Николаевский вестник
| Тип | незалежна газета | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | російська | |||
|
| ||||
| Засновано | 1865 | |||
| Головний редактор |
Є. С. Павловський В. М. Краєвський А. М. Юрковський | |||
| Припинення публікацій | 1885 | |||
| Ціна | 5 рублів/рік | |||
| Головний офіс | м. Миколаїв | |||
| Наклад | 700 | |||
«Николаевский вестник» – перша миколаївська газета, заснована Єгором Савичем Паавловським в 1865 році.
Виходила з 5 січня 1865 по 1885 рік. Спершу виходила двічі, а з 1872 – тричі на тиждень, з 1884 – щодня.
Історія[ред. | ред. код]
У кінці 1864 р. для друкування газети орендували друкарню при Чорноморському гідрографічному депо (Миколаївська гражданська друкарня).[1]
Багато зробив для становлення газети її перший редактор Єгор Павловський – капітан-лейтенант, помічник Гідрографічної частини в Миколаєві. Зокрема, він розробив програму видання, яка залишається актуальною і для сучасних миколаївських видань. Він мріяв зробити газету щоденною, великоформатною, масовою, проте на це не вистачало коштів. 1870 року газета мала 404 передплатники. Річна передплата становила 5 рублів.
17 вересня 1870 року Павловський загинув, впавши в люк під час повернення до Миколаєва з Одеси. Газету віддали в оренду капітану-лейтенанту Василю Краєвському, який 1872 заснував власне видавництво. Газета почала виходити тричі на тиждень: у вівторок, четвер, суботу. 1873 Краєвський поступився орендою Андрію Миколайовичу Юрковському, який розширив тематику газети.
В Юрковського газета йшла зі змінним успіхом, зазнаючи навіть таких незручностей, як цензурування в Одесі. Але потім видання її врегулювалось і цілком представляло відображення місцевого життя та суспільного настрою. Юрковський був людиною дуже чуйною до суспільних питань. У вісімдесятих роках фінансова частина його редакції значно ослабла і в той же час, а саме в 1882 році, з 1 жовтня почала видаватися в Миколаєві інша газета: «Николаевский Листок Объявлений» за редакцією Василя Андрійовича Даценка, відставного інженер-механіка і громадського діяча. Даценко вже був у цей час гласним міста та членом міської управи. Через два роки, 1 червня 1884 року, він отримав право прибрати слово «объявлений» у назві своєї газети і розширити її програму. Тим часом «Николаевский вестник» почав виходити щодня, кількість передплатників коливалась від 600 до 700.
«Николаевский Листок» у тому ж 1884 році 23 серпня перейшов у власність Митрофана Васильовича Рюміна, капітан-лейтенанта і власника друкарні, і під його редакцією став виходити у більшому форматі. У листопаді того ж року Рюміна перейменував своє видання на газету «Южанин» і отримав повну програму щоденної політичної та літературної газети, а «Николаевский вестник» на початку січня 1885 року припинив своє існування[2].
Видавці-редактори[ред. | ред. код]
Тематика[ред. | ред. код]
Друкувалися статті на теми місцевої громади, культурно-освітні, релігійні, економічні та наукові матеріали, інформація, хроніка, некрологи, накази Головного командира Чорноморського флоту і портів та інші, а також з історії Новоросії та Миколаївщини. Видавалися також документи і матеріали з історії Північного Причорномор'я, переважно за 18—19 ст.
«Николаевский вестник» закликав до розширення сухопутної і морської торгівлі, домагався збільшення питомої ваги Миколаївського морського порту в загальній торгівлі на півдні Росії.
Видання містить цінний статистичний і документальний матеріал з історії розвитку морського порту і торгівлі на Чорному морі.
З «Николаевским вестником» вктивно співпрацювали видні науковці — астроном Карл Кнорре, інженер-будівельник Костянтин Константинов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Миколаївська гражданська друкарня. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Щукин В. В., Павлюк А. Н. (2016). Старина Николаевская и Очаковская, том I. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим.
Література[ред. | ред. код]
- Библиография русской периодической печати 1703–1900 гг. (материалы для истории русской журналистики). Пг., 1915.
Посилання[ред. | ред. код]
- О. В. Ясь. Николаевский вестник [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
- Спанатій О. Розвиток газетної справи в Миколаєві ХІХ — початку ХХ століття // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2010. С. 21-24
- http://www.arxeolog.com/content/view/66/75/ [Архівовано 20 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- http://feb-web.ru/feb/periodic/pp0-abc/pp1/pp1-4671.htm [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Николаевский вестник» в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Миколаїв. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |