Варфоломій I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варфоломій I
Bartolomew I.jpg
Flag of the Greek Orthodox Church.svg 232-й Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій I, Архієпископ Константинополя - Нового Риму
з 22 жовтня 1991
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Димитрій I
 
Ім'я при народженні: Димитрі́ос Архонто́ніс
Народження: 29 лютого 1940(1940-02-29) (78 років)
Імброс, Туреччина
Єпископська Хіротонія: 25 грудня 1973
 
Автограф: [[Зображення:|120px|Автограф]]
 
Нагороди:
Орден Свободи
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Варфоломій I у Вікісховищі?
З Папою Римським у церкві Гробу Господнього, Єрусалим

Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій I, Архієпископ Константинополя — Нового Рима (Димитрі́ос Архонто́ніс; грец. Η Αυτού Θειοτάτη Παναγιότης ο Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως, Νέας Ρώμης και Οικουμενικός Πατριάρχης Βαρθολομαίος; нар. 29 лютого 1940, село Айос-Теодорос, острів Імброс, Туреччина) — церковний діяч, Константинопольський патріарх, архієпископ Константинополя — Нового Рима.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1940 року в селі Айос Теодорос на острові Імброс (Туреччина). Його батько володів там перукарнею і кав'ярнею. Схильний до наук хлопець вчився в Константинополі, потім у відомій богословській школі Халки, після закінчення якої став дияконом під іменем Варфоломій. Потім диякон Варфоломій служив у турецькій армії, а в 1963 році продовжив навчання у Папському Східному інституті в Римі. Темою його дисертації було канонічне право Православної Церкви. Цим навчання майбутнього Патріарха не закінчилось — у вищих навчальних закладах Швейцарії та Мюнхена він продовжує спеціалізуватися в царині церковного законодавства. Патріарх володіє п'ятьма іноземними мовами, окрім, звісно, грецької і турецької. Написав і видав багато друкованих праць.

Повернувшись із Західної Європи до Константинополя, Варфоломій був призначений на посаду помічника декана Теологічної школи в Халки, де невдовзі був висвячений у сан священика (1969 рік). Через шість місяців Вселенський патріарх Афінагор (той самий Патріарх, який разом з римським папою Павлом VI зняв взаємні анафеми 1054 року) підвищив молодого священика до чину архімандрита Патріаршої каплиці св. Андрія. Патріарх Димитрій, який наслідував Афінагору I, зробив Варфоломія директором Патріаршої канцелярії. 1973 року в житті 33-річного архімандрита сталася видатна подія — він став єпископом Константинопольської архієпископії, одержавши за якийсь час сан митрополита Халкедонського.

Протягом 19 років митрополит Варфоломій був найближчим помічником і однодумцем патріарха Димитріоса, а після його смерті, в 1991 році став архієпископом Константинополя, Нового Рима і Вселенським патріархом (повний титул Константинопольських патріархів).

По обранні новий Патріарх здійснив ряд закордонних візитів, зустрічаючись з впливовими політичними діячами багатьох країн, виступаючи на сесіях ЮНЕСКО, Європейського парламенту тощо. Всюди й послідовно Патріарх виступає за релігійну свободу і права людини. Сам він, незважаючи на високий сан, людина проста і приємна в спілкуванні, має звичку дуже уважно вислуховувати відвідувачів.

За останнє десятиріччя патріарх Варфоломій відвідав майже всі помісні православні церкви, а також багато інших релігійних об'єднань, докладаючи чимало зусиль для поліпшення відносин між громадами католиків, мусульман, юдеїв і православних в усьому світі. Варфоломій відомий у Європі як «Зелений патріарх», тому що став першим серед релігійних лідерів захисником навколишнього середовища. Він постійно організовує міжнародні семінари, де обговорюються напрями мобілізації всіх можливих засобів для досягнення гармонії між людством і природою.

