Новосілка (Пустомитівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Новосілка
Новосілка. Капличка Матері Божої
Новосілка. Капличка Матері Божої
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Раковецька сільська рада
Код КОАТУУ 4623685603
Основні дані
Перша згадка 1464 рік
Населення 141
Площа 0,57 км²
Густота населення 247,37 осіб/км²
Поштовий індекс 81164[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°38′23″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д. / 49.63972° пн. ш. 24.01917° сх. д. / 49.63972; 24.01917Координати: 49°38′23″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д. / 49.63972° пн. ш. 24.01917° сх. д. / 49.63972; 24.01917
Середня висота
над рівнем моря
285 м
Водойми р. Зубра
Місцева влада
Адреса ради 81164, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Раковець, тел. 2-76-22
Карта
Новосілка is located in Україна
Новосілка
Новосілка
Новосілка is located in Львівська область
Новосілка
Новосілка


Новосілка (пол. Nowosiółki або Nowosiółka, давніше Nowosielec)  — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 141 особу. Орган місцевого самоврядування — Раковецька сільська рада.

Село славиться тим, що тут знаходиться відоме віками Святе, Чудотворне Джерело, (Духовний Відпустовий Центр, Української Греко-Католицької Церкви).Сюди, до цього Святого місця, з давніх часів, з вірою і молитвою, беззупинно прибігають численні прочани і паломники, вимолючи та отримуючи зцілення і оздоровлення для душі і тіла.

Новосілка на карті другої половини XVIII ст.
Новосілка. Відпуст і Храмовий празник. 30-ті роки XX ст.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село датується 1464 роком. Це є документ в якому суддя Петро з Браніц та підсудок Ян з Високого, земці львівські, засвідчують розподіл маєтків між братами Станіславом та Яном Давидовськими. В документі село зветься Nowosselcze.(Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie, т.II стор.179). Ймовірно, село було успадковане ними від їх батька Станіслава (Осташка), а він перед тим від Ходка Лоєвича

Згідно з Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (т.VII стор.287) у 1880 р. село входило до Львівського повіту коронного краю Королівства Галичини та Володомирії та налічувало 184 мешканці. У селі були каплиця, однокласова школа та позичкова каса з капіталом 1965 злотих.

Духовне життя[ред.ред. код]

ДУХОВНИЙ ВІДПУСТОВИЙ ЦЕНТР - СВЯТЕ ДЖЕРЕЛО - УГКЦ с. Новосілка

З давніх часів до Новосілки, до Святого, чудотворного і цілющого Джерела, сходилися численні прочани, щоб зачерпнути цілющої води і вимолити зцілення для душі і тіла для себе і для своїх рідних.

Передання розповідають, що колись, на цій території села, де знаходиться Святе, чудотворне джерело, було поле. Під час сільськогосподарських робіт один господар виявив, що із під землі, пробивається джерело. Невідомо чому, але чоловік звелів його загатити. А після того, як джерело загатили, чоловік несподівано осліп.

Так прожив він сліпим два роки. Одного разу йому приснився сон, в якому було сказано, що він прозріє лише тоді, коли відкриє джерело та тричі вмиє обличчя його водою. Чоловік прислухався до незвичайної поради, і виконавши вказане — вмить прозрів.

На подяку за зцілення, неподалік джерела, той чоловік звів муровану каплицю (церкву) Положення Ризи Пресвятої Богородиці.

Є також твердження, що капличка (церква) була збудована на честь появи чудотворної ікони Пр. Богородиці, так як деякі передання говорять, що тут на дубі біля цілющої води чудотворного джерела з'явився колись образ Божої Матері. А ще інші джерела говорять, що в сиву давнину, над цим джерелом таки об'явилася Матір Божа. Хоч ці твердження можливо мають дещо відмінний погляд та їх об'єднує особлива присутність Пр. Богородиці у цьому чудотворному місці, що відчувається ще сьогодні.

