Новий Двур-Ґданський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий Двур-Ґданський
Nowy Dwór Gdański
Герб Прапор
Герб Прапор
Новий Двур-Ґданський
Новий Двур-Ґданський
Основні дані
54°13′ пн. ш. 19°07′ сх. д. / 54.217° пн. ш. 19.117° сх. д. / 54.217; 19.117Координати: 54°13′ пн. ш. 19°07′ сх. д. / 54.217° пн. ш. 19.117° сх. д. / 54.217; 19.117
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Площа 5,07 км²
Населення 10197 (2011)[1]
· густота 1966 (2008[2]) осіб/км²
Телефонний код (48) 55
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GND
GeoNames 3090502
OSM ↑1561164 ·R (Ґміна Новий Двур-Ґданський)
SIMC 0932880
Поштові індекси 82-100
Міська влада
Вебсайт miastonowydwor.pl
Мапа
Мапа
CMNS: Новий Двур-Ґданський у Вікісховищі

Но́вий Двур-Ґда́нський або Новий Двір-Гданський (пол. Nowy Dwór Gdański, нім. Tiegenhof) — місто в північній Польщі, на річці Туга. Адміністративний центр Новодворського повіту Поморського воєводства.

В містечку зберігся оригінальний уклад вулиць та історичні будинки колишніх голландських поселенців-менонітів. Меноніти переселилися сюди з території Голландії і займалися осушенням дельти Вісли. Після пресу німецької влади, яка вимагала щоб вони служили у війську, частина менонітів на запрошення Катерини ІІ переселилася на Запоріжжя.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 4916 1057 3471 388
Жінки 5281 983 3202 1096
Разом 10197 2040 6673 1484


Пам'ятки та музеї[ред. | ред. код]

  • Неоготичний спаський костел 1851 р.
  • Зерносховище над Тугою 1878 р.
  • Будинок лютеранської парафії (вул. Б. Хороброго 6), біля якого стояв вже не існуючий лютеранський костел на фундаментах замку Лоітцув XVI ст.
  • Характерні для регіону одноповерхові будинки (XIX ст.) розташовані фасадом до вулиці, наприклад, по вул. Сікорського.
  • Комплекс колишнього бровару XIX ст.
  • Водонапірна вежа 1909 р. – одна з перших в Європі залізобетонних конструкцій
  • Розвідний міст 1936 р. сталево-бетонний.
  • Жулявський будинок культури - збудована в 1935-1937 рр. частина культурно-розважального комплексу (Volksgemeinschaftshaus), який мав кіно-театральну залу, ресторан та бенкетний зал.
  • В місті у споруді млечарні 1890 р. по вул. Коперніка, 17 діє музей Вісляних Жуляв (польська назва дельти Вісли) - частина Жулявського історичного парку[4]. Його експозиція розповідає про менонітів, німецьких мешканців міста, а також польських переселенців. В експозиції представлені зокрема різьблені сані та скриня привезені на Жуляви польськими переселенцями з Волині.


Значення для українців в Польщі[ред. | ред. код]

Лютеранський костел в Новому Дворі Гданському. макет. При костелі виникла православна парафія, яка мала полонізувати переселених українців . Не зберігся. залишився лише будинок парафії по вул. Б. Хороброго, 6, 2019 р.
Лютеранський костел в Новому Дворі-Гданському. Макет. При костелі  виникла православна парафія, яка мала полонізувати переселених українців. Не зберігся, залишився лише будинок    парафії по вул. Б. Хороброго, 6, 2019 р.
Спаський костел в Новому Дворі Гданському, місце першої греко-католицької служби отця Василя Гриника на Помор'ї.
Спаський костел в Новому Дворі Гданському, місце першої греко-католицької служби отця Василя Гриника на Помор'ї

Містечко пов'язане із історією становлення греко-католицької церкви та української громади на Помор'ї після злочинного виселення українців з Закерзоння в рамках Акції "Вісла" та діяльністю отця митрата Василя Гриника. В 1947 р. при лютеранському костелі в Новому Дворі (наразі не існуючому, збереглася лише плебаня по вул. Хороброго, 6) утворилася православна парафія. О. Зайонц (римсько-католицький декан в Новому Дворі) намагаючись відтягнути греко-католиків від православ’я, звернувся до отців василіан у Варшаві (їх осередок за комуністичної влади зберігся) з проханням визначення пастиря для греко-католиків в Новодворському повіті. Отець П. Пушкарський (тогочасний пріор) запропонував особу Василя Гриника. Виконуючи служби в латинському обряді, о. Василь з 1948 р. почав регулярно відправляти в Новому Дворі-Гданському для депортованих українців в неділю та більші свята по юліанському календарю (за дозволом пробоща з Нового Двору о. Зайонца) греко-католицькі служби. В перший раз богослужіння в східному обряді він відправив перед Великоднем 07.04.1948 р. «В свято Благовіщеня в парафіяльному костелі в Новому дворі Гданському (спаський костел по вул. Дримали - Michala Drzymaly, 3) відправив першу службу з церковним співом – згадував потім священик – на першій нашій службі людей не прийшло багато, бо не всі греко-католики були поінформовані про час та місце”. На наступну службу – Великодню — 19 квітня 1948 р. кількість значно виросла і на наступні служби стало прибувати все більше людей і не тільки з Жуляв. У зв’язку з неприхильністю місцевої влади, о. Василь Гриник змушений був робити проповіді польською мовою. Навесні 1952 р. він повністю перейшов на працю в греко-католицькому обряді. Згодом він перейшов до Циганка (суч. Желіхово), де 14 березня 1952 р. відправив першу літургію св. Іоанна Златоуста в місцевому костелі св. Миколая[5].

9 вересня 1956 р. відбулася перша зустріч Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ) в Новому Дворі. В самому місті та околицях було багато депортованих українців. Найбільш репрезентаційним в 1950-60-ті рр. в тодішньому Гданському воєводстві був український хор з Нового Двору Гданського закладений з ініціативи Євгена Бурачука – селянина з Маженціно і Олени Мацягновської. 9 червня 1956 р. цей хор вперше виступив на дожинках в Новому Дворі. У 1958 р. в Новому Дворі виписували газету УСКТ "Наше Слово" 101 людина, в 1961 р. – 91[6][7].


Природа посеред міста[ред. | ред. код]

Латаття біле на протоці Туга в Новому Дворі Гданському, 2019 р.
Латаття біле на протоці Туга в Новому Дворі Гданському, 2019 р.

Неповторності місту надає рукав дельти Вісли Туга, яка блакитною смугою в'ється крізь міський простір. Тут вона має не забетоновані зелені береги. Збереженою є прибережно-водна та водна рослинність. На поверхні протоки масово розвиваються латаття біле та глечики жовті. На берегах Туги тримаються крижні.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nowy Dwór Gdański
  1. ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  4. ↑ Жулявський історичний парк (Polski) .
  5. ↑ Парнікоза, Іван (26.11.2018). Українці в околицях Ельблонга: початки спільноти. Експедиція ХХІ (українська) . НАНЦ МОН України. Процитовано 10.07.2021.
  6. ↑ Hałagida I. Spoleczna, kulturalna i oświatowa dzilalność Ukraińców w wojewódstwe Gdańskim po 1945 r. // i Nowej Ojczyzne mniejszosci narodowe w gdansku po II wojne swiatowej Pod red. I. Hałagidy. – Gdansk – 1997 -68-83.
  7. ↑ Парнікоза, Іван. Новий Двір Гданський. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) .
Адміністративний центр
Повітові міста
Гмінні міста



Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_Двур-Ґданський&oldid=38198975