не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України. Духовний фронт (укр.). 30 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  38. Митрополит Епіфаній перебуває з візитом у Вселенського Патріарха Варфоломія. PCU (укр.). 10 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  39. Ioannis, Lotsios (Κυριακή, 8 Νοεμβρίου 2020). Panorthodox Synod : ΜΕ ΙΔΙΑΙΤΕΡΗ ΛΑΜΠΡΟΤΗΤΑ ΤΕΛΕΣΤΗΚΕ Η ΕΙΣ ΕΠΙΣΚΟΠΟΝ ΧΕΙΡΟΤΟΝΙΑ ΤΟΥ ΕΨΗΦΙΣΜΕΝΟΥ ΕΠΙΣΚΟΠΟΥ ΚΟΜΑΝΩΝ κ. ΜΙΧΑΗΛ, ΕΞΑΡΧΟΥ ΤΟΥ ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟΥ ΠΑΤΡΙΑΡΧΕΙΟΥ ΣΤΗΝ ΟΥΚΡΑΝΙΑ. Panorthodox Synod. Процитовано 9 листопада 2020. 
  40. Єрархи ПЦУ подарували Вселенському Патріарху Варфоломію вишиванку. Духовний фронт (укр.). 6 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020. 
  41. У Константинополі екзарха Вселенської Патріархії в Україні висвятили на єпископа. Духовний фронт (укр.). 8 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020. 
  42. Пам'ятна монета «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія I». Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 23 жовтня 2008. 
  43. Указ Президента України від 22 липня 2008 року № 651/2008 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  44. Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 393/2013 «Про нагородження орденом Свободи»
  45. а б Президент України та перша леді зустрілися зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 16 жовтня 2020. 
  46. Президент Зеленський зустрівся із патріархом Варфоломієм та обговорив питання миру на Сході України. Духовний фронт (укр.). 16 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020. 
  47. Вселенський патріарх запевнив паломників з України про свій візит до Києва. Духовний Фронт України (укр.). 31 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021. 
  48. Глава ОП обговорив із митрополитом Емануїлом візит Вселенського патріарха до України. Духовний Фронт України (укр.). 28 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021. 
  49. Варфоломій прибув до Києва: подробиці його візиту
  50. а б в Пелюстки троянд та проплачені мітинги: як у Києві зустрічають Вселенського Патріарха Варфоломія. ТСН.ua (укр.). Процитовано 22 серпня 2021. 
  51. УВАГА: Про особливості звершення літургії в Святій Софії 22 серпня 2021 р.. PCU (укр.). 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021. 
  52. Патріарх Варфоломій, митрополит Епіфаній та Онуфрій відвідали урочистості з нагоди Дня Незалежності. Духовний Фронт України (укр.). 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  53. Вселенський патріарх назвав Московський Патріархат ворогами і «невдячними дітьми». Духовний фронт (укр.). 13 серпня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  54. Щорічне видання Вселенського патріархату не визнає титулів єпископів МП в Україні. Духовний фронт (укр.). 22 січня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  55. Вселенський патріарх Церкваріуму: українські ієрархи під Росією не є місцеві правлячі єпископи – інтернет-видавництво Церкваріум. cerkvarium.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  56. Після грудня 2018 року єпископи «УПЦ МП» підлягають суду Вселенського патріарха, - богослов Кирило Говорун. Духовний фронт (укр.). 2 листопада 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  57. Виступ Президента з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі-України
  58. Представники Вселенського Патріарха візьмуть участь в Києві в урочистостях з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі-України
  59. MESSAGE by His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew on the Occasion of the 100th Anniversary of the Ukrainian Orthodox Church in Canada (Saskatoon, August 9-12, 2018) - Message - The Ecumenical Patriarchate. www.patriarchate.org (амер.). Процитовано 17 серпня 2018. 
  60. Ближче до Томосу: Вселенський патріарх призначив екзархів у Києві. BBC News Україна (en-GB). 7 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. 
  61. Ніяких грошей, тільки рошенівські цукерки – патріарх Варфоломій прокоментував чутки про хабар. cerkvarium.org. Процитовано 24 грудня 2018. 
  62. Указ Президента України від 4 січня 2019 року № 1/2019 «Про нагородження орденом «За заслуги»»
  63. Президент вручив високу державну нагороду Вселенському Патріарху Варфоломію // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 5 січня 2019 р.
  64. Варфоломій: Присутність Московського патріархату шкодить інтересам української нації
  65. Екзарх біларуської філії РПЦ назвав Вселенського патріарха розкольником
  66. а б в Київську митрополію віддали Москві під тиском - Вселенський Патріарх. Релігійна правда (укр.). 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>