Від того часу як сталося тут перше зцілення того чоловіка, який прозрів, джерело виявилося благословенним і цілющим. Люди почали приходити сюди молитися і через їх віру і молитву отримували зцілення від води Чудотворного Джерела. В каплиці (церкві) Положення Ризи Пресвятої Богородиці над Святим Джерелом почали проводитися Богослужіння. Чутка про це Святе і чудотворне місце, у с. Новосілка, скоро розійшлася по всюди, і до цього Святого місця ринули численні прочани і паломники з усіх куточків нашого краю.

Точна перша письмова згадка про церкву (каплицю) Положення Ризи Пресвятої Богородиці над Святим чудотворним джерелом ще досліджується. На рукописній карті ХVIII cтоліття та карті розмежування сіл Підтемне, Кугаїв і Раковець 1744 – 1745 рр., у Новосілці є позначене Джерело (криниця).

Перші деякі достовірні історичні відомості про існування каплиці знаходимо на фрагменті карти другої половини ХVIII cтоліття, (а це починаючи від 1760 і дальше) і тут є вже позначена в Новосілці церква (каплиця) над Святим Джерелом. В Акті Генеральної візитації парафії в с. Красів представником Львівського єпископа, церковним суддею та нотарем о. Миколою Шадурським від 16.5.1764, в наказі згадується про капличку над Святим Джерелом у Новосілці: «де здавна в певні дні напливи (confluxus) народні бувають» [і через це потрібно], щоб о. Яків Тебінка тогочасний парох Красова (1758-1796) «якийсь дозвіл з управи роздобув». На той час новосілецька греко-католицька громада належала до Парафії села Красів. (Акт Генеральної візитації парафії в с. Красів, Відділ Стародруків Національного Музею у Львові, 35,с.752-3)

В Метричній книзі с. Раковець, що зберіглася в с. Красові за 1767-1784 роки, під 1778 роком згадується о. Іван з Новосілки, як кум (кмотр) в о. Степана Доскочинського з Раковця. З цього виглядає, що в Новосілці до того часу мала би бути вже своя церква.

У 1858 році парохом Красова став о. Лев Мигович (1858-1879), при ньому в Новосілці в 1868 році було започатковане будівництво нової каплиці, бо стара вже валилася (12, с.80). Про це згадує історик Василь Лаба дослідник сіл багатьох районів Львівської області у своїй книзі  «Літопис парафії Красів», яка вийшла у 2014 році.

Віками звідусіль до Новосілки прибували люди, щоб помолитися і отримати зцілення.

Церква наділила це Святе місце двома відпустами і двома храмовими празниками:

15 липня - Празник Положення Ризи Пресвятої Богородиці,

14 серпня - Празник Святих Мучеників Макавейських

Святкування двох відпустів і храмових празників у Новосілці зберіглося ще по сьогодні.

На ці два відпусти і храмові празники, вже від самих початків, сходилося дуже багато людей.

Про Новосілку і святкування двох відпустів та храмових празників у Новосілці описує Степан Шухевич, син пароха с. Красова о. Євгена Шухевича (1881-1901), у своїй книжці «Моє Життя. Спогади», Лондон, 1991, ст. 53. Ось як він пише: «Новосілка - це було тоді невеличке сільце (...). В тім селі на горі була велика каплиця, а в дійсності церква. Під горою було джерело з дуже доброю зимною водою, яку вважано цілющою. З тої причини відбувалися там два рази в році відпусти: раз на Положення Ризи, а від 15 липня 1901 р. і на Макавеїв -13 або 14 серпня».

У Новосілці, є згадка про те, що деякі будівельні роботи біля Святого Джерела були здійснені під проводом пароха з с. Красова о. Йосифа Тріски (1920- 1921) зокрема обмурування Святого Джерела і його купелі бетонними бордюрами.

08.08.1930 року парох Красова о. Мирон Крутяк (1921-1932) повідомляючи консисторію, про початок духовної місії в Красові, просив дати йому грамоту, щоб посвятити місійний хрест, і також звільнити від посту парафіян в селі Новосілки на день Святих Мучеників Маковейських, а також надати право відпусту задавнених гріхів для тих хто буде сповідатися.

