Николаевский вестник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Николаевский вестник
Тип незалежна газета
Мова російська

Засновано 1865
Головний редактор Є. С. Павловський
В. М. Краєвський
А. М. Юрковський
Припинення публікацій 1885
Ціна 5 рублів/рік
Головний офіс м. Миколаїв
Наклад 700

«Николаевский вестник» – перша миколаївська газета, заснована Єгором Савичем Паавловським в 1865 році.

Виходила з 5 січня 1865 по 1885 рік. Спершу виходила двічі, а з 1872 – тричі на тиждень, з 1884 – щодня.

Історія[ред. | ред. код]

Єгор Савич Павловський – перший редактор «Николаевского вестника»
Будинок № 9-11, де з 1803 року перебувало Чорноморське гідрографічне депо

У кінці 1864 р. для друкування газети орендували друкарню при Чорноморському гідрографічному депо (Миколаївська гражданська друкарня).[1]

Багато зробив для становлення газети її перший редактор Єгор Павловський – капітан-лейтенант, помічник Гідрографічної частини в Миколаєві. Зокрема, він розробив програму видання, яка залишається актуальною і для сучасних миколаївських видань. Він мріяв зробити газету щоденною, великоформатною, масовою, проте на це не вистачало коштів. 1870 року газета мала 404 передплатники. Річна передплата становила 5 рублів.

17 вересня 1870 року Павловський загинув, впавши в люк під час повернення до Миколаєва з Одеси. Газету віддали в оренду капітану-лейтенанту Василю Краєвському, який 1872 заснував власне видавництво. Газета почала виходити тричі на тиждень: у вівторок, четвер, суботу. 1873 Краєвський поступився орендою Андрію Миколайовичу Юрковському, який розширив тематику газети.

В Юрковського газета йшла зі змінним успіхом, зазнаючи навіть таких незручностей, як цензурування в Одесі. Але потім видання її врегулювалось і цілком представляло відображення місцевого життя та суспільного настрою. Юрковський був людиною дуже чуйною до суспільних питань. У вісімдесятих роках фінансова частина його редакції значно ослабла і в той же час, а саме в 1882 році, з 1 жовтня почала видаватися в Миколаєві інша газета: «Николаевский Листок Объявлений» за редакцією Василя Андрійовича Даценка, відставного інженер-механіка і громадського діяча. Даценко вже був у цей час гласним міста та членом міської управи. Через два роки, 1 червня 1884 року, він отримав право прибрати слово «объявлений» у назві своєї газети і розширити її програму. Тим часом «Николаевский вестник» почав виходити щодня, кількість передплатників коливалась від 600 до 700.

«Николаевский Листок» у тому ж 1884 році 23 серпня перейшов у власність Митрофана Васильовича Рюміна, капітан-лейтенанта і власника друкарні, і під його редакцією став виходити у більшому форматі. У листопаді того ж року Рюміна перейменував своє видання на газету «Южанин» і отримав повну програму щоденної політичної та літературної газети, а «Николаевский вестник» на початку січня 1885 року припинив своє існування[2].

Видавці-редактори[ред. | ред. код]

Тематика[ред. | ред. код]

Друкувалися статті на теми місцевої громади, культурно-освітні, релігійні, економічні та наукові матеріали, інформація, хроніка, некрологи, накази Головного командира Чорноморського флоту і портів та інші, а також з історії Новоросії та Миколаївщини. Видавалися також документи і матеріали з історії Північного Причорномор'я, переважно за 1819 ст.

«Николаевский вестник» закликав до розширення сухопутної і морської торгівлі, домагався збільшення питомої ваги Миколаївського морського порту в загальній торгівлі на півдні Росії.

Видання містить цінний статистичний і документальний матеріал з історії розвитку морського порту і торгівлі на Чорному морі.

З «Николаевским вестником» вктивно співпрацювали видні науковці — астроном Карл Кнорре, інженер-будівельник Костянтин Константинов.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Миколаївська гражданська друкарня. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022. 
  2. Щукин В. В., Павлюк А. Н. (2016). Старина Николаевская и Очаковская, том I. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим. 

Література[ред. | ред. код]

  • Библиография русской периодической печати 1703–1900 гг. (материалы для истории русской журналистики). Пг., 1915.

Посилання[ред. | ред. код]