Новий Двур-Ґданський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий Двур-Ґданський
Nowy Dwór Gdański

Герб Прапор
Герб Прапор
Новий Двур-Ґданський
Основні дані
54°13′ пн. ш. 19°07′ сх. д. / 54.217° пн. ш. 19.117° сх. д. / 54.217; 19.117Координати: 54°13′ пн. ш. 19°07′ сх. д. / 54.217° пн. ш. 19.117° сх. д. / 54.217; 19.117
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Площа 5,07 км²
Населення 9968 (2008[1])
· густота 1966 осіб/км²
Телефонний код (48) 55
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GND
GeoNames 3090502
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 82-100
Міська влада
Веб-сторінка miastonowydwor.pl


Новий Двур-Ґданський у Вікісховищі?

Но́вий Двур-Ґда́нський (пол. Nowy Dwór Gdański, нім. Tiegenhof) — місто в північній Польщі, на річці Туга. Адміністративний центр Новодворського повіту Поморського воєводства.

В містечку зберігся оригінальний уклад вулиць та історичні будинки колишніх голандських поселенців-менонитів.

Значення для українців в Польщі[ред. | ред. код]

Містечко пов'язане із історією становлення греко-католицької церкви та української громади на Помор'ї після злочинного виселення українців з Закерзоння в рамках Акції "Вісла" та діяльністю отця митрата Василя Гриника. В 1947 р. при лютеранському костелі в Новому Дворі утворилася православна парафія. О. Зайонц (римсько-католицький декан в Новому Дворі) намагаючись відтягнути греко-католиків від православ’я, звернувся до отців василіан у Варшаві (їх осередок за комуністичної влади зберігся) з проханням визначення пастиря для греко-католиків в Новодворському повіті. Отець П. Пушкарський (тогочасний пріор) запропонував особу Василя Гриника. Виконуючи служби в латинському обряді, о. Василь з 1948 р. почав регулярно відправляти в Новому Дворі Гданському для депортованих українців в неділю та більші свята по юліанському календарю (за дозволом пробоща з Нового Двору о. Зайонца) греко-католицькі служби. В перший раз богослужіння в східному обряді він відправив перед Великоднем 07.04.1948 р. «В свято Благовіщеня в парафіяльному костелі в Новому дворі Гданському (вул. Дримали - Michala Drzymaly, 3) відправив першу службу з церковним співом – згадував потім священик – на першій нашій службі людей не прийшло багато, бо не всі греко-католики були поінформовані про час та місце”. На наступну службу – Великодню - 19 квітня 1948 р. кількість значно виросла і на наступні служби стало прибувати все більше людей і не тільки з Жуляв. У зв’язку з неприхильністю місцевої влади, о. Василь Гриник змушений був робити проповіді польською мовою. Навесні 1952 р. він повністю перейшов на працю в греко-католицькому обряді. Згодом він перейшов до Циганка (суч. Желіхово), де 14 березня 1952 р. відправив першу літургію св. Іоанна Златоуста в місцевому костелі св. Миколая[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Парнікоза, Іван (29.09.2018). Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки. http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Процитовано 29.09.2018.