У міжвоєнний період, ймовірно 15 липня 1937 року, на відпусті з нагоди празника Положення Ризи Пресвятої Богородиці у Новосілці побував сам Митрополит Андрей Шептицький. Є також думка, що правдоподібно Митрополит міг відвідувати Святе Джерело ще і до Першої світової війни. Так як Митрополит в період 1896 – 1898рр був ігуменом монастиря св. Онуфрія, до якого тоді належав монастир Вознесення Господнього, що знаходився у недолекому від Новосілки селі Хоросно.

Пані Анна Буць з Деревача, згадує у своїх розповідях про зустріч з Митрополитом. Автомобіль з Кир Андреєм, рухався через село Деревач з відвідин будови нового монастиря сестер Чину св. Василія на Берегах у напрямку Новосілки. Батько Анни Михайло, при дорозі заложив молодий сад. Власне на нього звернув увагу Митрополит Андрей. Зупинившись біля оселі господаря він в короткій розмові похвалив його за добру справу та благословив.

Перед Другою світовою війною, в кінці 30-тих років, з благословення блаженної пам’яті Митрополита Андрея Шептицького, громада с. Новосілки мала намір розширити церкву (каплицю), так як існуюча була вже замалою для відпустового місця, де прибувало дуже багато прочан. Був знятий дах, заготовлені будівельні матеріали. Та цей задум не зміг повноцінно втілюватися, бо прийшла Друга світова війна.

Про те, що перед Другою світовою війною у Новосілці над Святим Чудотворним Джерелом існувала церква (каплиця) Положення Ризи Пресвятої Богородиці свідчить архівна довідка, видана 13.07.2016 р. № П-201 на підставі Шематизму Духовенства Львівської Архиєпархії, 1935-1936 років, ст. 340, де пише що: «у селі Новосілка числиться мурована каплиця Положення Ризи Пр. Богородиці, яка була власністю греко-католицької громади». Рівно ж це підтверджує і Богородичний храмовий празник та перший відпуст на свято Положення Ризи Пр. Богородиці, який зберігся ще по сьогодні.

В 1943 році, коли парохом Красова, а отже і Новосілки був о. Антон Панчак (1933-1947) знову були спроби розпочати будівельні роботи, для того щоб розширити церкву Положення Ризи Пр. Богородиці, про що свідчать архівні документи. 17.03.1943 року о. Панчак звертався до церковної влади з проханням, щоб через погіршення стану його здоров’я надати йому помічника. В листі він також згадує, що йому «Інженер Нагірний заявив, що весною почнеться будівництво величного храму в чудотворному місці у Новосілці і на це він мав кошти від Стасі Бохняк та інших» і через те йому як пароху був потрібен помічник, який би слідкував за будівництвом храму. (ЦДІАЛ,  Листи, анкети та інші документи священиків з проханням призначити на парафію в с. Красів, том ІІ і останній (ф.201, оп.1в, спр 1675, ст 67, крайні дати документів -1932-1943).

Через війну і через прихід безбожного комуністичного режиму було неможливо докінчити розпочату працю. Українська Греко-Католицька Церква, була жорстоко переслідувана, руйнувалися храми, монастирі і Святі Відпустові місця. Комуністична влада всілякими способами старалася знищити також і це Святе місце та пам'ять про нього. Не зважаючи на сувору заборону влади, прочани продовжували відвідувати Святе Джерело та не зважаючи на небезпеку, пробиралися до Новосілки, щоб святкувати у цьому Святому Відпустовому місці хоч би один із двох його відпустів і храмових празників, що припадає на свято Святих Мучеників Макавейських 14 серпня. (Інший, перший відпуст і храмовий празник припадає на свято Положення Ризи Пр. Богородиці 15 липня).

При наближенні церковних християнських свят, головно другого відпусту і храмового празника на свято Святих Мучеників Макавейських, коли багато людей приходило сюди, комуністи перешкоджали здійснювати богослужіння оточували село, ставили шлагбауми з написом, що у селі є ящур (гостра інфекційна хвороба), щоб налякати людей вірусною хворобою, щоб ті не входили і не в’їжджали у село і таким чином недозволити людям приходити до Святого Джерела.