Варфоломій I та Україна[ред. | ред. код]

Відвідини України[ред. | ред. код]

Перші відвідини України, а саме Одеси, відбулися 24 вересня 1997. До місцевого порту увійшло грецьке судно «Елефтеріос Венізелос», на борту якого перебували Вселенський Патріарх Варфоломій I і учасники симпозіуму «Екологія, релігія та довкілля». Гостей тоді зустріли митрополит Української православної церкви Московського патріархату Володимир (Сабодан), митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел (Саввін), мер Одеси Едуард Гурвіц. З морського вокзалу високий гість і особи, що супроводжували його, попрямували до Свято-Успенського чоловічого монастиря. Біля воріт Вселенського Патріарха зустрічав Патріарх Московський, предстоятель Російської православної церкви Алексій II. Увечері святійші патріархи, представники церков і конфесій відвідали Одеську духовну семінарію.

Другий візит відбувся до Києва з нагоди святкування 1020-ї річниці хрещення Київської Русі, 25—27 липня 2008. Вселенського патріарха в аеропорту «Бориспіль» зустріли Президент України Віктор Ющенко й очільник УПЦ МП. Варфоломій I відвідав Києво-Печерську Лавру, в «Софії Київській» освятив відновлені Царські врата та благословив встановлення нових дзвонів. На Софійській площі виголосив промову.

У суботу (26 липня) зустрівся з московським патріархом Алексієм II. 27 липня в рамках урочистостей з нагоди 1020-ої річниці хрещення Київської Русі пройшла божественна літургія біля пам'ятника князеві Володимирові-Хрестителю на Володимирській гірці у Києві. Літургію вів Вселенський Патріарх Варфоломій I за участю Патріарха Московського, Митрополита Володимира, глави делегації Грецької православної церкви Архієпископа Афінського та всієї Греції Ієроніма II, глави делегації Албанської православної церкви Архієпископа Тиранського та всієї Албанії Анастасіоса, а також представників закордонних делегацій та Помісних Православних Церков.

Національний банк України з нагоди візиту в Україну Варфоломія I під час святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі 20 жовтня 2008 ввів у обіг пам'ятну монету «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія I» номіналом 50 грн., що виготовлена зі срібла 999 проби, масою 500,0 г, діаметром 85 мм[2].

Напередодні візиту, 22 липня 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про нагородження Вселенського Патріарха, святішого архієпископа Константинополя — Нового Риму Варфоломія I орденом князя Ярослава Мудрого I ст. за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі.[3]

27 липня 2013 Президент України Віктор Янукович підписав Указ про нагородження Вселенського Патріарха Варфоломія I орденом Свободи за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі.[4]

Томос про автокефалію Української православної церкви[ред. | ред. код]

Представники Вселенського патріарха 28 липня 2018 року в Києві взяли[5] участь в урочистостях з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі-України. На отримане від глави РПЦ Кирила (Гундяєва) офіційне запрошення взяти участь в урочистих заходах, присвячених 1030-річчю Хрещення Русі в Москві, відповіли про неможливість та недоцільність участі представників Вселенського Патріархату у заходах, що проводитимуться в РФ, зазначивши, що дійсні свята з нагоди 1030-річчя Хрещення Київської Русі відбуватимуться у Києві, на які представники Вселенського патріархату були запрошені та куди призначена відповідна делегація.[6]

На початку серпня 2018 року патріарх Варфоломій заявив: «Сьогодні ми особливо зацікавлені та занепокоєні вирішенням нинішньої української церковної проблеми. Ми бажаємо всім серцем відновлення єдності для розділеного церковного тіла в Україні. Як і в минулому, Константинопольська Церква, використовуючи свої канонічні права та пастирську опіку, працює, щоб успішно вирішувати складні та складні церковні проблеми, завжди керуючись тим, що корисно для народу Божого та збереження єдності Православної Церкви в цілому»[7].

7 вересня 2018 року Вселенський патріарх Варфоломій призначив своїх двох екзархів в Києві у межах підготовки до надання УПЦ автокефалії. Ними стали архієпископ Данило Памфілійський зі США та єпископ Іларіон Едмонтонський з Канади, які обидва служать українським православним вірним у своїх відповідних країнах у Вселенському патріархаті.[8]

Праці[ред. | ред. код]

Українські переклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]