В ті важкі часи, неодноразово знімалися також дорожні знаки, що позначали село Новосілку. А були і випадки, що при в'їзді в село, дорогою зі сторони Красова, ставили знак, що це село Раковець. Робилися всякі зусилля, щоб про село Новосілку і про його Святе Джерело люди забули і більше не пам'ятали. Можливо і тому, ще до сьогодні, багато хто з людей не знаючи цю нелегку історію села Новосілка і його Святого Джерела, та через багаторічну відсутність відповідних дорожніх вказівних знаків, продовжують називати Новосілку назвою сусіднього села Раковець.

Нелегкі часи жорстокого комуністичного переслідування Христової Церкви не змогли перешкодити людям приходити сюди на молитву, щоб віддатися під опіку Пр. Богородиці, духовно збагатитися та отримати через молитву зцілення від цілющої водиці Святого Чудотворного Джерела.

Новосільчани вірно і ревно берегли як безцінний скарб, як дорогоцінну перлину це Святе місце, яке Господь подарував їхньому селу.

На початку '90-х років із Незалежністю України, коли Українська Греко-Католицька Церква вийшла із підпілля, громада с. Новосілка, як найбільше, потребувала храму для звершення богослужінь, вділення Святих Тайн та парафіяльного життя, і своїми силами спромоглася збудувати, на старих фундаментах попередньої церкви Положення Ризи Пресвятої Богородиці, новий храм. І так як через страшні роки переслідування Церкви, про це Святе місце найбільше у людей залишилася ще згадка пов’язана з його другим відпустом і другим храмовим празником, що припадав 14 серпня Святих Мучеників Макавейських. Новий храм, який завершили будувати в кінці 90-тих років назвали ім'ям Святих Мучеників Макавейських на честь другого відпусту і храмового празника.

Думка про відродження і відновлення цього Святого, Відпустового Місця як місця численного прочанства, як це було тут з давніх давен аж до часів комуністичного режиму, і відповідно розвитку у ньому повноцінного Духовного Відпустового Центру нашої Церкви, як такого, на той час ще тільки визрівала.

Громада с. Новосілки вірно берегла це Святе Місце і  своїми силами облаштувала та підтримувала завжди порядок на території довкола Святого Чудотворного Джерела та храму, вірячи, що прийде час і Святе Відпустове місце у їхньому селі відродиться і стане на ряду з іншими Святими Відпустовими Місцями нашої Церкви.

Поступово розпочався процес відродження Святого місця у с. Новосілці як Духовного Відпустового осередку УГКЦ. Відродився повноцінно і перший храмовий празник та відпуст, що припадає 15 липня на свято Положення Ризи Пр. Богородиці.

В 2016 році,  в рамках цілісного відновлення і відродження та поступового свого розвитку Духовного Відпустового Центру УГКЦ у с. Новосілка, у відповідь на прохання парафіяльної громади благословити на відновлення історичної назви храму у с. Новосілка, яка була від самого початку - Положення Ризи Пр. Богородиці,  Архиєпископ і Митрополит Львівський Високопресвященнійший Владика Ігор (Возьняк) своїм  декретом (від 8 серпня 2016 року Вих. ЛВ16/1519), «беручи до уваги духовне добро вірних» змінив назву парафії «Святих Мучеників Макавейських»  на назву «Положення Ризи Пресвятої Богородиці» відновивши, таким чином, історичну, богородичну назву храму.

Відновлення історичної, початкової Богородичної назви парафії та парафіяльного храму у Новосілці, який виконує також функцію святині чи храму (санктуарію) Духовного Відпустового місця, дасть напрямок відновленню, розбудові та подальшому розвитку цього Святого місця, у Новосілці як Марійського, Богородичного Духовного Відпустового Центру нашої Церкви, як це було від самого початку його виникнення.

До храму Положення Ризи Пресвятої Богородиці можна потрапити піднімаючись від Святого чудотворного Джерела сходинками в гору.

Тут  знаходяться старовинні ікони, що походять із древніх часів храму Положення Ризи Пресвятої Богородиці:

Ікона Святого Святителя Мирликійського Миколая Чудотворця

Ікона Святих Мучеників Макавейських

Переносна, процесійна ікона Пр. Богородиці Помічниці Християн

Переносна, храмова відпустово-празнична двостороння ікона: на одній стороні - Положення Ризи Пресвятої Богородиці, а на іншій - Святих Мучеників Макавейських, яку громада віднайшла 30 червня 2016 року, якраз напередодні першого відпусту і храмового празника Положення Ризи Пресвятої Богородиці. Ця старовинна відпустова двохстороння двохпразникова ікона є ще одним підтвердженням, що у Новосілці віддавна було два відпусти і два храмові празники.

Новосілецька Ікона Божої Матері. Головна Запрестольна Ікона. Храм Положення Ризи Пр. Богородиці. Духовний Відпустовий Центр УГКЦ. с. Новосілка

Новосілецька Ікона Божої Матері є головною запрестольною іконою  храму, вона походить з древніх часів. До цієї ікони у Новосілці століттями поспішають на молитву вірні парафіяни і численні прочани, які через отримані численні ласки вважають цю ікону чудотворною. Пресвята Богородиця, як любляча Мати і Господиня цього Святого Місця  у Новосілці своїм теплим поглядом вітає всіх, хто приходить до Неї, дає свої ласки, заступництво, дарує багатьом надію і зцілення, та покриває всіх своїм заступництвом і опікою. Тут у Новосілці відчувається особлива присутність Богородиці. Тут з давніх часів почитається ЇЇ положення Ризи. Власне на честь цього свята Богородиці у цьому Святому місці у с. Новосілка, був встановлений Церквою також і перший відпуст та храмовий празник 15 липня на Положення Ризи Пресвятої Богородиці.  15 липня в день першого відпусту і  першого храмового празника Положення Ризи Пресвятої Богородиці святкується також празник Новосілецької Ікони Божої Матері.

В деяких розповідях парафіян старшого віку, в усних переданнях та традиціях про історію Святого Відпустового місця і його Святого Чудотворного Джерела, має місце також і розповідь про об’явлення Пресвятої Богородиці, та ЇЇ ікони тут у Новосілці.

У храмі також є мощі Святого і Преподобного Івана Боско - заступника і покровителя дітей та молоді особливо найбільш опущених і потребуючих.

З нагоди Ювілейного Року Божого Милосердя (8.12.2015 - 20.11.2016) у храмі Положення Ризи Пресвятої Богородиці (Святих Мучеників Макавейських) з благословення Архиєпископа і Митрополита Львівського Високопресвященнійшого Владики Ігоря (Возьняка) 11 грудня 2015 року були відкриті Двері Божого Милосердя.

Хресна Дорога. Дорогою сходинками, що веде від Святого Джерела вгору до храму є Хресна Дорога. Прочани мають можливість підніматися до Божого храму роздумуючи над Стражданнями нашого Спасителя поручаючи Йому свої страждання, вимолюючи необхідних ласк для себе і для своїх рідних.

До Святого Чудотворного Джерела, від самого початку, як тільки воно тут почало бити, йдуть і йдуть віками прочани, щоб випросити зцілення, оздоровлення для себе і для своїх рідних, втамувати свою спрагу духовну і тілесну. Тут відбулося багато зцілень і оздоровлень знаних і не знаних, явних і не явних. Деякі з них вдалося зафіксувати і вони записані в книзі та зберігаються в архіві Духовного Відпустового Центру с. Новосілка.

За традицією, яка існує у цьому Святому місці, тут у невеличкій купелі, через яку протікає вода із Святого Джерела, прочани крокують в молитві, а не купаються.

Так як ця вода вилікувала багато людей, від найрізноманітніших хворіб, на початку 90-тих, сюди до Чудотворного Джерела, приїжджали  також і науковці з Одеси, вони проаналізувавши воду, виявили в ній великий вміст срібла. Але безперечно, не срібло у воді і не кількість пройдених кіл надає цілющі сили Святому Чудотворному Джерелу, а щира молитва і віра.

Щоб оздоровитися і отримати зцілення від цієї води потрібно приходити сюди з чистою душею, з вірою, зі щирою молитвою, тоді Господь може дати зцілення від будь якої недуги. Адже для Бога немає нічого неможливого.

В 2013 році Архиєпископ і Митрополит Львівський, УГКЦ, поручив Отцям Салезіянам УГКЦ опіку, відродження розвиток цього Духовного Відпустового Центру УГКЦ у Новосілці, та розбудову тут ньому Центру духовності і паломництва  для дітей і молоді. "[...] Пропоную Провінції Пресвятої Богородиці Помічниці Християн Салезіянського Згромадження УГКЦ взяти на себе провід та душпастирську опіку над святим місцем у с. Новосілка, з подальшою розбудовою у ньому центру духовності та паломництв згідно із харизмою вашого Згромадження. Такий центр міг би стати місцем зустрічі дітей та молоді не лише Львівської Архиєпархії, але й для усієї нашої Церкви.[...]" (З листа Високопреосвященнішого Архиєпископа і Митрополита Львівського до Салезіянського Згромадження УГКЦ від 20.06.2013 р.Б.).

Отці Салезіяни, розпачали свою діяльність у Духовному відпустовому Центрі с. Новосілка 29 вересня 2013 року.

ОДНОДЕННІ ПІШІ ПРОЩІ ДО ДУХОВНОГО ВІДПУСТОВОГО ЦЕНТРУ УГКЦ. Починаючи від 2014 року салезіяни організовують щорічні Одноденні Піші Прощі до Духовного Відпустового Центру УГКЦ: до Святого Чудотворного Джерела і до Новосілецької Ікони Божої Матері. Щорічні одноденні прощі організовуються з нагоди першого храмового празника і відпусту Положення Ризи Пресвятої Богородиці та празника Новосілецької ікони Божої Матері і випадають у перший або в другий тиждень липня і проходять чудовим мальовничим марштрутом: храм Різдва Пр. Богородиці (Сихів) Львів, Зубра, Жирівка, Вовків, Загір'я, Кугаїв, Підтемне, Раковець, Новосілка. 9 липня 2016 році відбулася вже ІІІ Піша проща.

Вже від самого початку свого перебування у Новосілці, Отці Салезіяни почали трудитися над відродженням і розвитком Духовного Відпустового Центру. Рівночасно почали збирати молодь у цьому Святому, Духовному місці.  З 2014 року, в останню п’ятницю місяця, тут проводяться щомісячні молодіжні нічні чування.

Салезіянське Молодіжне Містечко. У Салезіянському Молодіжному Містечку Духовного Відпустового Центру УГКЦ відбуваються щорічні літні денні духовно-відпочинкові табори для дітей «Веселі Канікули з Богом» в яких  беруть участь місцеві діти та діти з навколишніх сіл. В Салезіянському Молодіжному Містечку з 14 по 16 серпня 2015 року, разом з Молодіжною Організацією Українською Молоддю Христові (УМХ), був проведений Молодіжний християнський Форум Дружби де взяла участь численна молодь з цілої архиєпархії. 1 червня 2016 року в День захисту дітей, отці Салезіяни прийняли в Салезіянському Молодіжному Містечку у Новосілці прощу Катехитичних шкіл Львівської Архиєпархії, в якій взяли участь близько 1500 дітей. Літом 2016 року був проведений триденний наметовій табір «На одній хвилі з СДМ- Краків 2016», учасники в програмі табору могли брати участь через інтернетний зв'язок – трансляцію у всіх головних подіях Світового Дня Молоді, що відбувався у Кракові з 26 по 31 липня 2016 року. З 12 по 14 серпня 2016 року відбувся Салезіянський Молодіжний Форум «Стирай Межі» у якому взяла участь численна салезіянська молодь.

Історія цього Святого місця вибраного і благословенного особливою Божою присутністю та присутністю Пресвятої Богородиці Помічниці та Заступниці, яка "поклала тут свою ризу" материнської опіки, покрову і заступництва продовжується. І це досвідчують численні прочани, які продовжують прибігати сюди з вірою і надією вимолюючи для себе усіх необхідних ласк.

Населення[ред.ред. код]

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкала 141 особа. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 141 100

Пам'ятки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.